| dbo:abstract
|
- يشير مصطلح الانحياز للمصلحة الذاتية, الذي يطلق عليه أحيانًا التحيز للصفات التي تخدم المصلحة الذاتية, إلى الأفراد الذين ينسبون نجاحهم إلى عوامل شخصية وإخفاقهم لعوامل خارجية أو ظرفية. وهذا الانحياز هو آلية يستخدمها الأفراد في حماية وتعزيز تقدير الذات لديهم. على سبيل المثال، الطالب الذي يَعزي الدرجات الجيدة التي حصل عليها في الامتحان إلى ذكائه والوقت الذي يمضيه في الدراسة والدرجات الضعيفة إلى ضعف المدرس وعدم قدرته على التدريس وأسئلة الاختبار غير المنصفة، فهذا يمثل الانحياز للمصلحة الذاتية. أظهرت الدراسات أن هناك تفسيرات مماثلة في المواقف المختلفة مثل أماكن العمل والعلاقات الشخصية المتبادلة والرياضة وقرارات المستهلكين. وتؤثر كل من العمليات التحفيزية (أي تعزيز الذات والحفاظ على الذات) والعمليات المعرفية (أي مركز السيطرة وتقدير الذات) على الانحياز للمصلحة الذاتية. وهناك اعتبارات مشتركة بين الثقافات (أي الاختلافات الثقافية الفردية والجماعية) وذوي الاحتياجات الطبية الخاصة (أي الاكتئاب) في إطار هذا الانحياز. واستخدمت الكثير من الأبحاث التي أجريت على الانحياز للمصلحة الذاتية التقارير الذاتية للمشاركين عن التفسير القائم على التلاعب بنتائج المهمة أو الحالات الطبيعية. بالرغم من ذلك، فإن بعض الأبحاث الحديثة تحول تركيزها إلى التلاعب الفسيولوجي مثل الإغراء العاطفي والتحفيز العصبي في محاولة لفهم أفضل للآليات البيولوجية التي تساهم في الانحياز للمصلحة الذاتية. (ar)
- Zkreslení sloužící sobě neboli self-serving bias je tendence vidět a hodnotit sám sebe a své chování v příznivém světle. V pozadí konceptu stojí myšlenka, že vlastní chování posuzujeme shovívavěji než chování druhých, a to hlavně díky základní atribuční chybě. (cs)
- El biaix d'autoservei és un biaix cognitiu que consisteix a atribuir amb més probabilitat els èxits a factors propis o personals i els fracassos a culpes de l'entorn. És força freqüent en els resultats acadèmics, en què es considera que una bona qualificació és la conseqüència de l'esforç o les capacitats i una nota baixa s'atribueix a la mala sort, subjectivitat de l'examinador o sistema d'avaluació, alteracions ambientals o comparació amb els altres. Un altre camp on apareix freqüentment és en l'empresa. Va ser formulat per primer cop el 1975. S'explica per diverses raons: la necessitat psicològica de protegir l'autoconcepte, les ganes d'agradar els altres o esquivar una possible sanció i la tendència de la memòria humana a emmagatzemar de manera prioritària els èxits com a referents de conducta posterior. (ca)
- Selbstwertdienliche Verzerrung (engl. self-serving bias) bezeichnet in der Sozialpsychologie die Tendenz, eigene Erfolge im Zweifelsfall eher inneren Ursachen (wie eigenen Fähigkeiten und Fertigkeiten) und eigene Misserfolge eher äußeren Ursachen (der Situation, dem Zufall etc.) zuzuschreiben. (de)
- El sesgo de autoservicio, o sesgo por interés personal (en inglés "self-serving bias"), es uno de los dos errores fundamentales que describe la teoría de la atribución, aparece cuando la gente se auto atribuye el crédito personal en sus éxitos pero no en sus fracasos. Se manifiesta también cuando la gente tiene la tendencia a evaluar algunas situaciones en forma ambigua de tal forma que beneficie a sus propios intereses. y fueron los primeros en sugerir este . El autoservicio surge también como resultado de un sesgo estadístico a resultas de que la gente piensa, debido a su autoestima, que en ciertas áreas está mejor que el promedio. Por ejemplo: la mayoría de los conductores piensa que ellos conducen mejor que la media. Creemos conveniente indicar que este concepto también es conocido por muchos autores e investigadores como tendencia autofavorable, y coloquialmente como sesgo egoísta. Este último hace referencia a la actitud con la que el individuo afronta el resultado de su propia conducta, como hemos explicado anteriormente. Es decir, las personas suelen hacer una atribución interna después de un éxito y hacer una atribución externa después de sufrir un fracaso. El efecto de este sesgo hace que la mayoría de las personas tenga una buena opinión de sí misma, una buena autoestima: y se percibe como la tendencia a percibirse a sí mismo favorablemente. La mayoría de la gente atribuye los éxitos a su propia habilidad, mientras que los fracasos se atribuyen a las circunstancias o a la mala suerte. Por ejemplo, un estudiante tiene una buena nota en un examen y dice: "¡He logrado una buena nota por que soy inteligente y he estudiado duro!" mientras que otro estudiante que ha sacado una nota inferior dice: "¡El profesor me ha dado una mala nota porque no le caigo bien!" Cuando alguien muestra causas externas para explicar un mal resultado, se suele denominar . El sesgo de autoservicio es una forma simple de pensamiento quimera. El sesgo egoísta se da a través de una explicación motivacional, es decir, un gran deseo de proteger la propia autoestima. Las causas de los resultados negativos tienen una atribución a las carencias personales las cuales se han relacionado con la depresión, esto se debe a la función protectora de la autoestima que tiene el sesgo egoísta. (es)
- A self-serving bias is any cognitive or perceptual process that is distorted by the need to maintain and enhance self-esteem, or the tendency to perceive oneself in an overly favorable manner. It is the belief that individuals tend to ascribe success to their own abilities and efforts, but ascribe failure to external factors. When individuals reject the validity of negative feedback, focus on their strengths and achievements but overlook their faults and failures, or take more credit for their group's work than they give to other members, they are protecting their self-esteem from threat and injury. These cognitive and perceptual tendencies perpetuate illusions and error, but they also serve the self's need for esteem. For example, a student who attributes earning a good grade on an exam to their own intelligence and preparation but attributes earning a poor grade to the teacher's poor teaching ability or unfair test questions might be exhibiting the self-serving bias. Studies have shown that similar attributions are made in various situations, such as the workplace, interpersonal relationships, sports, and consumer decisions. Both motivational processes (i.e. self-enhancement, self-presentation) and cognitive processes (i.e. locus of control, self-esteem) influence the self-serving bias. There are both cross-cultural (i.e. individualistic and collectivistic culture differences) and special clinical population (i.e. depression) considerations within the bias. Much of the research on the self-serving bias has used participant self-reports of attribution based on experimental manipulation of task outcomes or in naturalistic situations. Some more modern research, however, has shifted focus to physiological manipulations, such as emotional inducement and neural activation, in an attempt to better understand the biological mechanisms that contribute to the self-serving bias. (en)
- La notion de biais d'auto-complaisance désigne la tendance des gens à attribuer la causalité de leur réussite à leurs qualités propres (causes internes) et leurs échecs à des facteurs ne dépendant pas d'eux (causes externes), afin de maintenir positive leur image de soi. Ce biais cognitif a été d'abord défini dans le livre Person Perception de Albert H. Hastorf, David J. Schneider, Judith Polefka en 1970. Par exemple, un individu justifiera l'obtention d'une bonne note à un examen en évoquant le travail qu'il a fourni, alors qu'il expliquera l'obtention d'une mauvaise note par la sévérité du correcteur. Un professeur justifiera les bonnes notes de sa classe en évoquant la qualité de ses cours, les mauvaises notes à des élèves qui suivent mal ou apprennent mal le cours. En 1986, Leary et Shepperd mettent en exergue, à travers leurs recherches sur l'anxiété sociale, le concept de biais d'auto-handicap qu'ils considèrent comme une forme spéciale de biais d'auto-complaisance. Cette stratégie est préventive. Les gens anticipent des causes externes ou internes pour expliquer leur échec ou leur réussite afin de maintenir ou de rehausser leur image de compétence.Des études montreront par la suite l'existence de différences dans l'utilisation de ces stratégies d’un individu à l’autre, notamment entre les femmes et les hommes, et selon que l’individu montre une faible estime de soi ou au contraire une haute estime de soi. Jean de La Fontaine a mis en évidence ce biais d'autocomplaisance dans l'une de ses fables : L'Ingratitude et l'injustice des Hommes envers la Fortune. (fr)
- 자기 고양적 편견(self-serving bias)은 어떤 개인이 단체의 성공이 자신으로 인한 것으로 여기는 반면, 실패의 경우 다른 구성원의 탓으로 돌리는 경향을 말한다. 일반적으로 자기 고양적 편견은 공동체 사회에서 성공을 자신의 입신양명을 위해 가로채려는 반면, 실패의 책임을 회피하려는 모양으로 자주 발견할 수 있다. 유쾌한 정서와 결합되면 이러한 편견은 더욱 증가한다. (ko)
- Self-serving bias of zelf-dienende attributiefout is een attributiefout of bevooroordeling waarbij mensen succes toeschrijven aan interne factoren (interne attributie) zoals eigen capaciteiten of talenten, terwijl ze hun falen aan externe factoren toeschrijven (externe attributie) zoals de omstandigheden of fouten van anderen. Deze term uit de sociale psychologie maakt deel uit van de attributietheorie. Als iemand bijvoorbeeld een goed resultaat haalt voor een test, dan zal diegene dit verklaren door de eigen intelligentie of het eigen vermogen om te studeren. Is het resultaat van de test daarentegen negatief, dan zal de persoon dit wijten aan zaken als slechte vraagstelling, storende of afleidende factoren. Het attributie-effect is ook te zien als een onderzoeker een groep mensen vraagt hun capaciteiten voor het verrichten voor een bepaalde taak (bijvoorbeeld autorijden) in te schatten ten opzichte van de andere groepsleden. Vaak geeft een meerderheid aan over bovengemiddelde capaciteiten te beschikken. Bij een normale verdeling van de capaciteiten is dat statistisch onmogelijk, tenzij er sprake is van een niet-normale/scheve verdeling. Bij hulpverleners komt het voor dat ze de verantwoordelijkheid voor genezing accepteren en toeschrijven aan hun therapie, interventie of geneeskunde. Iedereen vindt zichzelf effectief en belangrijk hierin. Als het misgaat met een behandeling, wordt dit ook hier vaak geweten aan omstandigheden die buiten de mogelijkheden van de behandelaar liggen en vaak wordt de verantwoordelijkheid afgewezen. Sommige mensen maken (doorgaans onbewust) gebruik van externe attributie door van tevoren de situatie zo in te kleden dat deze later als excuus kan worden gebruikt. Een voorbeeld is een leerling die te weinig tijd aan het schoolwerk besteedt. Als toch een voldoende voor een test wordt behaald, zal dit toegeschreven worden aan de eigen intelligentie; bij een onvoldoende wordt gewezen op het gebrek aan voorbereiding, zodat het niet aan de eigen intelligentie kan liggen. (nl)
- 自己奉仕バイアス（じこほうしバイアス、英: Self-serving bias）は、成功を当人の内面的または個人的要因に帰属させ、失敗を制御不能な状況的要因に帰属させること。自己奉仕バイアスは、成功は自分の手柄とするのに失敗の責任を取らない人間の一般的傾向を表している。それはまた、曖昧な情報を都合の良いように解釈しようとする傾向として現れるとも言える。自己奉仕バイアスはとも関連する。自己高揚バイアスは、個人がその自尊心の拠り所となっている分野で平均以上だと信じているために生じるバイアスである。例えば、自動車を運転する人の多くは、自分が平均以上にうまい運転をすると思っている。 この用語は、成功または失敗によって生じた賞賛または非難において、バイアスのかかった原因推定のパターンを説明するのに使われることが多い。例えば、試験の成績が良かった生徒は「僕は頭がいいし、よく勉強したから5をとれた」と言い、成績が悪かった生徒は「先生は僕のことが嫌いだから1をつけたんだ」と言うかもしれない。自身の失敗について外部要因を戦略的に集めようとする（そして、その後の非難をかわそうとする）ことをセルフ・ハンディキャッピングとも呼ぶ。 自己奉仕バイアスの別の例は、職場でも見受けられる。重大な業務上の災害の被害者は、その原因を外的要因に帰する傾向があるのに対して、その同僚や管理職は被害者自身の行動に帰する傾向がある。 自己奉仕バイアスの発生理由はいくつかの説明が提案されている。その1つは、動機から説明しようとするもので、人々は自尊心を保つため、自身を心地よくするような原因の説明を作成しようとする。もう1つは他人からどう見られているかを制御しようとする戦略から説明するもので、他人は個人の利己的な発言の内容を信じないかもしれないが、それでも人は好意的な印象を与えようとして発言する。また、記憶の基本的機構から説明しようとする考え方もあり、成功の原因に関する記憶は外的なものよりも内的なものに偏っていると考えられる。 この問題は A.V. Dicey にも認識されていた。彼の Lectures on the Relation Between the Law and Public Opinion in England に次のような一節がある。 （訳） 人の興味は、その心を堕落させるよりも判断にバイアスを与えることが多い… 人は自説を補強する証拠は過大評価して保持し、反対の証拠は過小評価するか全く顧みない。 交渉において双方が自分側に都合の良いように事実を解釈すると、自己奉仕バイアスによって問題が発生することがある。このような場合、一方の側はもう一方がはったりをかけているか、妥当な和解をするつもりがないと考え、相手側が悪いと断じて交渉を打ち切ることになるかもしれない。 この仮説を裏付ける実験結果が多数存在する。ある実験では、損害額が約10万ドルの自動車事故を想定して被験者を原告と被告に分け、損害賠償額をそれぞれ見積もらせた。原告側の損害賠償額の予測は被告側よりも平均で14,500ドル高かった。原告側の平均の請求額は被告の予測より17,700ドル高かった。その後、両者で協議したとき、一定時間内で合意に達する割合と両者の想定額の差異には強い相関が見られた。この実験では、1万ドルを実際の1ドル相当として現金を使って行われ、合意に達しなかった場合は第三者が裁定し、両者が高価な法廷費用と弁護士費用を支払う必要があるとされていた。 集団レベルで働く同様のバイアスをと呼ぶ。 (ja)
- Egotyzm atrybucyjny – skłonność do wyjaśniania konsekwencji własnych zachowań w taki sposób, by zwiększyć pozytywne, a zmniejszyć negatywne znaczenie dla własnej samooceny. Może przybierać różne formy. Najczęściej spotykana w literaturze to skłonność do przypisywania własnych sukcesów czynnikom wewnętrznym, a porażek czynnikom zewnętrznym. Przykładowo, gdy uczeń dostaje ocenę bardzo dobrą – sukces przypisuje swoim umiejętnościom, natomiast gdy otrzyma ocenę niedostateczną, zrzuca odpowiedzialność na niesprawiedliwość nauczyciela czy konstrukcję testu. (pl)
- Viés da autoconveniência, viés autosservidor ou de autosserviço, tendenciosidade autosservidora ou egotismo é a tendência dos indivíduos de atribuir seus sucessos a fatores internos, como inteligência, esforço etc. enquanto atribuem seus fracassos a fatores externos, como azar ou incompetência alheia. (pt)
- Эгоистическая погрешность или Эгоистическое предубеждение (англ. Self-serving bias) — когнитивный механизм поддержания или повышения самооценки. Также это теория о том, что люди склонны приписывать успех своим способностям и усилиям, а неудачи — внешним факторам. Эти когнитивные тенденции, с одной стороны, способствуют созданию иллюзий и заблуждений, а с другой — позволяют поддерживать у��ажение к себе и членам своей группы. Исследования показали распространенность погрешности этого типа в различных областях, таких как работа, межличностные отношения, спорт и потребительское поведение. Влияние на проявление эгоистической погрешности оказывают как мотивационные процессы (например, саморазвитие, самопрезентация), так и когнитивные (например, локус контроля). На проявление погрешности влияют кросс-культурные (т.е. индивидуалистические и коллективистские) и клинические факторы (например, депрессия). В большинстве исследований эгоистической погрешности использовались самоотчеты участников об атрибуции, основанные на манипулировании результатами задания или в естественных ситуациях. Однако некоторые современные исследования сместили акцент на физиологические факторы, такие как эмоциональное возбуждение и нервная активация. (ru)
- Упередження корисливості — це будь-який когнітивний або перцептивний процес, спотворений потребою підтримувати чи підвищувати самооцінку, або тенденцією сприймати себе краще ніж є насправді. Вважається, що люди схильні приписувати успіх власним здібностям і зусиллям, але приписувати невдачі зовнішнім факторам. Коли люди відкидають справедливість негативного зворотного зв'язку, зосереджуються на своїх сильних сторонах і досягненнях, але не помічають своїх недоліків і невдач, або приділяють більше уваги роботі своєї групи, ніж іншим членам, вони захищають свою самооцінку від загроз та травм. Ці когнітивні та перцептивні тенденції породжують ілюзії та помилки, але вони також служать потребі особистості у повазі. Дослідження показали, що подібні атрибуції робляться в різних обставинах та ситуаціях, таких як робоче місце, міжособистісні стосунки, спорт і рішення споживачів. (uk)
- 自利性偏差是一种心理学现象，即人们通常将自己的成功归因于自己的人格特質，而将自己的失败归因于环境影响，而对他人则正好相反。导致这种现象的其中一个原因是因为人们通常对自己自身的条件和身边的环境更加了解，所以会将失败归因于外在的条件对自己的影响。而当失败发生在他人身上时，人们因为很难理解他人的处境和周围客观条件的因素，所以更倾向于将他人的失败归因于个人的性格特质原因。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Zkreslení sloužící sobě neboli self-serving bias je tendence vidět a hodnotit sám sebe a své chování v příznivém světle. V pozadí konceptu stojí myšlenka, že vlastní chování posuzujeme shovívavěji než chování druhých, a to hlavně díky základní atribuční chybě. (cs)
- Selbstwertdienliche Verzerrung (engl. self-serving bias) bezeichnet in der Sozialpsychologie die Tendenz, eigene Erfolge im Zweifelsfall eher inneren Ursachen (wie eigenen Fähigkeiten und Fertigkeiten) und eigene Misserfolge eher äußeren Ursachen (der Situation, dem Zufall etc.) zuzuschreiben. (de)
- 자기 고양적 편견(self-serving bias)은 어떤 개인이 단체의 성공이 자신으로 인한 것으로 여기는 반면, 실패의 경우 다른 구성원의 탓으로 돌리는 경향을 말한다. 일반적으로 자기 고양적 편견은 공동체 사회에서 성공을 자신의 입신양명을 위해 가로채려는 반면, 실패의 책임을 회피하려는 모양으로 자주 발견할 수 있다. 유쾌한 정서와 결합되면 이러한 편견은 더욱 증가한다. (ko)
- Egotyzm atrybucyjny – skłonność do wyjaśniania konsekwencji własnych zachowań w taki sposób, by zwiększyć pozytywne, a zmniejszyć negatywne znaczenie dla własnej samooceny. Może przybierać różne formy. Najczęściej spotykana w literaturze to skłonność do przypisywania własnych sukcesów czynnikom wewnętrznym, a porażek czynnikom zewnętrznym. Przykładowo, gdy uczeń dostaje ocenę bardzo dobrą – sukces przypisuje swoim umiejętnościom, natomiast gdy otrzyma ocenę niedostateczną, zrzuca odpowiedzialność na niesprawiedliwość nauczyciela czy konstrukcję testu. (pl)
- Viés da autoconveniência, viés autosservidor ou de autosserviço, tendenciosidade autosservidora ou egotismo é a tendência dos indivíduos de atribuir seus sucessos a fatores internos, como inteligência, esforço etc. enquanto atribuem seus fracassos a fatores externos, como azar ou incompetência alheia. (pt)
- 自利性偏差是一种心理学现象，即人们通常将自己的成功归因于自己的人格特質，而将自己的失败归因于环境影响，而对他人则正好相反。导致这种现象的其中一个原因是因为人们通常对自己自身的条件和身边的环境更加了解，所以会将失败归因于外在的条件对自己的影响。而当失败发生在他人身上时，人们因为很难理解他人的处境和周围客观条件的因素，所以更倾向于将他人的失败归因于个人的性格特质原因。 (zh)
- يشير مصطلح الانحياز للمصلحة الذاتية, الذي يطلق عليه أحيانًا التحيز للصفات التي تخدم المصلحة الذاتية, إلى الأفراد الذين ينسبون نجاحهم إلى عوامل شخصية وإخفاقهم لعوامل خارجية أو ظرفية. وهذا الانحياز هو آلية يستخدمها الأفراد في حماية وتعزيز تقدير الذات لديهم. على سبيل المثال، الطالب الذي يَعزي الدرجات الجيدة التي حصل عليها في الامتحان إلى ذكائه والوقت الذي يمضيه في الدراسة والدرجات الضعيفة إلى ضعف المدرس وعدم قدرته على التدريس وأسئلة الاختبار غير المنصفة، فهذا يمثل الانحياز للمصلحة الذاتية. أظهرت الدراسات أن هناك تفسيرات مماثلة في المواقف المختلفة مثل أماكن العمل والعلاقات الشخصية المتبادلة والرياضة وقرارات المستهلكين. وتؤثر كل من العمليات التحفيزية (أي تعزيز الذات والحفاظ على الذات) والعمليات المعرفية (أي مركز السيطرة وتقدير الذات) على الانحياز للمصلحة الذاتية. وهناك اعتبارات مشتركة بين الثقا (ar)
- El biaix d'autoservei és un biaix cognitiu que consisteix a atribuir amb més probabilitat els èxits a factors propis o personals i els fracassos a culpes de l'entorn. És força freqüent en els resultats acadèmics, en què es considera que una bona qualificació és la conseqüència de l'esforç o les capacitats i una nota baixa s'atribueix a la mala sort, subjectivitat de l'examinador o sistema d'avaluació, alteracions ambientals o comparació amb els altres. Un altre camp on apareix freqüentment és en l'empresa. Va ser formulat per primer cop el 1975. (ca)
- El sesgo de autoservicio, o sesgo por interés personal (en inglés "self-serving bias"), es uno de los dos errores fundamentales que describe la teoría de la atribución, aparece cuando la gente se auto atribuye el crédito personal en sus éxitos pero no en sus fracasos. Se manifiesta también cuando la gente tiene la tendencia a evaluar algunas situaciones en forma ambigua de tal forma que beneficie a sus propios intereses. y fueron los primeros en sugerir este . El autoservicio surge también como resultado de un sesgo estadístico a resultas de que la gente piensa, debido a su autoestima, que en ciertas áreas está mejor que el promedio. Por ejemplo: la mayoría de los conductores piensa que ellos conducen mejor que la media. (es)
- A self-serving bias is any cognitive or perceptual process that is distorted by the need to maintain and enhance self-esteem, or the tendency to perceive oneself in an overly favorable manner. It is the belief that individuals tend to ascribe success to their own abilities and efforts, but ascribe failure to external factors. When individuals reject the validity of negative feedback, focus on their strengths and achievements but overlook their faults and failures, or take more credit for their group's work than they give to other members, they are protecting their self-esteem from threat and injury. These cognitive and perceptual tendencies perpetuate illusions and error, but they also serve the self's need for esteem. For example, a student who attributes earning a good grade on an exam t (en)
- La notion de biais d'auto-complaisance désigne la tendance des gens à attribuer la causalité de leur réussite à leurs qualités propres (causes internes) et leurs échecs à des facteurs ne dépendant pas d'eux (causes externes), afin de maintenir positive leur image de soi. Ce biais cognitif a été d'abord défini dans le livre Person Perception de Albert H. Hastorf, David J. Schneider, Judith Polefka en 1970. Jean de La Fontaine a mis en évidence ce biais d'autocomplaisance dans l'une de ses fables : L'Ingratitude et l'injustice des Hommes envers la Fortune. (fr)
- 自己奉仕バイアス（じこほうしバイアス、英: Self-serving bias）は、成功を当人の内面的または個人的要因に帰属させ、失敗を制御不能な状況的要因に帰属させること。自己奉仕バイアスは、成功は自分の手柄とするのに失敗の責任を取らない人間の一般的傾向を表している。それはまた、曖昧な情報を都合の良いように解釈しようとする傾向として現れるとも言える。自己奉仕バイアスはとも関連する。自己高揚バイアスは、個人がその自尊心の拠り所となっている分野で平均以上だと信じているために生じるバイアスである。例えば、自動車を運転する人の多くは、自分が平均以上にうまい運転をすると思っている。 この用語は、成功または失敗によって生じた賞賛または非難において、バイアスのかかった原因推定のパターンを説明するのに使われることが多い。例えば、試験の成績が良かった生徒は「僕は頭がいいし、よく勉強したから5をとれた」と言い、成績が悪かった生徒は「先生は僕のことが嫌いだから1をつけたんだ」と言うかもしれない。自身の失敗について外部要因を戦略的に集めようとする（そして、その後の非難をかわそうとする）ことをセルフ・ハンディキャッピングとも呼ぶ。 （訳） 人の興味は、その心を堕落させるよりも判断にバイアスを与えることが多い… 人は自説を補強する証拠は過大評価して保持し、反対の証拠は過小評価するか全く顧みない。 (ja)
- Self-serving bias of zelf-dienende attributiefout is een attributiefout of bevooroordeling waarbij mensen succes toeschrijven aan interne factoren (interne attributie) zoals eigen capaciteiten of talenten, terwijl ze hun falen aan externe factoren toeschrijven (externe attributie) zoals de omstandigheden of fouten van anderen. Deze term uit de sociale psychologie maakt deel uit van de attributietheorie. (nl)
- Эгоистическая погрешность или Эгоистическое предубеждение (англ. Self-serving bias) — когнитивный механизм поддержания или повышения самооценки. Также это теория о том, что люди склонны приписывать успех своим способностям и усилиям, а неудачи — внешним факторам. Эти когнитивные тенденции, с одной стороны, способствуют созданию иллюзий и заблуждений, а с другой — позволяют поддерживать ув��жение к себе и членам своей группы. Исследования показали распространенность погрешности этого типа в различных областях, таких как работа, межличностные отношения, спорт и потребительское поведение. (ru)
- Упередження корисливості — це будь-який когнітивний або перцептивний процес, спотворений потребою підтримувати чи підвищувати самооцінку, або тенденцією сприймати себе краще ніж є насправді. Вважається, що люди схильні приписувати успіх власним здібностям і зусиллям, але приписувати невдачі зовнішнім факторам. Коли люди відкидають справедливість негативного зворотного зв'язку, зосереджуються на своїх сильних сторонах і досягненнях, але не помічають своїх недоліків і невдач, або приділяють більше уваги роботі своєї групи, ніж іншим членам, вони захищають свою самооцінку від загроз та травм. Ці когнітивні та перцептивні тенденції породжують ілюзії та помилки, але вони також служать потребі особистості у повазі. Дослідження показали, що подібні атрибуції робляться в різних обставинах та сит (uk)
|
