Colt Commander

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Colt Commander
Пістолет MK IV .45 ACP Colt Combat Commander
Пістолет MK IV .45 ACP Colt Combat Commander
ТипСамозарядний пістолет
Походження США
Історія виробництва
Виготовлення1950—н.ч.
Варіанти
  • Lightweight Commander
  • Combat Commander
  • Commander Gold Cup Colt
  • Combat Elite
  • Concealed Carry Officer's pistol
Характеристики
Довжина ствола107,95 мм
Набій
ДіяВіддача ствола
Система живленнякоробчастий магазин
  • 7-зарядний або 8-зарядний (.45 ACP)
  • 9-зарядний (9 мм та .38 Super)
Colt Commander у Вікісховищі

Colt Commander самозарядний пістолет одинарної дії з магазинним живленням та автоматикою, яка заснована на віддачі стволу на основі конструкції пістолета Джона Браунінга M1911. Він став першим серійним пістолетом з рамою з алюмінієвого сплаву, а також став першим пістолетом Кольта під набій 9 мм Parabellum.[1]

Кольт зробив кілька варіантів пістолета Commander і пропонував їх під набої .45 ACP та .38 Super. Далі були інші варіанти з різним ступенем заводської обробки та матеріалів.

Історія

[ред. | ред. код]

Пістолет, який врешті отримав назву Colt Commander був кандидатом компанії Colt's Manufacturing Company на урядові післявоєнні випробування щоб знайти легшу заміну пістолету M1911 у якості службового. В 1949 році було видано вимоги на пістолет під набій 9 мм Parabellum який не повинен перевищувати в довжину 7 дюймів або вагою не більшою 25 унцій.[2]

Серед кандидатів були варіанти Browning Hi-Power від канадської компанії Inglis та від бельгійської компанії Fabrique Nationale, а також Smith & Wesson's S&W Model 39. Кольт представив модифіковану версію свого пістолета M1911 під набій 9 мм Parabellum. Пістолет мав раму алюмінієвого сплаву, ствол довжиною 4.25 дюйми та магазин на 9 набоїв. В 1950 році Кольт почав серійно випускати даний пістолет. Це був перший серійний пістолет на великій рамі з алюмінієвого сплаву і першим пістолетом Кольта спочатку розроблений під набій 9 мм Parabellum. В перші роки виробництва випускали пістолети під набої 45 ACP та 38 Super.[2]

В 1970 році Кольт представив "Colt Combat Commander" на сталевій рамі, з опціональною нікельованою фінішною обробкою Satin Nickel. Щоб відрізняти дві моделі, модель на алюмінієвій рамі отримала назву "Lightweight Commander".[2]

Варіанти

[ред. | ред. код]

Пістолет .45 ACP "Colt Commander Gold Cup" було розроблено для участі в змаганнях National Match. Він поставлявся з одним 8-зарядним магазином плюс з окремою поворотною пружиною та одним 7-зарядним магазином для набоїв з кулями wadcutter.[3]

Пістолет "Colt Combat Elite" був призначений для спортсменів які спеціалізувалися у стрільбі в бойовому стилі. Модель .45 ACP поставлялася з двома 8-зарядними магазинами, модель .38 Super мала два 9-зарядних магазини.

Пістолет "C.C.O." або "Concealed Carry Officer's" поєднував затворну раму та ствол з неіржавної сталі пістолета Commander з короткою рамою вороненого пістолета Lightweight Officer's ACP.

XSE варіант Colt Combat Commander

На початку 1970-х років була випущена лімітована партія Colt Commander під набій 7.65 мм Luger.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Ayoob, Massad (2007). The Gun Digest Book of Combat Handgunnery. Gun Digest Books. с. 7. ISBN 978-0-89689-525-6.
  2. ↑ а б в Ayoob, Massad (2010). Massad Ayoob's Greatest Handguns of the World. Gun Digest Books. с. 33—44. ISBN 978-1-4402-0825-6.
  3. ↑ Malloy, John (2011). The Colt 1911: The First Century. У Dan Shiedler (ред.). Gun Digest 2011. Krause. с. 108—117. ISBN 978-1-4402-1337-3.

 

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Colt_Commander