Нуар про токійського кишенькового злодія, який потрапив у тенета загадкової переступної організації, що під кінець перетворюється на таку собі притчу Нуар про токійського кишенькового злодія, який потрапив у тенета загадкової переступної організації, що під кінець перетворюється на таку собі притчу про абсурдність людського життя. В анотації до іншого роману Накамури його називають майстром дзен-нуару, гадки не маю, що це таке, але якщо згадати дзен-буддійські притчі, де зазвичай учень пита�� щось вчителя, той у відповідь б’є його палкою по голові й в учня настає саторі, то щось таке передбачає фінал «Крадія», принаймні, удар палкою, а з саторі як пощастить. Зустрічав порівняння з Камю та Кафкою, це перебільшення, хоч і не зовсім безпідставні, але якщо вже порівнювати, моє особисте відчуття, що це схоже на «Людину, що була Четвергом» Честертона, коли уявити, що Честертон був би атеїстом, а не католиком, проте це теж перебільшення і на лише на рівні відчуттів, не варто звертати увагу. ...more
Loading...
