| dbo:abstract
|
- Als Heckflosse bezeichnet man flossenähnliche Anbauten seitlich oder mittig am Heck eines Autos, die in den späten 1950er Jahren eine Modeerscheinung waren. (de)
- The tailfin era of automobile styling encompassed the 1950s and 1960s, peaking between 1955 and 1961. It was a style that spread worldwide, as car designers picked up styling trends from the US automobile industry, where it was regarded as the "golden age" of American auto design and American exceptionalism. General Motors design chief Harley Earl is often credited for the automobile tailfin, introducing small fins on the 1948 Cadillac, but according to many sources the actual inventor/designer of the tailfin for the 1948 Cadillac was Franklin Quick Hershey, who at the time the 1948 Cadillac was being designed was chief of the GM Special Car Design Studio. It was Hershey who, after seeing an early production model of a P-38 at Selfridge Air Base, thought the twin rudders of the airplane would make a sleek design addition to the rear of future modern automobiles. Tailfins took particular hold on the automotive buying public’s imagination as a result of Chrysler designer Virgil Exner’s Forward Look, which subsequently resulted in manufacturers scrambling to install larger and larger tailfins onto new models. As jet-powered aircraft, rockets, and space flight gained public recognition through the Space Race, the automotive tailfin assemblies (including tail lights) were designed to resemble more and more the tailfin and engine sections of contemporary jet fighters and space rockets. Plymouth claimed that the tailfins were not fins, but "stabilizers" to place the "center of pressure" as far to the rear as possible and thus "reduce by 20% the needs for steering correction in a cross wind", while Mercedes-Benz called its own tailfins Peilstege, sight lines that ostensibly aided in backing up. (en)
- La era de las aletas traseras (nombre original en inglés: tailfin era) denomina a un periodo estilístico de la industria del automóvil, caracterizado por la producción de modelos equipados con unos llamativos alerones verticales de inspiración aeronáutica dispuestos sobre el maletero. Abarcó las décadas de 1950 y 1960, alcanzando su punto máximo entre 1955 y 1961. Fue una corriente que se extendió internacionalmente, ya que los diseñadores de automóviles de todo el mundo recogieron las tendencias de estilo de la industria automotriz norteamericana, que por entonces estaba viviendo su particular "edad de oro" del diseño. (es)
- L'ère de l'empennage du style automobile englobe les années 1950 et 1960, avec un pic entre 1957 et 1961. C'est un style qui s'est répandu dans le monde entier, car les concepteurs automobiles s'inspiraient des tendances de l'industrie automobile américaine, où il était considéré comme l'"âge d'or" de la conception Américaine de l'automobile. Harley Earl, concepteur en chef chez General Motors, est généralement crédité pour l'empennage automobile, avec l'introduction de petites ailettes sur la Cadillac 1948. Harley s'inspira du look des avions de chasse de la seconde Guerre Mondiale, en particulier les deux queues du P-38 Lightning. Les empennages ont vraiment capturé l'imagination du public acheteur d'automobiles après que le concepteur de Chrysler, Virgil Exner, ait lancé son Forward Look, qui a ensuite entraîné les fabricants à installer des ailerons de plus en plus grands sur les nouveaux modèles. Comme les avions à réaction, les fusées, et le vol spatial entrait dans l'imaginaire public, les empennages automobile (y compris les feux arrière) furent conçus pour ressembler de plus en plus aux avions de chasse et fusées spatiales contemporains. Plymouth a prétendu que les empennages n'étaient pas des ailes, mais bien des "stabilisateurs" destinés à déplacer le "centre de pression" aussi loin que possible vers l'arrière, et donc de "réduire de 20% les besoins de correction de pilotage par vent de travers", tandis que Mercedes-Benz a appelé son propre empennage “Peilstege” ou “lignes de vue”, ce qui apparemment aida à les maintenir. (fr)
- テールフィン(tailfin)とは、自動車やオートバイの後部のスタイリング（造形デザイン）の類型の一つ。航空機の尾翼のような印象を彷彿とさせる形状を特徴とする（あくまで造形・意匠的なものであり、基本的に空力的効果を狙ったデザイン（設計）ではない）。 (ja)
- Le pinne di un'autovettura sono elementi di raccordo tra il e la coda di una carrozzeria automobilistica, aventi la prevalente funzione estetica di sottolineare lo slancio della sagoma. (it)
- Плавниковый стиль, также «аэростиль», «детройтское барокко» и другое — общее условное название течений в автомобильном дизайне, существовавших на рубеже пятидесятых и шестидесятых годов XX века. Этот стиль относительно широко использовался со второй половины пятидесятых до середины шестидесятых годов, хотя отдельные примеры использования похожей стилистики можно отметить и за пределами этих временных рамок, причём как раньше, так и позже указанного периода. Изначально плавниковый стиль был характерен для продукции североамериканских производителей автомобилей, но впоследствии распространился повсеместно, и в других частях света просуществовал намного дольше, чем в самой Северной Америке, причём приняв весьма отличные от исходных формы. Главным элементом плавникового стиля были непосредственно хвостовые плавники (англ. tailfins) — парный декоративный элемент задней части автомобиля, представляющий собой самые различные варианты стилизованного стабилизатора или киля. Прочие элементы стиля с течением времени претерпевали значительные изменения. (ru)
- Fena kallas en utlöpare av en bils karosseri baktill längs sidan. Normalt finns två, en på var sida av bilen. Där bakluckan böjer av nedåt, är plåten på sidan av bilen i stället utdragen till en spets bakåt. Denna utformning av bilar var särskilt vanlig under 1950-talet och gjordes framförallt för att bilen skulle se längre och mer strömlinjeformad ut. Några praktiska aerodynamiska effekter hade fenorna inte egentligen, även om biltillverkarna gärna lät konsumenterna tro det. Fenorna kom ur modet bland annat för att man kom fram till att de kunde medföra negativa konsekvenser för bakomvarande trafikanter vid en eventuell trafikolycka. Fenorna var vanligast och störst på amerikanska bilar, men även europeiska bilmärken som Ferrari, Mercedes-Benz och Peugeot presenterade vissa modeller med fenor. (sv)
- Плавниковий стиль, також аеростиль, детройтське бароко та ін. — загальна умовна назва течій в автомобільному дизайні, які існували на рубежі 50-х і 60-х років XX століття. Цей стиль відносно широко використовувався з другої половини 50-х до середини 60-х років, хоча окремі приклади використання подібної стилістики можна відмітити й за межами тих часових рамок, причому як раніше, так і пізніше вказаного періоду. Спочатку плавниковий стиль був характерним для продукції північноамериканських виробників автомобілів, але внаслідок розповсюдився повсюдно, і в інших частинах світу проіснував набагато довше, ніж в самій Північній Америці, причому прийняв досить відмінні від похідних форми. Головним елементом плавникового стилю були безпосередньо хвостові плавники (англ. tailfins) — парний декоративний елемент задньої частини автомобіля, який являв собою найрізноманітніші варіанти стилізованого стабілізатора чи кіля. Інші елементи стилю з течією часу терпіли значні зміни. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Als Heckflosse bezeichnet man flossenähnliche Anbauten seitlich oder mittig am Heck eines Autos, die in den späten 1950er Jahren eine Modeerscheinung waren. (de)
- La era de las aletas traseras (nombre original en inglés: tailfin era) denomina a un periodo estilístico de la industria del automóvil, caracterizado por la producción de modelos equipados con unos llamativos alerones verticales de inspiración aeronáutica dispuestos sobre el maletero. Abarcó las décadas de 1950 y 1960, alcanzando su punto máximo entre 1955 y 1961. Fue una corriente que se extendió internacionalmente, ya que los diseñadores de automóviles de todo el mundo recogieron las tendencias de estilo de la industria automotriz norteamericana, que por entonces estaba viviendo su particular "edad de oro" del diseño. (es)
- テールフィン(tailfin)とは、自動車やオートバイの後部のスタイリング（造形デザイン）の類型の一つ。航空機の尾翼のような印象を彷彿とさせる形状を特徴とする（あくまで造形・意匠的なものであり、基本的に空力的効果を狙ったデザイン（設計）ではない）。 (ja)
- Le pinne di un'autovettura sono elementi di raccordo tra il e la coda di una carrozzeria automobilistica, aventi la prevalente funzione estetica di sottolineare lo slancio della sagoma. (it)
- The tailfin era of automobile styling encompassed the 1950s and 1960s, peaking between 1955 and 1961. It was a style that spread worldwide, as car designers picked up styling trends from the US automobile industry, where it was regarded as the "golden age" of American auto design and American exceptionalism. (en)
- L'ère de l'empennage du style automobile englobe les années 1950 et 1960, avec un pic entre 1957 et 1961. C'est un style qui s'est répandu dans le monde entier, car les concepteurs automobiles s'inspiraient des tendances de l'industrie automobile américaine, où il était considéré comme l'"âge d'or" de la conception Américaine de l'automobile. (fr)
- Fena kallas en utlöpare av en bils karosseri baktill längs sidan. Normalt finns två, en på var sida av bilen. Där bakluckan böjer av nedåt, är plåten på sidan av bilen i stället utdragen till en spets bakåt. Denna utformning av bilar var särskilt vanlig under 1950-talet och gjordes framförallt för att bilen skulle se längre och mer strömlinjeformad ut. Några praktiska aerodynamiska effekter hade fenorna inte egentligen, även om biltillverkarna gärna lät konsumenterna tro det. Fenorna kom ur modet bland annat för att man kom fram till att de kunde medföra negativa konsekvenser för bakomvarande trafikanter vid en eventuell trafikolycka. (sv)
- Плавниковый стиль, также «аэростиль», «детройтское барокко» и другое — общее условное название течений в автомобильном дизайне, существовавших на рубеже пятидесятых и шестидесятых годов XX века. Этот стиль относительно широко использовался со второй половины пятидесятых до середины шестидесятых годов, хотя отдельные примеры использования похожей стилистики можно отметить и за пределами этих временных рамок, причём как раньше, так и позже указанного периода. (ru)
- Плавниковий стиль, також аеростиль, детройтське бароко та ін. — загальна умовна назва течій в автомобільному дизайні, які існували на рубежі 50-х і 60-х років XX століття. Цей стиль відносно широко використовувався з другої половини 50-х до середини 60-х років, хоча окремі приклади використання подібної стилістики можна відмітити й за межами тих часових рамок, причому як раніше, так і пізніше вказаного періоду. (uk)
|
.jpg?width=300)
.jpg?width=300){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
