Hampton

Hampton

Hampton Cars (London) Ltd
Тип	автомобілебудівна компанія
Галузь	Автомобілебудування
Попередник(и)	Crowdy Ltd
Засновано	1912
Закриття (ліквідація)	1933
Причина закриття	Банкрутство
Штаб-квартира	Страуд, Англія
Попередні назви	Hampton Engineering Company (1912-19) Stroud Metall and Plating Company (1919—20) Hampton Engineering Company (1920—24) Stroud Manufacturing Company Ltd (1924—25) Hampton Cars (London) Ltd (1925—30) Safety Suspension Car Company (1930—33)
Ключові особи	Вільям Педдон Чарльз Епперлі Джон Деніел Вільям Уілворд Джон Хаттон-Хілл
Продукція	Транспортні засоби
Hampton у Вікісховищі

Hampton (Гамптон) — з 1912 року англійський виробник автомобілів. Штаб-квартира розташована в місті Страуд. У 1933 році компанія припинила виробництво автомобілів.

Бренд Hampton з'явився в Кінгс Нортон, Бірмігемі, у лютому 1912 року в ході злиття компаній Crowdy Ltd і однорічної Hampton Engineering Company, з них тільки перша мала трирічний досвід виготовлення автомобілів. Її молодша модель Crowdy 12/14HP, отримавши новий 1,7 л мотор з бічними клапанами замість колишнього двигуна від Davy Engineering, і лягла в основу новинки — Hampton 12/16HP. Через рік Вільям Педдон, засновник Hampton Engineering Company, конструює нову модель 8НР класу циклокарів. На новинку фірми був встановлений 2-циліндровий літровий двигун повітряного охолодження з V-подібним розташуванням циліндрів фірми Precision, головна передача приводилася в дію від коробки передач за допомогою ременя.

У 1914 році Педдон виводить на ринок ще одну машину — 10НР з 1,25 л двигуном Chapuis-Dornier, на цей раз із рідинним охолодженням. Задній міст приводився в дію за допомогою кардана.

З початком Першої світової виробництво автомобілів призупиняється, знову автомобілі почали сходити з потужностей фабрики в 1919 році. Компаньйоном Педдона став Чарльз Епперлі, тепер фірма називалася Stroud Metall and Plating Company, а виробничі потужності переїхали в Дабрідж. Однак автомобілі моделі 9.8НР і 11.9НР, що оснащувалися 1,5 і 1,8 л чотирициліндровими двигунами фірми Dorman, особливим попитом не користувалися. Фірма була передана у володіння своєму головному акціонеру і спонсору — Джону Деніелу, який перейменовує компанію в Hampton Engineering Company. Педдон був змушений покинути фірму, він перейшов у компанію Autocrat Light Car Company. Автомобілі серії 9.8НР/11.9НР мали таку ж колісну базу (2,73 м), як і найперша модель фірми. Але довжина кузовів, які тепер поставлялися фірмами Ross Engineering Company і Avon Motor Body Company зменшилася з майже 4 метрів до 3,5-3,8 м, у довоєнний час фірма виготовляла кузови самостійно. Підвіска, як і раніше, була на напівеліптичних ресорах спереду і 3/4-еліптичних ресорах ззаду. У цей період (1919—1920 роки) Педдон намагається привернути увагу до своєї продукції за допомогою спорту. Берті Маршалл отримує спортивну версію 11.9НР з 1,8 л мотором, який навіть виграє деякі етапи у своєму класі, виступаючи на гонках траси Брукландс, розвиваючи до 145 км/год. Але, завойовуючи призи, фірма приховувала правду, заявляючи в рекламі, що Маршалл нібито керував практично стандартним Hampton 11.9HP. Адже двигун був переналаштований на велику віддачу, а шасі і кузов були полегшені.

У 1923 році директором компанії стає Вільям Уілворд, який займав до цього цю посаду в автомобільній компанії Charron-Laycock. Директором з продажу став син зірки водевілю вікторіанської епохи Дана Лено — Джон Лено (це не родич сучасного шоу-мена і колекціонера автомобілів, американця Джей Лено). Не дивлячись на те, що фірма виробляла до 300 автомобілів на рік, тобто по машині в день. Справи йшли у неї не дуже добре, і вже через рік (у липні 1924 року) нові директори повинні були оголосити про реорганізацію компанії, тепер фірма називалася Stroud Manufacturing Company Ltd. Тоді ж була анонсована більша модель — Hampton 14HP з 1,5 л двигуном, що поставлявся компанією Meadows, оскільки Dorman відмовився поставляти агрегати через заборгованість. Коробка передач отримала тепер четверту передачу, підвіска ззаду також отримала напівеліптичні ресори, серед інших інновацій — гальма на всіх чотирьох колесах. Розміри кузова і шасі залишилися колишніми, однак кузови фірма стала виготовляти своїми силами.

У 1925 році відбулося чергове банкрутство, і на чолі фірми з'явилися нові люди. Директором стає Джон Хаттон-Хілл, який перейменовує фірму в Hampton Cars (London) Ltd. Хаттон-Хілл переводить виробництво в меншу за розмірами фабрику, що знаходилася в Селсі-Хілл. З приходом нового керівника з'являється і найбільша модель за історію бренду — Hampton 3-Litre. Шестициліндровий двигун поставлявся колишнім партнером — Meadows, який продовжував поставляти і 1,5 л двигуни для моделі, яка тепер називалася 12/40НР. Крім цього, з'явилася і молодша модель 9НР з 1247-кубовим мотором. Шасі молодшої моделі було зменшено до 2,7 м у базі, але при цьому кузов досягав довжини в 3,5 м, як і у моделі 12/40НР.

У 1929 році з'являється модель 20НР, побудована на 3,05 м базі моделі 3-Litre. На цю модель встановлювався 6-циліндровий Meadows, об'ємом 2,4 л, оснащений здвоєним карбюратором «Зеніт». Також на шасі цієї машини випускалася ще і модель 8/18НР, оснащена восьмициліндровим 2,3 л мотором німецької фірми Röhr. Роблячи ставку на спортивний імідж, модель 12/40НР тепер можна було замовити й із механічним нагнітачем від «Рутс». Загалом п'ять років фірма жила стабільним життям, проте в 1930 році, у розпал кризи, справи пішли під укіс, і за ним послідувало чергове закриття.

Фірма перейменовується в Safety Suspension Car Company, у німецької фірми Röhr замовляються 100 шасі і 50 восьмициліндрових двигунів, об'ємом 2,5 л моделі Type R8, для складання моделі, яка отримала назву Hampton Eight. Ця німецька модель мала незалежну передню підвіску, підсилювач гальм, а також регульовані по висоті педалі зчеплення і гальм. Крім німецьких двигунів, було замовлено ще 50 двигунів у американської компанії Continental, що мали майже такий же об'єм, як німецькі мотори, — 2,4 л, але при шести циліндрах. Оснащувати їх планували чотириступінчастою трансмісією Warner. Машини з цими агрегатами називалися в каталогах як Empire Sportsman. Однак ця афера з німецько-американськими постачальниками не увінчалась успіхом. Виготовивши всього кілька дорогих автомобілів, бренд припинив своє існування в 1933 році.

До наших днів дійшло лише п'ять автомобілів з 1100 випущених автомобілів цієї марки.

• 1912 — Hampton 12/16HP
• 1913 — Hampton 8HP
• 1914 — Hampton 10HP
• 1919 — Hampton 9.8HP
  • Hampton 11.9HP
• 1924 — Hampton 14HP
• 1925 — Hampton 3-Litre
  • Hampton 12/40HP
  • Hampton 9HP
• 1929 — Hampton 20HP
  • Hampton 8/18HP
• 1930 — Hampton Eight
  • Hampton Empire Sportsman

• Georgano, N.: Beaulieu Encyclopedia of the Automobile, HMSO, London (2000), ISBN 1-57958-293-1
• Linz, Schrader: Die Internationale Automobil-Enzyklopädie.
• Culshaw, David & Horrobin, Peter: The Complete Catalogue of British Cars 1895—1975, Veloce Publishing plc., Dorchester (1997), ISBN 1-874105-93-6
• Baldwin, N.: A-Z of Cars of the 1920s, Bay View Books, Devon (1994), ISBN 1-870979-53-2
• Sedgwick, M.: A-Z of Cars of the 1930s, Bay View Books, Devon (1989), ISBN 1-870979-38-9