Очікує на перевірку

Бріолін (фільм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бріолін
Grease
Жанрмюзикл
РежисерРендл Клайзер
ПродюсерАллен Карр, Роберт Стігвуд
СценаристBronté Woodardd і Allan Carrd[1]
На основіGreased
У головних
ролях
Джон Траволта
Олівія Ньютон-Джон
Стокард Ченнінг
Ів Арден
Джоан Блонделл
Еліс Гостлі
ОператорБілл Баллерd
КомпозиторМайкл Форістек
Баррі Гібб
Луї Сент-Луїс та ін.
КінокомпаніяParamount Pictures
Дистриб'юторParamount Pictures і Netflix
Тривалість110 хв. і 108 хв.
Моваанглійська
КраїнаСША США
Рік1978
Кошторис6 млн. $
Касові збори395 000 000 $[2]
IMDbID 0077631
НаступнийGrease 2d
greasemovie.com
CMNS: Бріолін у Вікісховищі

«Бріолін» (англ. Grease) — американська музична романтична комедія 1978 року, знята Рендалом Клейзером (його повнометражний режисерський дебют) за сценарієм Бронте Вударда та адаптацією співпродюсера Аллена Карра. Фільм є екранізацією однойменного[en] бродвейського мюзиклу Джима Джейкобса і Воррена Кейсі, що розповідає про життя американської молоді.[3]

Цей фільм ��робив Джона Траволту і Олівію Ньютон-Джон кінозірками та став одним з голлівудських фільмів, що стали прикладом класичного кінематографу. У 2006 році був занесений до списку найкращих американських фільмів-мюзиклів за версією Американського інституту кіномистецтва.

Сиквел, «Бріолін 2», вийшов у 1982 році, з Максвеллом Колфілдом і Мішель Пфайффер у головних ролях, які представляли новий клас "підмазувачів". Мало хто з оригінальних акторів повернувся до своїх ролей. Станом на 2023 рік, короткочасний телесеріал-приквел «Бріолін: Повстання рожевих леді» дебютував на телеканалі Paramount+, а фільм-приквел під назвою «Кохання влітку» наразі перебуває у виробництві.[4][5]

Сюжет

[ред. | ред. код]

Кінофільм розповідає про життя мажора Денні Зуко (Джон Траволта) та австралійської студентки-переселенки Сенді Олссон (Олівія Ньютон-Джон), які відчувають потяг одне до одного під час літнього роману. Герої Траволти і Ньютон-Джон закохуються, розходяться і знову знаходять один одного. У фільмі показана Америка 1950-х років, де ще нема ні нафтових криз, ні війни у В'єтнамі, ні панк-року, переважають довгі авто з відкритим верхом, волосся укладене «Бріоліном», а білі шкарпетки — взагалі не ознака поганого смаку. Всюди царює атмосфера нестримного оптимізму і благополуччя. Що робити молодим людям в таких умовах? Співати, танцювати й кохати!

Зйомки фільму

[ред. | ред. код]

Режисер Рендал Клейзер дозволив собі численні вільності з оригінальним матеріалом, зокрема, переніс місце дії з урбаністичного Чикаго (на базі середньої школи Вільяма Говарда Тафта),[6] як це було в оригінальному мюзиклі, до більш приміської місцевості, що відображає його власні підліткові роки у середній школі Раднор у передмісті Філадельфії.[7] Він мало контролював музичні аспекти фільму; його вибір музичної теми, композиції Чарльза Фокса і Пола Вільямса, був скасований, коли Роберт Стігвуд і Аллан Карр в останній момент замовили пісню у клієнта Стігвуда, Баррі Гібба.[8][9]

Нагороди та номінації

[ред. | ред. код]

Фільм «Бріолін» вийшов на екрани США 16 червня 1978 року на кіностудії Paramount Pictures. Фільм мав успіх як у критиків, так і в комерційному плані, ставши найкасовішим музичним фільмом на той час.[10]

Альбом саундтреків до фільму закінчив 1978 рік другим найбільш продаваним альбомом року в США, поступившись лише саундтреку до фільму 1977 року «Лихоманка суботнього вечора» 1977 року, в якому також знявся Траволта,[11] а пісня «Hopelessly Devoted to You» була номінована на премію «Оскар» за найкращу оригінальну пісню на 51-й церемонії вручення нагород Американської кіноакадемії.

Фільм також отримав п'ять номінацій на 36-ту церемонію вручення премії «Золотий глобус», зокрема за найкращий фільм – мюзикл чи комедія та дві номінації за найкращу оригінальну пісню, за пісні «Grease» та «You're the One that I Want».

У грудні 2020 року фільм внесений до Національного реєстру фільмів у Бібліотеці Конгресу США як «культурно, історично та естетично значущий фільм».[12][13]

Цікаві факти

[ред. | ред. код]
  • Саундтрек до фільму двадцять разів ставав платиновим.
  • «Бріолін» — другий фільм після «Лихоманка суботнього вечора», в якому Траволта виконує всі танцювальні номери.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ČSFD — 2001.
  2. http://www.boxofficemojo.com/movies/?id=grease.htm
  3. Grease movie soundtrack earns its second #1 hit. History.com. Архів оригіналу за 2 листопада 2012. Процитовано 30 жовтня 2012.
  4. Nick Vadala (17 жовтня 2019). 'Grease's' Rydell High, inspired by Radnor High School, is getting an HBO Max series. Архів оригіналу за 25 травня 2020. Процитовано 21 лютого 2020.
  5. Kit, Borys (9 квітня 2019). 'Grease' Prequel 'Summer Lovin‍ '​' in the Works With John August Writing (Exclusive). The Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 10 квітня 2019. Процитовано 9 квітня 2019.
  6. WOULFE, MOLLY (2 січня 2009). 'Grease' has deep, dark Chicago roots. nwitimes.com (англ.). Процитовано 20 жовтня 2021.
  7. Nick Vadala (17 жовтня 2019). 'Grease's' Rydell High, inspired by Radnor High School, is getting an HBO Max series. Архів оригіналу за 25 травня 2020. Процитовано 21 лютого 2020.
  8. Fox, Charles (2010). Killing Me Softly: My Life in Music. Lanham, Maryland: Scarecrow Press. ISBN 9780810869929. OCLC 678101101.
  9. Gibb Songs : 1978. www.columbia.edu.
  10. Hofler, Robert (2010). Party Animals: A Hollywood Tale of Sex, Drugs, and Rock 'N' Roll Starring the Fabulous Allan Carr. ReadHowYouWant.com. с. 145. ISBN 9781459600072. Despite the fact that Grease was well on its way to becoming the highest-grossing movie musical in the world, and eventually grossed over $341 million...
  11. Year End Charts—Year-end Albums—The Billboard 200. Billboard.com. Архів оригіналу за 11 грудня 2007. Процитовано 20 грудня 2010.
  12. McNary, Dave; McNary, Dave (14 грудня 2020). ‘Dark Knight,’ ‘Shrek,’ ‘Grease,’ ‘Blues Brothers’ Added to National Film Registry. Variety (амер.). Архів оригіналу за 18 лютого 2021. Процитовано 14 грудня 2020.
  13. Alter, Rebecca (14 грудня 2020). Shrek Has Been Inducted Into the National Film Registry. Vulture. Архів оригіналу за 14 грудня 2020. Процитовано 14 грудня 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]