Не було тоді такого кошмару, який би він не проміняв на таку дійсність.
Не знаю чи було хорошим рішенням читати цю книжку зараз, коли новин
Не було тоді такого кошмару, який би він не проміняв на таку дійсність.
Не знаю чи було хорошим рішенням читати цю книжку зараз, коли новини не те щоб радують і тривожність знову загострюється, але я точно знала, що якщо не прочитаю цю книжку зараз, як тільки її отримала, то не прочитаю вже ніколи. Хоч як це було важко, я не шкодую про своє рішення, бо було б дуже шкода пропустити повз увагу такого талановитого автора.
"Розриті могили" це альтернативна історія, яка розповідає нам про те, що було б, якби русні таки вдалося захопити Київ та всю Україну в 2022 році.
Нашим протагоністом виступає двадцятирічний хлопець Іван, родом із Сумщини, який за співпрацю з росіянами на початку повномасштабного вторгнення отримує "шосту категорію" і направлений в Київ на навчання та роботу. Історія ця починається наприкінці серпня 2023 року, тому Київ, який ми бачимо очима Івана вже добряче видозмінений. Переназвані вулиці, площі та університети; знесені та встановлені пам'ятники і люди - зовсім не ті, що були раніше.
Сам Іван - персонаж дуже недалекий і навіть його співпраця з росіянами - це результат поради його дядька, а не власне усвідомлене рішення. Саме оця недолугість Івана дуже майстерно слугувала для вибудовування горрорної складової цієї історії. Бо читач, ніби в поганому сні, помічає весь той жах, замаскований за картинкою порядку, але нічого не може зробити. Ми ніби за непробивним склом спостерігаємо за всім і можна скільки завгодно кричати та бити кулаками по склу, тут нас ніхто не почує. Іван же, з безтурботністю метелика-одноденки, летить по життю та злітає кар'єрними сходами, не задумуючись, чому колега Сергій постійно знервований та наляканий; хто та жінка, фото якої він знайшов у новому, подарованому колегами гаманці та що сталося з колишнім працівником компанії, на місце якого його взяли і на якого він так сильно схожий.
І якщо Іван протягом всієї історії не викликає симпатії чи будь-якого співчуття, то друзі яких він мимоволі знаходить в університеті - зовсім інша справа. Саме вони виступають для нас віконечком у той інший світ, де люди не готові відмовитися від своєї ідентичності та готові боротися за неї.
У "Розритих могилах" ви не прочитаєте нічого нового. Усе що тут описано, росіяни уже не раз робили з українцями і готові зробити ще раз за першої ж нагоди. Тим не менше, або саме через те, що ми все це вже проходили, при прочитанні книжки кров стигне в жилах, коли помічаєш усе тривожніші дзвоники навколишніх подій. Той самий сценарій, але на новий лад, з незмінним результатом.
Я б дуже хотіла, щоб "Розриті могили" прочитало якомога більше людей. Як на мене, ця книжка заслуговує бути бестселером і в перспективі отримати переклад іншими мовами, бо саме це було б дуже важливо. Яка б зневіра не охоплювала від думки, що нікому з іноземців уже нічого не поясниш, ми маємо продовжувати спроби це зробити. Мені здається, ця книжка була б дуже хорошим інструментом, хоч, можливо, і вимагала б розширенішої післямови, бо, боюся, закордонний читач, як й Іван, може багато моментів просто не зчитати.
Павло Шикін зараз служить в ЗСУ, тобто власними діями намагається не допустити того, щоб описана ним альтернативна історія стала нашою реальністю. Я дуже сподіваюся, що в майбутньому він напише ще багато книжок, бо це талановитий автор з дуже хорошим розумінням того, як функціонує тоталітарна машина і який майстерно вміє це передати так, що воно не відчувається незґрабним та награним. Так, цю історію читати важко, але вона також цікава. Десь із середини, я вже ледве могла відірватися, а останні 100 сторінок дочитала на одному духу.
Також хочеться зазначити, що тут практично немає описаних сцен насильства (кілька коротких моментів де персонажа б'ють двоє чоловіків). Я дуже ціную, що автор не перетворив цю історію в torture porn, а притримувався в основному саме психологічного жаху.
"Розриті могили" це дуже сильна книжка, яка заслуговує на вашу увагу. І, як не дивно, після неї не опускаються руки, а, навпаки, з'являється бажання робити усе можливе, щоб не допустити ту реальність, про яку ми прочитали....more
Loading...
