.«Тигр завжди сміявся і нібито щось ніс у зубах – щось синє й жовте, з чого крапала кров.»
Для мене найбільш моторошним у цій книзі було те, наскільки .«Тигр завжди сміявся і нібито щось ніс у зубах – щось синє й жовте, з чого крапала кров.»
Для мене найбільш моторошним у цій книзі було те, наскільки ж точно у далекому 1979 році Кінг передбачив наше теперішнє. З екстрасенсами чи без. ...more
“It didn’t matter how afraid or careful you were – it could always be you” Finally, for my spooky October reading, I have not just read an ord3.5 stars
“It didn’t matter how afraid or careful you were – it could always be you” Finally, for my spooky October reading, I have not just read an ordinary thriller but one with ghosts. ...more
З перших сторінок я відчувала, що формат трилера, де жертва уже у поліції і розповідає детективам, що і як з нею трапилося, не виграшний для мене. Не З перших сторінок я відчувала, що формат трилера, де жертва уже у поліції і розповідає детективам, що і як з нею трапилося, не виграшний для мене. Не помилилася. Більше того, замість оповіді про якесь бунтарство хоч котроїсь з викрадених дівчат, ми читаємо… про їхній побут. Я б реально скоротила цю книга сторінок на 150, бо мені було прісно читати, як одна ліпить з глини, друга грає, третя плаває замість того, щоб думати, як можна нові дозволені психо-маньяком речі застосовувати як зброю.
Ще одна дивина для мене випливає з першої. У нас є місце, де чувак поселив умовно 20 викрадених дівчат. Це місце існує давно: одних вбиває, інших заселяє. І жодної тобі ідеї, що така кількість молодих здорових дівчат можуть об’єднатися і вбити цього чувака. Ні? Ніхто? Мабуть, читати про побут між згвалтуваннями цікавіше.
І ще один момент. Головна героїня така загадкова і, звісно, читає. З огляду на назву і зміст трилера, я очікувала, що вона попросить почитати Фаулза, а не Достоєвського, блін. Мені часом здається, що на Заході діє таємна цензура, де без згадок чогось російського книгу просто не беруть у друк. ...more
Головну героїню запрошують знятися у бюджетному таємному фільмі у ірландській глушині. А якщо глушина, то що? Правильно, неабиякі проблеми зі зв’язкомГоловну героїню запрошують знятися у бюджетному таємному фільмі у ірландській глушині. А якщо глушина, то що? Правильно, неабиякі проблеми зі зв’язком. Та ще й невелика, але все ж знімальна команда просто раптово зникає і героїня раптом лишається одна-самісінька посеред темного всеохопного лісу майже без електрики та без розуміння, що ж коїться. Але ми у трилері, тож знаємо, що точно не сама і аж ніяк не самісінька. Атмосфера була, але вона розпадається там, де ми отримуємо чудернацькі, але все ж відповіді на питання. На один раз. ...more
Можливо, якщо цю книгу колись екранізують, то засобами кіно зроблять її і менш нудною, і правдоподібнішою. Закінчення, яке багатьох так здивувало, насМожливо, якщо цю книгу колись екранізують, то засобами кіно зроблять її і менш нудною, і правдоподібнішою. Закінчення, яке багатьох так здивувало, насправді менш оригінальне, ніж здається, і для мене тільки погіршило ситуацію....more
Ціную вміння автора зацікавити так, що ти просто «провалюєшся» в його історії. Тут для мене з цим не склалося.
На початку ця книга схожа на якусь сімейЦіную вміння автора зацікавити так, що ти просто «провалюєшся» в його історії. Тут для мене з цим не склалося.
На початку ця книга схожа на якусь сімейну драму, на середині – сімейну драму з надприродною складовою, а остання третина більше нагадує те, заради чого я, власне, прийшла. Але проблема в тому, що сильної прив’язки до головної героїні у мене так і не виникло, поки ми розгрібали усю ту драму з вагітностями/стосунками з сестрою/стосунками з батьками/складанням ЗНО і т.д. Взагалі ця книга видалася мені напрочуд підлітковою. Не можу сказати, що тема зі снами не цікава, але мене заінтригувала значно менше, ніж ідея з ліфтом (про яку тут неодноразово також згадають).
«Ми не застрягли в цьому готелі, як це часто буває в таких книжках. Ми могли поїхати будь-якої миті. Проте нас тримали гордість, відчуття провини, сор«Ми не застрягли в цьому готелі, як це часто буває в таких книжках. Ми могли поїхати будь-якої миті. Проте нас тримали гордість, відчуття провини, сором, упертість. Настав час зціпити зуби й забути про все це. Зрештою, залишилось тільки шість розділів до кінця книжки – думаю, і справді час збирати речі.»
Скажімо так, дотепний голос автора та манера оповіді сподобалися мені більше, ніж сюжет. Більше того, епізод наприкінці у бібліотеці з розставлянням (майже) усіх крапок над «і» був настільки агатокрістівським, що аж розізлилася через деякі «відкриття». Врятувало ситуацію для мене те, що це був не кінець-кінець, а далі було хоч трішки тексту. Принаймні на день відволіклася. ...more
Колись я натрапила на екранізацію по телевізору. Пам’ятала тільки якісь загальну рамку сюжету, бо вона виділяється, але жодних деталей. Коли у нас огоКолись я натрапила на екранізацію по телевізору. Пам’ятала тільки якісь загальну рамку сюжету, бо вона виділяється, але жодних деталей. Коли у нас оголосили про видання цієї книги і я почула анотацію, я одразу зрозуміла, яку екранізацію тоді дивилася.
Це був мій перший роман Кінга, написаний під псевдонімом Річарда Бакмена. Читаючи, хоч і з різних причин, але я згадувала два твори – трилогію «Голодні ігри» Сюзанни Коллінз та «Володаря мух» Ґолдінґа.
Для антиутопії тут дуже бракувало світобудови, та не це було визначальним для мене. Визначальним же я б назвала брак розуміння мотивації героїв – що змусило їх брати участь у Довгій Ході? Відсутність розуму та надмір самовпевненості? У всіх ста? Нам розповідали побіжно про бекграунд того чи іншого, але так і не пояснили головного. Я очікувала, що це розкриється хоча б наприкінці, але ніт....more
I would have had little chance to find out about this debut novel by an unknown author if I had not seen it in one video about the best books 2022.
PauI would have had little chance to find out about this debut novel by an unknown author if I had not seen it in one video about the best books 2022.
Paul and Julian meet at university in the early 1970s in Pittsburgh. Paul is discreet and anxious, Julian is wealthy and charming. Both are cunning and so wrong for each other. First friends, then lovers. They are drawn to each other’s intellect and ethical views. They immediately find themselves allies against this hypocritical world. So between university debates about evil and morality, we watch as their love? codependency? obsession? turns into something toxic, unhealthy, and painful.
It's really hard to believe that this is the debut novel. Eloquent beautiful writing, slow-paced plot with great attention to the details. But most of all my applause is for the character building. Paul and Julian, insecure boys, who try to fill the emptiness in their chests — and end up destroying each other in the process.
This was excruciating book reading which was a fascinating but devastating experience. And not many books in the world could have that effect on you....more
Ted and Lily meet at the airport bar. Lots of martinis. You can tell everything to a person which you’ll never see aIt was much better than I thought!
Ted and Lily meet at the airport bar. Lots of martinis. You can tell everything to a person which you’ll never see again in your life, right? He tells her that his wife is cheating on him and that he secretly wishes he could kill both her and her lover. And Lily takes his words seriously.
James Chase’s vibes – done “Strangers on a Train” vibes - done Predictable twists – done Unexpected bad twists – done Unexpected good twists – done
Loading...
