SLC1A2

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
SLC1A2
Ідентифікатори
Символи SLC1A2, EAAT2, GLT-1, HBGT, solute carrier family 1 member 2, EIEE41, DEE41
Зовнішні ІД OMIM: 600300 MGI: 101931 HomoloGene: 3075 GeneCards: SLC1A2
Пов'язані генетичні захворювання
essential tremor, epileptic encephalopathy, early infantile, 41; EIEE41[1]
Реагує на сполуку
ТВОА, WAY-213613[2]
Шаблон експресії
Більше даних
Ортологи
Види Людина Миша
Entrez
Ensembl
UniProt
RefSeq (мРНК)
NM_001195728
NM_001252652
NM_004171
NM_001077514
NM_001077515
NM_011393
NM_001361018
RefSeq (білок)
NP_001182657
NP_001239581
NP_004162
NP_001070982
NP_001070983
NP_035523
NP_001347947
Локус (UCSC) Хр. 11: 35.25 – 35.42 Mb Хр. 2: 102.49 – 102.62 Mb
PubMed search [3] [4]
Вікідані
Див./Ред. для людейДив./Ред. для мишей

SLC1A2 (англ. Solute carrier family 1 member 2) – білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на короткому плечі 11-ї хромосоми.[5] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 574 амінокислот, а молекулярна маса — 62 104[6].

Послідовність амінокислот
1020304050
MASTEGANNMPKQVEVRMHDSHLGSEEPKHRHLGLRLCDKLGKNLLLTLT
VFGVILGAVCGGLLRLASPIHPDVVMLIAFPGDILMRMLKMLILPLIISS
LITGLSGLDAKASGRLGTRAMVYYMSTTIIAAVLGVILVLAIHPGNPKLK
KQLGPGKKNDEVSSLDAFLDLIRNLFPENLVQACFQQIQTVTKKVLVAPP
PDEEANATSAVVSLLNETVTEVPEETKMVIKKGLEFKDGMNVLGLIGFFI
AFGIAMGKMGDQAKLMVDFFNILNEIVMKLVIMIMWYSPLGIACLICGKI
IAIKDLEVVARQLGMYMVTVIIGLIIHGGIFLPLIYFVVTRKNPFSFFAG
IFQAWITALGTASSAGTLPVTFRCLEENLGIDKRVTRFVLPVGATINMDG
TALYEAVAAIFIAQMNGVVLDGGQIVTVSLTATLASVGAASIPSAGLVTM
LLILTAVGLPTEDISLLVAVDWLLDRMRTSVNVVGDSFGAGIVYHLSKSE
LDTIDSQHRVHEDIEMTKTQSIYDDMKNHRESNSNQCVYAAHNSVIVDEC
KVTLAANGKSADCSVEEEPWKREK

Кодований геном білок за функцією належить до фосфопротеїнів. Задіяний у таких біологічних процесах, як транспорт, транспорт амінокислот, симпортний транспорт, альтернативний сплайсинг. Білок має сайт для зв'язування з іонами металів, калію, іоном натрію, хлоридом. Локалізований у клітинній мембрані, мембрані.

Література

[ред. | ред. код]
  • Shashidharan P., Wittenberg I., Plaitakis A. (1994). Molecular cloning of human brain glutamate/aspartate transporter II. Biochim. Biophys. Acta. 1191: 393—396. PMID 8172925 DOI:10.1016/0005-2736(94)90192-9
  • Manfras B.J., Rudert W.A., Trucco M., Boehm B.O. (1994). Cloning and characterization of a glutamate transporter cDNA from human brain and pancreas. Biochim. Biophys. Acta. 1195: 185—188. PMID 7522567 DOI:10.1016/0005-2736(94)90026-4
  • Kim S.Y., Chao W., Choi S.Y., Volsky D.J. (2003). Cloning and characterization of the 3'-untranslated region of the human excitatory amino acid transporter 2 transcript. J. Neurochem. 86: 1458—1467. PMID 12950454 DOI:10.1046/j.1471-4159.2003.01958.x
  • The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC). Genome Res. 14: 2121—2127. 2004. PMID 15489334 DOI:10.1101/gr.2596504
  • Melzer N., Biela A., Fahlke C. (2003). Glutamate modifies ion conduction and voltage-dependent gating of excitatory amino acid transporter-associated anion channels. J. Biol. Chem. 278: 50112—50119. PMID 14506254 DOI:10.1074/jbc.M307990200
  • Yernool D., Boudker O., Jin Y., Gouaux E. (2004). Structure of a glutamate transporter homologue from Pyrococcus horikoshii. Nature. 431: 811—818. PMID 15483603 DOI:10.1038/nature03018

Примітки

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]