Очікує на перевірку

Buckler Cars

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Buckler
Buckler Cars Limited
ТипТовариство з обмеженою відповідальністю
ГалузьАвтомобілебудування
Доля1962 - компанію купують підприємці Майк Луфф і Френк Флетчер
Засновано1947
Засновник(и)Дерек Баклер
Закриття (ліквідація)1965
Причина закриттяБанкрутство
Штаб-квартираРедінг, Англія
ФіліїBuckler (NZ) Limited
Ключові особиМайк Луфф
Френк Флетчер
Джек Барлоу
Артур Гарріс
ПродукціяТранспортні засоби
КлієнтиБлизько 400
CMNS: Buckler Cars у Вікісховищі

Buckler (Баклер) — з 1947 року англійський виробник автомобілів та картів. Штаб-квартира розташована в місті Редінг. У 1962 році компанію купують підприємці Майк Луфф і Френк Флетчер. Того ж року компанія припинила виробництво автомобілів.

Дерек Баклер

[ред. | ред. код]

Дерек Баклер був керуючим директором компаній Bucklers of Reading Ltd та Buckler Cars Ltd.. Він народився 26 вересня 1910 року в місті Лондон. Баклер отримав освіту в гімназії Тоттенхема та коледжі S Thomas. З 1927 по 1929 рік він навчався в якості інженера у фірмі Frank Buckler Ltd. Пізніше працював в юридичній фірмі Crossman Block and Co до 1933 року. У 1934 році він приєднався до Watford Dairies як менеджер з транспорту та збуту. Згодом він став директором інженерної фірми Johnson Roberts Ltd у 1939 році, що була перейменована у W.C. Ford Ltd та була кузовобудівною компанією до 1956 року, а також компанії Rivers Motors (Reading) Ltd з 1945 року.

Баклер був членом комітету Hants and Berks Motor Club та належав до клубів BARC, Hants and Berks Motor Club, London Motor Club та Athenaeum Club, Reading.

Компанія Buckler Cars Limited

[ред. | ред. код]

У 1939 році Баклер розпочав точний інжиніринговий бізнес в Редінгу, який являв собою роботу з автомобільної торгівлі. У 1947 році він створив Buckler Cars Limited і почав випускати спортивні автомобілі, в першу чергу для гонок.

Автомобілі Buckler були незвичні в тому, що вони виготовлялися на просторових рамах. Автомобілі були високоякісними і постачались або повністю побудовані на замовлення із заводським кузовом, або як опцію і в основному у формі вузлів для самостійного складання. Вони були розроблені із застосуванням ряду механічних компонентів, щоб дозволити покупцям створити легкий спортивний автомобіль, придатний для дорожнього використання, в ралі, тріалі, швидкісних підйомах на пагорб або перегонах. Перша модель, заснована на власному дуже успішному автомобілі Buckler Special 1944 року, була названа Mark V. Баклер, не хотів, щоб люди думали, що це була перша машина.

Buckler DD2 з кузовом Microplas Mistral GRP

Після плідних успіхів на початку і середині 1950-х років популярність Buckler знизилася наприкінці 1950-х років, коли інші виробники вийшли на сцену, і коли на початку 1960-х років ринок "кіт-карів" (автомобілів у вигляді вузлів для самостійного складання) зазнав змін. Проте Buckler досягли значного успіху, вступивши на новий ринок картів у 1960-х роках, але чезер погане здоров'я Баклер продав свою компанію у 1962 році. Після того, як Баклер продав компанію, вона втратила імпульс, і нові власники Майк Луфф і Френк Флетчер закрили її у 1965 році. Дерек Баклер, який був у поганому стані здоров'я, помер у 1964 році.

Джек Барлоу, який керував розвитком картів у компанії, відкрив свою власну компанію Barlotti в Редінгу. Вони випускали карти до 1990 року.

На додаток до виготовлення автомобілів, Buckler виробляли комплектуючі для інших компаній, включаючи Lotus Cars. Вони також побудували перші шасі для гоночного автомобіля Brabham MRD.

Автомобілі Buckler за кордоном

[ред. | ред. код]

Протягом 1950-х років автомобілі Buckler експортувалися по всьому світу. У Новій Зеландії Артур Гарріс керував Buckler (NZ) Limited. Перший Mk90, зареєстрований для участі в гонках в Новій Зеландії в жовтні 1956 року, належав Мерву Майо і був осн��щений двигуном Ford 100E.

Моделі автомобілів

[ред. | ред. код]

Політикою компанії було те, що специфікації всіх автомобілів були дуже гнучкими навколо центральної концепції дизайну, оскільки кожен автомобіль, комплект або шасі були побудовані на замовлення. В основному, було близько 12 типів моделей протягом майже 20 років. Всього за цей час було виготовлено близько 400 автомобілів.

Список автомобілів Buckler

[ред. | ред. код]
Назва моделі Роки Двигун Об'єм Колісна база Опис
Mark V Airflow 1949–1955 4-циліндровий рядний 1172 см³ 2286 мм 1172-кубовий двигун Ford. Максимальна швидкість 130 км/год. Відкритий 2-місний кузов. 90-дюймова (2,286 мм) колісна база.
Mark VI Airflow 1950–1955 4-циліндровий рядний 1172 см³ 2388 мм Подовжена версія Mark V з 94-дюймовою (2,388 мм) колісною базою.
Mark X 1950 4-циліндровий рядний 1172 см³ 2286 мм 1172-кубовий двигун Ford. Відкритий 3-місний алюмінієвий кузов.
Mark XI 1950 4-циліндровий рядний 1172 см³ 2388 мм Подовжена версія Mark X.
Mark VI-4 1950 4-циліндровий рядний 1172 см³ 2388 мм -
Mark XV 1950 4-циліндровий рядний 803 см³ 2286 мм Автомобіль з двигуном BMC A-Series.
Mark XVI 1950 4-циліндровий рядний 1250 см³ 2438 мм Версія Mark XV на базі MG
90 1953–1957 4-циліндровий рядний 1172 см³ 2210 мм 1172-кубовий двигун Ford. Британський заводський алюмінієвий кузов був спроектований Дереком Баклером. Новозеландські кузови спроектував Ферріс де Джоукс.
DD1 1956 4-циліндровий рядний 1098 см³ 2286 мм 1098-кубовий двигун Coventry Climax FWA або 1460-кубовий FWB. Задня підвіска типу Де Діон. Кузов як у моделі Buckler 90.
DD2 1957–1962 4-циліндровий рядний до 2000 см³ 2286 мм Різноманітні двигуни до 2 літрів. Опційна задня підвіска типу Де Діон. Зазвичай з кузовом Microplas Mistral GRP, а також з Convair та AKS тощо.
BB100 1958–1962 - - - Трубчасте сталеве шасі Backbone. Алюмінієвий кузов спроектований Дереком Баклером.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • David Culshaw & Peter Horrobin: The Complete Catalogue of British Cars 1895–1975. Veloce Publishing plc. Dorchester (1999). ISBN 1-874105-93-6
  • A-Z of Cars 1945-1970. Michael Sedgewick and Mark Gillies. Bay View Books 1993. ISBN 1-870979-39-7
  • Harald Linz, Halwart Schrader: Die Internationale Automobil-Enzyklopädie. United Soft Media Verlag, München 2008, ISBN 978-3-8032-9876-8.
  • George Nick Georgano (Chefredakteur): The Beaulieu Encyclopedia of the Automobile. Volume 1: A–F. Fitzroy Dearborn Publishers, Chicago 2001, ISBN 1-57958-293-1.
  • George Nick Georgano: Autos. Encyclopédie complète. 1885 à nos jours. Courtille, Paris 1975.