Очікує на перевірку

Porsche Tennis Grand Prix

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Porsche Tennis Grand Prix
WTA Тур
Місто проведення турніруШтутгарт
Німеччина
АренаPorsche Arena
КатегоріяII
ПокриттяHard / Indoors
Турнірна сітка28M/32Q/16D
Призові$650 000
СайтОфіційний сайт

Porsche Tennis Grand Prix — жіночий тенісний турнір, який проводиться в Штутгарті, Німеччина (до 2005, в Фільдерштаті, південному передмісті Штутгарта). Проводиться з 1978 року на критих ґрунтових кортах. Від 2009 року належить до прем'єр-серії WTA з призовим фондом близько 573 тисяч євро і турнірною сіткою, розрахованою на 28 учасниць в одиночному розряді і 16 пар.

Крім грошового призу, переможниця в одиночному розряді отримує спортивний автомобіль Porsche.[1]

Історія

[ред. | ред. код]

Перший Porsche Tennis Grand Prix відбувся у Фільдерштадті в жовтні 1978 року. Таким чином він є найстарішим в Європі жіночим тенісним турніром у приміщеннях. Турнір став дітищем директора фільдерштадтського тенісного центру Дітера Фішера і концерну Porsche AG.[2]

Наступного року під егідою «Порше» в Фільдерштадті пройшов також чоловічий турнір, однак постійним він не став, а ось жіночий отримав нагороду Жіночої тенісної асоціації (WTA) як найкращий турнір у Гран-Прі Колгейт (жіночому професійному турі, який включав тоді 32 турніри).

1988 року, з утворенням WTA-туру, Porsche Tennis Grand Prix увійшов у число турнірів III категорії, але вже через два роки його призовий фонд зріс з 175 до 450 тисяч доларів, і йому була присвоєна вища II категорія, до якої він належав до 2008 року, після чого в результаті структурних змін у WTA-турі його разом із ще 19 турнірами включили в категорію прем'єр-турнірів.

У 2006 році турнір переїхав у Штутгарт, спорткомплекс Porsche Arena.[3]

З 2009 року, в зв'язку з реформою календаря, яка до межі скоротила кількість зальних турнірів у Європі взимку і восени, Porsche Tennis Grand Prix був переведений з хардового на ґрунтове покриття, як і раніше проводячись у закритому приміщенні. Це єдиний турнір в календарі WTA, який проходить на закритих ґрунтових кортах. Особливий вид ґрунтового покриття, розроблений у Німеччині, дозволяє витратити на підготовку кортів лише дві доби, що важливо, враховуючи, що Porsche Arena є багатоцільовим комплексом, де цілий рік проводяться різні змагання і заходи.[4] Турнір сусідить у календарі з вік-ендом Кубка Федерації, у зв'язку з чим національна федерація вважає за краще проводити домашні матчі збірної на місцевих кортах.

Переможниці та фіналістки

Безперечною лідеркою за кількістю перемог на турнірі є Мартіна Навратілова, яка шість разів брала гору в одиночному розряді і вісім разів у парному. Трейсі Остін виграла перші чотири турніри Фільдерштадте в одиночному розряді і один раз перемогла в парах, а Мартіна Хінгіс до чотирьох перемог в одиночному розряді у другій половині 90-х років додала два титули в парах. Пем Шрайвер, навпаки, чотири з п'яти своїх перемог на турнірі здобула в парному розряді і лише одну в одиночному. Ліндсей Девенпорт завоювала по три титули в одиночному і парному розрядах.

В єдиному чоловічому турнірі, що відбувся 1979 року, Войцех Фібак переміг у фіналі Гільєрмо Віласа 6-2, 6-2 і отримав як приз Porsche 928.

Чотирьом представницям Німеччини вдавалося вигравати «домашній» турнір в одиночному розряді — Анке Губер перемагала в 1991 і 1994 роках, Юлія Гергес виграла турнір у 2011 році, Анджелік Кербер перемогла у 2015 і 2016 роках, а Лаура Зігемунд — у 2017. У парах перемогу здобували три представниці Німеччини: Клаудія Коде-Кільш 1984 року, Анна-Лена Гренефельд 2008 року. Сабіне Лісіцкі у 2011 і 2013 роках, Мона Бартель у 2013 році.

Фінали

[ред. | ред. код]

Одиночний розряд

[ред. | ред. код]
Рік Чемпіонка Фіналістка Рахунок
Фільдерштадт
1978 США Трейсі Остін Нідерланди Бетті Стеве 6–3, 6–3
1979 США Трейсі Остін (2) Чехословаччина Мартіна Навратілова 6–3, 6–2
1980 США Трейсі Остін (3) США Шеррі Екер 6–2, 7–5
1981 США Трейсі Остін (4) Чехословаччина Мартіна Навратілова 4–6, 6–3, 6–4
1982 США Мартіна Навратілова США Трейсі Остін 6–3, 6–3
1983 США Мартіна Навратілова (2) Франція Катрін Танв'є 6–1, 6–2
1984 Швеція Катаріна Ліндквіст ФРН Штеффі Граф 6–1, 6–4
1985 США Пем Шрайвер Швеція Катаріна Ліндквіст 6–1, 7–5
1986 США Мартіна Навратілова (3) Чехословаччина Гана Мандлікова 6–2, 6–3
1987 США Мартіна Навратілова (4) США Кріс Еверт 7–5, 6–1
1988 США Мартіна Навратілова (5) США Кріс Еверт 6–2, 6–3
1989 Аргентина Габріела Сабатіні США Мері Джо Фернандес 7–6(7–5), 6–4
1990 США Мері Джо Фернандес Австрія Барбара Паулюс 6–1, 6–3
1991 Німеччина Анке Губер США Мартіна Навратілова 2–6, 6–2, 7–6(7–4)
1992 США Мартіна Навратілова (6) Аргентина Габріела Сабатіні 7–6(7–1), 6–3
1993 Франція Марі П'єрс Білорусь Наташа Звєрєва 6–3, 6–3
1994 Німеччина Анке Губер (2) Франція Марі П'єрс 6–4, 6–2
1995 Хорватія Іва Майолі Аргентина Габріела Сабатіні 6–4, 7–6(7–4)
1996 Швейцарія Мартіна Хінгіс Німеччина Анке Губер 6–2, 3–6, 6–3
1997 Швейцарія Мартіна Хінгіс (2) США Ліза Реймонд 6–4, 6–2
1998 Франція Сандрін Тестю США Ліндсі Девенпорт 7–5, 6–3
1999 Швейцарія Мартіна Хінгіс (3) Франція Марі П'єрс 6–4, 6–1
2000 Швейцарія Мартіна Хінгіс (4) Бельгія Кім Клейстерс 6–0, 6–3
2001 США Ліндсі Девенпорт Бельгія Жустін Енен 7–5, 6–4
2002 Бельгія Кім Клейстерс Словаччина Даніела Гантухова 4–6, 6–3, 6–4
2003 Бельгія Кім Клейстерс (2) Бельгія Жустін Енен 5–7, 6–4, 6–2
2004 США Ліндсі Девенпорт (2) Франція Амелі Моресмо 6–2, ret.
2005 США Ліндсі Девенпорт (3) Франція Амелі Моресмо 6–2, 6–4
Штутгарт
2006 Росія Надія Петрова Франція Татьяна Головін 6–3, 7–6(7–4)
2007 Бельгія Жустін Енен Франція Татьяна Головін 2–6, 6–2, 6–1
2008 Сербія Єлена Янкович Росія Надія Петрова 6–4, 6–3
2009 Росія Світлана Кузнецова Росія Дінара Сафіна 6–4, 6–3
2010 Бельгія Жустін Енен (2) Австралія Саманта Стосур 6–4, 2–6, 6–1
2011 Німеччина Юлія Гергес Данія Каролін Возняцкі 7–6(7–3), 6–3
2012 Росія Марія Шарапова Білорусь Вікторія Азаренко 6–1, 6–4
2013 Росія Марія Шарапова (2) КНР Лі На 6–4, 6–3
2014 Росія Марія Шарапова (3) Сербія Ана Іванович 3–6, 6–4, 6–1
2015 Німеччина Анджелік Кербер Данія Каролін Возняцкі 3–6, 6–1, 7–5
2016 Німеччина Анджелік Кербер (2) Німеччина Лаура Зігемунд 6–4, 6–0
2017 Німеччина Лаура Зігемунд Франція Крістіна Младенович 6–1, 2–6, 7–6(7–5)
2018 Чехія Кароліна Плішкова США Коко Вандевей 7–6(7–2), 6–4
2019 Чехія Петра Квітова Естонія Анетт Контавейт 6–3, 7–6(7–2)
2020 Не проводився через пандемію коронавірусної хвороби
2021 Австралія Ешлі Барті Білорусь Аріна Соболенко 3–6, 6–0, 6–3
2022 Польща Іга Свьонтек   Аріна Соболенко 6–2, 6–2
2023 Польща Іга Свьонтек (2)   Аріна Соболенко 6–3, 6–4
2024 Казахстан Олена Рибакіна Україна Марта Костюк 6–2, 6–2

Парний розряд

[ред. | ред. код]
Рік Чемпіони Фіналісти Рахунок
Фільдерштадт
1978 США Трейсі Остін
Нідерланди Бетті Стеве
Югославія Міма Яушовець
Румунія Вірджинія Рузіч
6–3, 6–3
1979 США Біллі Джин Кінг
Чехословаччина Мартіна Навратілова
Нідерланди Бетті Стеве
Австралія Венді Тернбулл
6–3, 6–3
1980 Чехословаччина Гана Мандлікова
Нідерланди Бетті Стеве (2)
США Кеті Джордан
США Енн Сміт
6–4, 7–5
1981 Югославія Міма Яушовець
США Мартіна Навратілова (2)
США Барбара Поттер
США Енн Сміт
6–4, 6–1
1982 США Мартіна Навратілова (3)
США Пем Шрайвер
США Кенді Рейнолдс
США Енн Сміт
6–2, 6–3
1983 США Мартіна Навратілова (4)
США Кенді Рейнолдс
Румунія Вірджинія Рузіч
Франція Катрін Танв'є
6–2, 6–1
1984 ФРН Клаудія Коде-Кільш
Чехословаччина Гелена Сукова
ФРН Беттіна Бюнге
ФРН Ева Пфафф
6–2, 4–6, 6–3
1985 Чехословаччина Гана Мандлікова
США Пем Шрайвер (2)
Швеція Каріна Карлссон
Данія Тіна Шоєр-Ларсен
6–2, 6–1
1986 США Мартіна Навратілова (5)
США Пем Шрайвер (3)
США Зіна Гаррісон
Аргентина Габріела Сабатіні
7–6(7–5), 6–4
1987 США Мартіна Навратілова (6)
США Пем Шрайвер (4)
США Зіна Гаррісон
США Лорі Макніл
6–1, 6–2
1988 США Мартіна Навратілова (7)
Польща Івона Кучиньська
ПАР Елна Рейнах
Італія Раффаелла Реджі
6–1, 6–4
1989 США Джиджі Фернандес
США Робін Вайт
ПАР Елна Рейнах
Італія Раффаелла Реджі
6–4, 7–6(7–2)
1990 США Мері Джо Фернандес
США Зіна Гаррісон
Аргентина Мерседес Пас
Іспанія Аранча Санчес Вікаріо
7–5, 6–3
1991 США Мартіна Навратілова (8)
Чехословаччина Яна Новотна
США Пем Шрайвер
СРСР Наташа Звєрєва
6–2, 5–7, 6–4
1992 Іспанія Аранча Санчес Вікаріо
Чехословаччина Гелена Сукова (2)
США Пем Шрайвер
СНД Наташа Звєрєва
6–4, 7–5
1993 США Джиджі Фернандес (2)
Білорусь Наташа Звєрєва
США Патті Фендік
США Мартіна Навратілова
7–6(8–6), 6–4
1994 США Джиджі Фернандес (3)
Білорусь Наташа Звєрєва (2)
Нідерланди Манон Боллеграф
Латвія Лариса Савченко-Нейланд
7–6(7–5), 6–4
1995 США Джиджі Фернандес (4)
Білорусь Наташа Звєрєва (3)
США Мередіт Макґрат
Латвія Лариса Савченко-Нейланд
5–7, 6–1, 6–4
1996 США Ніколь Арендт
Чехія Яна Новотна (2)
Швейцарія Мартіна Хінгіс
Чехія Гелена Сукова
6–2, 6–3
1997 Швейцарія Мартіна Хінгіс
Іспанія Аранча Санчес Вікаріо (2)
США Ліндсі Девенпорт
Чехія Яна Новотна
7–6(7–4), 3–6, 7–6(7–3)
1998 США Ліндсі Девенпорт
Білорусь Наташа Звєрєва (4)
Росія Анна Курникова
Іспанія Аранча Санчес Вікаріо
6–4, 6–2
1999 США Чанда Рубін
Франція Сандрін Тестю
Латвія Лариса Савченко-Нейланд
Іспанія Аранча Санчес Вікаріо
6–3, 6–4
2000 Швейцарія Мартіна Хінгіс (2)
Росія Анна Курникова
Іспанія Аранча Санчес Вікаріо
Австрія Барбара Шетт
6–4, 6–2
2001 США Ліндсі Девенпорт (2)
США Ліза Реймонд
Бельгія Жустін Енен
США Меган Шонессі
6–4, 6–7(4–7), 7–5
2002 США Ліндсі Девенпорт (3)
США Ліза Реймонд (2)
США Меган Шонессі
Аргентина Паола Суарес
6–2, 6–4
2003 США Ліза Реймонд (3)
Австралія Ренне Стаббс
Зімбабве Кара Блек
США Мартіна Навратілова
6–2, 6–4
2004 Зімбабве Кара Блек
Австралія Ренне Стаббс (2)
Німеччина Анна-Лена Гренефельд
Німеччина Юлія Шруфф
6–3, 6–2
2005 Словаччина Даніела Гантухова
Росія Анастасія Мискіна
Чехія Квета Пешке
Італія Франческа Ск'явоне
6–0, 3–6, 7–5
Штутгарт
2006 США Ліза Реймонд (4)
Австралія Саманта Стосур
Зімбабве Кара Блек
Австралія Ренне Стаббс
6–3, 6–4
2007 Чехія Квета Пешке
Австралія Ренне Стаббс (3)
Китайський Тайбей Латіша Чжань
Росія Дінара Сафіна
6–7(5–7), 7–6(7–4), [10–2]
2008 Німеччина Анна-Лена Гренефельд
Швейцарія Патті Шнідер
Чехія Квета Пешке
Австралія Ренне Стаббс
6–2, 6–4
2009 США Бетані Маттек-Сендс
Росія Надія Петрова
Аргентина Хісела Дулко
Італія Флавія Пеннетта
5–7, 6–3, [10–7]
2010 Аргентина Хісела Дулко
Італія Флавія Пеннетта
Чехія Квета Пешке
Словенія Катарина Среботнік
3–6, 7–6(7–3), [10–5]
2011 Німеччина Сабіне Лісіцкі
Австралія Саманта Стосур (2)
Німеччина Крістіна Барруа
Німеччина Ясмін Вер
6–1, 7–6(7–5)
2012 Чехія Івета Бенешова
Чехія Барбора Стрицова
Німеччина Юлія Гергес
Німеччина Анна-Лена Гренефельд
6–4, 7–5
2013 Німеччина Мона Бартель
Німеччина Сабіне Лісіцкі (2)
США Бетані Маттек-Сендс
Індія Саня Мірза
6–4, 7–5
2014 Італія Сара Еррані
Італія Роберта Вінчі
Зімбабве Кара Блек
Індія Саня Мірза
6–2, 6–3
2015 США Бетані Маттек-Сендс (2)
Чехія Луціє Шафарова
Франція Каролін Гарсія
Словенія Катарина Среботнік
6–4, 6–3
2016 Франція Каролін Гарсія
Франція Крістіна Младенович
Швейцарія Мартіна Хінгіс
Індія Саня Мірза
2–6, 6–1, [10–6]
2017 США Ракел Атаво
Латвія Олена Остапенко
США Абігейл Спірс
Словенія Катарина Среботнік
6–4, 6–4
2018 США Ракел Атаво (2)
Німеччина Анна-Лена Гренефельд (2)
США Ніколь Меліхар
Чехія Квета Пешке
6–4, 6–7(5–7), [10–5]
2019 Німеччина Мона Бартель (2)
Німеччина Анна-Лена Фрідзам
Росія Анастасія Павлюченкова
Чехія Луціє Шафарова
2–6, 6–3, [10–6]
2020 Не проводився через пандемію коронавірусної хвороби
2021 Австралія Ешлі Барті
США Дженніфер Брейді
США Дезіре Кравчик
США Бетані Маттек-Сендс
6–4, 5–7, [10–5]
2022 США Дезіре Кравчик
Нідерланди Демі Схюрс
США Корі Гофф
КНР Чжан Шуай
6–3, 6–4
2023 США Дезіре Кравчик (2)
Нідерланди Демі Схюрс (2)
США Ніколь Меліхар
Мексика Джуліана Ольмос
6–4, 6–1
2024 Китайський Тайбей Чжань Хаоцін
  Вероніка Кудерметова
Норвегія Ульрікке Ейкері
Естонія Інгрід Ніл
4–6, 6–3, [10–2]

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]