U-1105
U-1105 | ||
---|---|---|
U 1105 | ||
Зображення підводного човна U-995, однотипного з U-1105 | ||
Верф | Nordseewerke, Емден | |
Під прапором | Третій Рейх | |
Належність | Крігсмаріне | |
Порт приписки | Кіль, Гортен | |
Замовлення | 14 жовтня 1941 | |
Закладений | 6 липня 1943 | |
Спуск на воду | 20 квітня 1944 | |
Введений до складу флоту | 3 червня 1944 | |
На службі | 1944—1945 | |
Сучасний статус | 19 вересня 1949 року затоплений у річці Потомак | |
Бойовий досвід | Друга світова війна Битва за Атлантику | |
Проєкт | ||
Тип ПЧ | середній торпедний ДПЧ | |
Вартість | 4 714 000 ℛℳ | |
Основні характеристики | ||
Швидкість (надводна) | 17,9 вузлів | |
Швидкість (підводна) | 8 вузлів | |
Робоча глибина занурення | 100 м | |
Гранична глибина занурення | 250 м | |
Дальність плавання | 8500 морських миль (15 700 км) на швидкості 10 вузлів (у надводному положенні) 80 морських миль (150 км) на швидкості 4 вузли (в підводному положенні) | |
Екіпаж | 44-60 осіб | |
Розміри | ||
Довжина найбільша (по КВЛ) | 67,1 м | |
Ширина корпусу найб. | 6,2 м | |
Висота | 9,6 м | |
Середня осадка (по КВЛ) | 4,74 м | |
Водотоннажність надводна | 759 т | |
Силова установка | ||
дизель-електрична; 2 дизельних двигуни Germaniawerft M6V 40/46, 2 електродвигуни Siemens-Schuckert-Werke GU 343/38-8 | ||
Гвинти | 2 | |
Потужність | 2800—3200 к.с. (дизелі) 750 к.с. (електродвигуни) | |
Озброєння | ||
Артилерія | 1 × 88-мм палубна гармата SK C/35 | |
Торпедно- мінне озброєння |
4 носових і один кормовий ТА 14 торпед або 26 мін TMA чи TMB | |
ППО | 1 × 37-мм зенітна гармата Flak M42 1 × 37-мм зенітна гармата M43U 2 × 20-мм зенітні гармати FlaK 30 | |
Електроніка | Balkongerät |
U-1105 — німецький середній підводний човен типу VIIC/41, що входив до складу Військово-морських сил Третього Рейху за часів Другої світової війни. Закладений 6 липня 1943 року на верфі компанії Nordseewerke в Емдені, спущений на воду 20 квітня 1944 року. 3 червня 1944 року корабель увійшов до складу 8-ї навчальної флотилії ПЧ ВМС нацистської Німеччини[1]. Єдиним командиром човна був оберлейтенант-цур-зее Ганс-Йоахім Шварц.
U-1105 належав до німецьких підводних човнів типу VIIC/41, найчисельнішого типу субмарин Третього Рейху, яких було випущено 703 одиниці. Службу розпочав у складі 8-ї навчальної флотилії підводних човнів, з 16 лютого 1945 року переведений до 5-ї флотилії. У квітні-травні 1945 року здійснив один бойовий похід під час якого уразив торпедами G7es фрегат типу «Кептен» «Редмілл», завдавши його невиправних пошкоджень.
10 травня 1945 року човен капітулював союзникам у Лох Еріболл, Шотландія.
Попри тому, що U-1105 все ще перебував під керівництвом німецького екіпажу, човен включили до складу підводних сил Королівського флоту під номером N-16. Згодом під наглядом фрегату та повітряним супроводом разом з іншими підводними човнами, що здалися, U-1105 через Норт-Мінч прибув до британської військово-морської бази в Лох Алш, пізніше до Лізахалі, Північна Ірландія. Кілька місяців човен перебував під британським контролем, перш ніж U-1105 передали за репараціями США з метою дослідження його унікального синтетичного гумового покриття корпусу.
У 1946 році підводний човен, перейменований у ВМС США знову на U-1105, прибув до Портсмута, штат Нью-Гемпшир. Військово-морська дослідницька лабораторія у Вашингтоні і акустична лабораторія Массачусетського технологічного інституту в Кембриджі провели дослідження його унікальної гумової обшивки. Після завершення досліджень човен було відбуксирувано на Соломонов острів, штат Меріленд, для випробування вибухових речовин.
Рятувальні судна «Салваджер» і «Віндласс», що були призначені для буксирування, витягнули U-1105 в Чесапікську затоку, де його тимчасово затопили. З 10 по 25 серпня проводилися евакуаційні та буксирні випробування. Пришвартований 29 вересня, щоб дозволити прикріпити понтони до його бортів, до 18 листопада U-1105 пройшов чергову серію аварійних і буксирувальних випробувань, коли був затоплений.
Влітку 1949 U-1105 знову підняли і відбуксирували в річку Потомак, де в Пайні-Пойнті підготували до остаточного затоплення. 19 вересня 1949 року на відстані 30 футів (9,1 м) від U-1105 була підірвана глибинна бомба MK.6 вагою 110 кг. Після того, як човен підняли з води, він в останній раз опустився на глибину близько 27 метрів, приземлившись у вертикальному положенні, корпус німецького трофейного човна під тиском розірвався від вибуху аж до кіля.
№ | Дата | Назва | Тип | Належність | Водотоннажність (брт) | Вантаж | Конвой | Результат та координати | Наслідки атаки для екіпажу | Прим. |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Перший похід (12.04—10.05.1945, 29 діб; Марвікен—Лох Еріболл)[3] | ||||||||||
1 | 27 квітня 1945 | «Редмілл»[4] | фрегат | Військово-морські сили Великої Британії | 1 300 | тотально зруйнований 48°59′ пн. ш. 5°17′ зх. д. / 48.983° пн. ш. 5.283° зх. д. |
? (32 загиблих та ? вижили) | фрегат типу «Кептен» |
- Д-5 «Спартаківець»
- HMS Venturer (P68)
- П-4 «Смелі»
- Luigi Settembrini (1930)
- ORP Orzeł (1938)
- USS Whale (SS-239)
- Виноски
- Джерела
- ↑ U-1105. uboat.net. Архів оригіналу за 9 червня 2021.(англ.)
- ↑ https://uboat.net/boats/successes/u1105.html [Архівовано 8 травня 2021 у Wayback Machine.] Ships hit by U-1105
- ↑ Patrols by U-1105. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 13 лютого 2022.
- ↑ HMS Redmill (K 554). Архів оригіналу за 22 вересня 2020. Процитовано 13 лютого 2022.
- U-1105. на uboat.net. (англ.)
- Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). Die Schiffe der Deutschen Kriegsmarine und Luftwaffe 1939-45 und ihr Verbleib von Erich Gröner. Bearbeitet von Dieter Jung und Martin Maass. München, J. F. Lehmanns Verlag, (1972).
- Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). U-boats and Mine Warfare Vessels. German Warships 1815—1945. 2. Translated by Thomas, Keith; Magowan, Rachel. London: Conway Maritime Press. ISBN 0-85177-593-4.
- Блэйр К. Подводная война Гитлера (1939—1942): Охотники = Clay Blair: Hitler's U-Boat War. T. 1: The Hunters, 1939—1942. Nowy Jork: Random House, 1996 / Пер. с англ. A.B. Николаева, И.А. Николаева. — М. : ООО «Издательство АСТ»; СПб.: Terra Fantastica, 2001. — 640 с. — (Военноисторическая библиотека) — 7000 прим. — ISBN 5-17-004952-8. (рос.)
- U 1105 [Архівовано 13 лютого 2022 у Wayback Machine.](нім.)
- Type VIIC [Архівовано 21 вересня 2018 у Wayback Machine.](англ.)
- Подводные лодки типа VIIC/41 [Архівовано 13 лютого 2022 у Wayback Machine.](рос.)
- U-1105 (1943)(рос.)
- U-1105 [Архівовано 16 травня 2021 у Wayback Machine.](рос.)