Я чекала на цей роман. Не знала про це, але чекала. Усвідомила я це навіть не у момент виходу книжки на ринку, а у момент читання. Читала до 2:30 ночі
Я чекала на цей роман. Не знала про це, але чекала. Усвідомила я це навіть не у момент виходу книжки на ринку, а у момент читання. Я моментально залипла у текст. Це підліткова квір-історія з примісовим камінґ-аутом, що розгортається у школі невеликого українського міста Сміла, тож нас чекає булінґ, гомофобія, масні жартики. Загалом, швидке занурення в ангст по вуха. Режим "draaama! i'm obsessed!"...more
Скажу чесно: читати мені було доволі нудно. Не так нудно, як You and Me on Vacation, але все ж. Book Lovers - єдина книжка авторки, з якою я справді кСкажу чесно: читати мені було доволі нудно. Не так нудно, як You and Me on Vacation, але все ж. Book Lovers - єдина книжка авторки, з якою я справді класно провела час (може через те, що у ній назва якось співвідноситься з сюжетом? ну добре, у You and Me on Vacation теж, але інша назва цієї ж книги –People We Meet On Vacation – дуже рандомна).
За сюжетом Дженьюері (так, я знаю) і Оґастус (знаю-знаю) – письменники, що укладають парі, за умовами якого вона має написати книгу у жанрі, у якому пишу він, і навпаки. Себто великий (може навіть соціальний) роман vs любовний роман. Непоганий троп для цього жанру.
Хотілося цікавіших діалогів. Також дратувало не тільки те, що слово «росіянин» з’являється у тексті мінімум тричі, а й те, як часом головна героїня вміє накручувати себе. (view spoiler)[ Так поява колишньої Ґаса лише в одній кімнаті з ним спровокувала Дженьюері не тільки на потік думок і припущень, а й на терміновий виклик найкращої подруги, ігнорування дзвінків від Ґаса і загалом традиційний сумний монтаж. (hide spoiler)]
Заради написання книг герої занурювалися в те, що стало б ідеальним матеріалом для чергової передачі на СТБ, - культи, пожежі, суїциди – і, мабуть, це мало б робити розширювати звичні рамки ромкому, але я тільки дивувалася, чому я читаю про усе це у книзі під назвою «Пляжне чтиво».
Мабуть, просто хотілося чогось більш дражливого....more
I was glad I was so hooked. However, I don’t understand the easiness with which we killOK, I get it now.
Cruel rivalry Dragons Neverending sexual tension
I was glad I was so hooked. However, I don’t understand the easiness with which we kill people while they are still training, still learning (if they are not skilful enough to become riders, let them be healers or infantry; why so many pointless deaths). I also didn’t get why they let the children of traitors (don’t go any deeper here) become stronger, more vigorous, and more powerful. I got that you didn’t believe they could make it in the rider quadrant (really? none of them?), but why even take the risk? Even if I wanted more sophisticated worldbuilding and could easily predict several plot twists here (especially this anticlimactic ending), this book almost made me cry. Almost!☝️
I am planning to dive into the second part immediately...more
Колись я натрапила на екранізацію по телевізору. Пам’ятала тільки якісь загальну рамку сюжету, бо вона виділяється, але жодних деталей. Коли у нас огоКолись я натрапила на екранізацію по телевізору. Пам’ятала тільки якісь загальну рамку сюжету, бо вона виділяється, але жодних деталей. Коли у нас оголосили про видання цієї книги і я почула анотацію, я одразу зрозуміла, яку екранізацію тоді дивилася.
Це був мій перший роман Кінга, написаний під псевдонімом Річарда Бакмена. Читаючи, хоч і з різних причин, але я згадувала два твори – трилогію «Голодні ігри» Сюзанни Коллінз та «Володаря мух» Ґолдінґа.
Для антиутопії тут дуже бракувало світобудови, та не це було визначальним для мене. Визначальним же я б назвала брак розуміння мотивації героїв – що змусило їх брати участь у Довгій Ході? Відсутність розуму та надмір самовпевненості? У всіх ста? Нам розповідали побіжно про бекграунд того чи іншого, але так і не пояснили головного. Я очікувала, що це розкриється хоча б наприкінці, але ніт....more
Коли автор двічі в детективі не виправдовує моїх очікувань, я мушу віддати йому належне, адже я робила ставку на песимістичніший виток сюжету) П.С. МаКоли автор двічі в детективі не виправдовує моїх очікувань, я мушу віддати йому належне, адже я робила ставку на песимістичніший виток сюжету) П.С. Маємо«розкриваність», «гидомирний», «над дзвінками встановлено камеру спостереження», «що втупился, стерво», “Джейк Тельбушник”, «прийняв його за бешкетника», «для тебе це неважливі новини» (в сенсі «неважные, плохие») - з якої ж мови робили переклад?.. ...more
Like many readers you take this book remembering the plot hook at the end of Beartown when it mentions that among Amat, Bobo, Benji and Zacharias two Like many readers you take this book remembering the plot hook at the end of Beartown when it mentions that among Amat, Bobo, Benji and Zacharias two would be professional, one would be a dad and one would be dead. I guess the sequel solved that mystery and brought the answers. But be careful, you might not like them…...more
I foresee this book on the list The Best of 2019! Oh my God! It was sooooo good!
The God, the idol of Beartown is their young hockey team, this all thaI foresee this book on the list The Best of 2019! Oh my God! It was sooooo good!
The God, the idol of Beartown is their young hockey team, this all that matters there. But stars of this team are teenagers. Teenagers who have complicated problems and who cause them. Prologue resembles the ones of Celeste Ng. It just attracts your attention immediately and doesn't let go. Even the composition reminded me of Everything I Never Told You, it also was hugely impactful and heartbreaking. The small-remote-town plot, tough challenges and extremely well-crafted characters with broad backgrounds that affect their decisions, their actions and this makes the very end of the book hardly predictable. I can't help but adore stories with complex plots when an author introduces you so many characters, not to make you feel bored or brains explode but to show what society means as a variety of people each with their own interests. You realize that the author made you sincerely believe in the existence of Beartown and its residents when you wanted to yell at some characters and laugh with others. Oh, Fredrik Backman, what did you do to me! This book was my emotional rollercoaster during the whole story that means on each page. And I know that my soul will be torn apart again because of the sequel of this story - Us Against You....more
Мені так хотілося, аби ця історія вразила мене, як і більшість читачів, та її ритм так дисонував з моїм «я» і очікуваним темпом розгортання оповіді. ПМені так хотілося, аби ця історія вразила мене, як і більшість читачів, та її ритм так дисонував з моїм «я» і очікуваним темпом розгортання оповіді. Пам’ятаю, як дійшла вже до 170-ої сторінки і складалося враження, що мене досі вводять в курс справ, окреслюючи зав’язку сюжету. Дуже повільне фентезі, хоча й зі своїм шармом і атмосферою.
п.с. Був один момент, який збив мене з пантелику: на 87-ій сторінці годинникар вказує, що після виконання замовлення (для цирку) більше не зустрічався з замовником містером Баррісом. А на 280-ій знову зустрічає його на вечірці. Не зрозуміла я цей момент. Може просто не вхопила якийсь сенс чи поворот сюжету?.....more