"Анатомічний атлас" - це книга про те, чого не варто робити, аби не зіпсувати собі життя. Ця книга про життя, яке зіпсоване тим, чого, в принципі, робити не варто. Це пацаняча антиутопія. Це анатомія больових точок покоління автора. Але передовсім - це історія про Віталіка і про те, як важко бути жабою...
місцями огидно і навіть відразливо. але змушує замислитись про безліч варіантів як можна просрати своє життя. і про дяку собі, батькам, долі та оточенню, що цього не трапилось.
Вирішив познайомитися з автором з цієї книги. Чесно, вона відразлива, але заразом і поглинаюча. Мені сподобалося, як автор живо пише, особливо, прикінцеві уявні роздуми про варіант життя Жаби. Разом з тим була десь близькою тема просирання свого життя, порівнював себе з героями, думав.
Чимось твір нагадав Трейнспоттінг Ірвіна Велша, чи Буковскі. Взагалі користь з книги - змушує задуматись про власне існування і чи в правильному напрямку воно йде.
Як я не люблю час, описаний в книзі. Бо все, про що в ній розповідається, відбувалося навколо мене. Аж фізично недобре стало. Та відірватись було важко. Дуже потужно. Сподобався стиль оповіді, думки автора.
Історія дорослішання, дружби, пошуку свого місця в житті, стосунків батьків та дітей - вічні проблеми, описані живою, яскравою мовою. За настроєм нагадує твори Жадана. Пореготала з притчі )