Координати: 58°17′ пн. ш. 13°22′ зх. д. / 58.283° пн. ш. 13.367° зх. д. / 58.283; -13.367

U-545

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
U-545
Під прапором Третій Рейх Третій Рейх
Спуск на воду 3 березня 1943 року
Виведений зі складу флоту 19 березня 1943 року
Сучасний статус 10 лютого 1944 року потоплений глибинними бомбами британського «Веллінгтона» західніше Гебридів
Проєкт
Тип ПЧ Торпедний ДПЧ
Розробник проєкту Deutsche Werft, Гамбург
Основні характеристики
Швидкість (надводна) 18,2 вузли
Швидкість (підводна) 7,7 вузлів
Робоча глибина занурення 100 м
Гранична глибина занурення 230 м
Автономність плавання 18450 миль (34 170 км) на швидкості 10 вузлів (19 км/год) (у надводному положенні)
64 милі (119 км) на швидкості 4 (7,4 км/год) вузли (у підводному положенні)
Екіпаж 48 осіб
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ) 76,76 м
Ширина корпусу найб. 6,76 м
Висота 9,6 м
Середня осадка (по КВЛ) 4,70 м
Водотоннажність надводна 1120 т
Озброєння
Артилерія 1 × 105-мм палубна гармата SK C/32
Торпедно-
мінне озброєння
4 носових і два кормових ТА. 22 торпеди
ППО 1 × 37-мм зенітна гармата FlaK 36/37/43
2 (1 × 2) × 20-мм зенітні гармати FlaK 30

U-545 — німецький підводний човен океанського класу типу IXC/40, що входив до складу Крігсмаріне за часів Другої світової війни. Закладений 1 серпня 1942 року на верфі Deutsche Werft у Гамбурзі. Спущений на воду 3 березня 1943 року, 19 березня 1943 року корабель увійшов до складу 4-ї навчальної флотилії ПЧ ВМС нацистської Німеччини[1]. Єдиним командиром човна був капітан-лейтенант Герт Маннесманн.

Історія служби

[ред. | ред. код]

U-545 належав до німецьких підводних човнів типу IXC/40, великих океанських човнів, призначених діяти на далеких відстанях. U-545 встигнув здійснити лише один бойовий похід в Атлантичний океан, під час якого пошкодив 1 британське судно Empire Housman (7 359 брутто-регістрових тонн)[2].

10 лютого 1944 року потоплений західніше Гебридів глибинними бомбами британського бомбардувальника «Веллінгтон». 1 член екіпажу загинув, решту 56 осіб підібрав U-714, який доставив їх до Сен-Назера.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
Виноски
Джерела
  1. U-545. uboat.net. Архів оригіналу за 19 вересня 2020.(англ.)
  2. Ships hit by U-545. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 11 травня 2020.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • U-545. на uboat.net. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 11 травня 2020. (англ.)

58°17′ пн. ш. 13°22′ зх. д. / 58.283° пн. ш. 13.367° зх. д. / 58.283; -13.367

Література

[ред. | ред. код]
  • Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). Die Schiffe der Deutschen Kriegsmarine und Luftwaffe 1939-45 und ihr Verbleib von Erich Gröner. Bearbeitet von Dieter Jung und Martin Maass. München, J. F. Lehmanns Verlag, (1972).
  • М. Э. Морозов, В. А. Нагирняк Стальные акулы Гитлера. Серия «VII». — М.: «Коллекция», «Яуза», «Эксмо», 2008. — 144 с. — ISBN 978-5-699-29092-5.
  • Snyder, Gerald (1976), The Royal Oak Disaster, Presidio Press, ISBN 0-89141-063-5
  • Блэйр К. Подводная война Гитлера (1939—1942): Охотники = Clay Blair: Hitler's U-Boat War. T. 1: The Hunters, 1939—1942. Nowy Jork: Random House, 1996 / Пер. с англ. A.B. Николаева, И.А. Николаева. — М. : ООО «Издательство АСТ»; СПб.: Terra Fantastica, 2001. — 640 с. — (Военноисторическая библиотека) — 7000 прим. — ISBN 5-17-004952-8. (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]