Як же я могла не побачити, що ця невелика книжка буде таким згустком болю?
Я давно чула про Софі Оксанен, читала про її підтримку та інтерес до нас, і Як же я могла не побачити, що ця невелика книжка буде таким згустком болю?
Я давно чула про Софі Оксанен, читала про її підтримку та інтерес до нас, і думала, що почну знайомство з авторкою з «Собачого майданчика». Але рука потягнулася…
В центрі уваги – Естонія передвоєнна, під окупацією та післявоєнна. І як же цей досвід відгукнеться українцям, як триґеритиме! При совєтах запанує насилля, від якого найбільше страждатимуть, звісно ж, жінки. Головні героїні твору Аліде і Зара покажуть спільність цього жахливого досвіду, навіть якщо росли і жили вони в геть різних місцях.
Коли я читала історію Аліде, я багато думала про моральність вчинків. Де та межа, коли ти покладаєш провину за вчинки на людину, а де – на обставини, на те, що вчинили з нею? Мені було так боляче за цих жінок, а думками повсякчас поверталася до сьогодення, до наших жінок, понад те до жінок на окупованих територіях.
Маленькі розділи перетасовані в різній хронологічній послідовності. По деяким з них лазитимуть мухи, по більшості – ні, але вам здаватиметься, що досі лазять.
Прочитала, що в сусідній країні на авторку чекало чимало звинувачень в західній пропаганді. Ну, тут навіть питань жодних не виникає (хе-хе). Питання, що лишається – що очищуємо? Душу? ...more
Loading...
