Bachem Ba 349

Bachem Ba 349
Призначення:	перехоплювач
Перший політ:	1 березня 1945
Розробник:	Еріх Бахем
Конструктор:	Еріх Бахем
Екіпаж:	1 особа
Максимальна швидкість (МШ):	1000 км/год
МШ біля землі:	800 км/год
Бойовий радіус:	40 км
Бойова стеля:	14000 м
Швидкопідйомність:	200 м/с
Довжина:	6,1 м
Висота:	2,25 м
Розмах крила:	3,6 м
Площа крила:	3,6 м²
Споряджений:	2200 кг
Двигуни:	1×Walter HWK 109-509 • 4×Schmidding 109-533
Тяга (потужність):	1×1700-2000 кгс
Тяга форсажна:	4×1200 кгс
Внутрішнє бомбове навантаження:	33×55-мм-ракет R4M „Orkan“[de] або 24×73-мм-ракет RZ 73 кг
Bachem Ba 349 у Вікісховищі

Bachem Ba 349 — німецький літак-перехоплювач з ракетним двигуном завершального етапу Другої світової війни. Був спроєктований 1944/45 для проєкту «Natter» (Вуж) інженером Еріхом Бахемом. У деяких виданнях Bachem Ba 349 вважають пілотованою ракетою через старт у вертикальному положенні за допомогою ракетних моторів і відсутність засобів для використання посадкової смуги.

Для ефективної протидії часто варварським бомбардуванням союзників індустріальних центрів і міст Люфтваффе з 1944 почало розробляти нові типи літаків. СС перебрало на себе усі розробки Зброї відплати, зокрема у розробці літальних засобів, що не потребували злітно-посадкової смуги, яку могла пошкодити авіація ворога. За проєктом «Natter» навколо індустріальних центрів, міст розміщувались перехоплювачі з вертикальним зльотом. Розрахунки нового перехоплювача виконали наукові працівники технічного інституту Аахену під керівництвом професора Вільгельма Фукса^[1] за допомогою найбільшої аналогової обчислювальної машини. Аеродинамічні дослідження провели у Німецькому дослідному центрі (DVL)^[2] у Брауншвейгу. Конструктором став Еріх Бахем, до того відомий винаходом і розробкою житлових трейлерів, які випускала компанія з виробництва планерів.

Bachem Ba 349 був літальним апаратом вертикального злету з рідинним ракетним двигуном і чотирма твердопаливними ракетними прискорювачами. Для старту необхідна була стартова рампа, що утримувала апарат у заданому положенні. Його корпус виготовляли з фанери, запаси якої були достатніми у Третьому Райху. Після старту за допомогою автопілоту (10 с) він за 1 хвилину досягав висоти 11 000 м, де пілот брав управління і повинен був на швидкості до 1000 км/год атакувати ворожі бомбардувальники некерованими ракетами, що розміщувались у носовій частині. Після завершення місії (перший ракетний двигун працював 70 с) пілот відстрілював передню частину і стрибав з парашутом. Задня частина з ракетним двигуном також опускалась на землю на парашуті. Польотний час Ba 349 A з двигуном Walter HWK 109-509 A-2^[de] становив 2 хв., і 4,5 хв у Ba 349 B після заміни двигуна на Walter HWK 109—509 D-1.

Було збудовано 30 Bachem Ba 349. 18 застосовували у безпілотних випробуваннях, 2 розбились (у тому числі у пілотованому польоті), 6 спалили після завершення війни, 4 дістались військовим США.

3 листопада 1944 Heinkel He 111 замість планера підняв на висоту 3000 м корпус Ba 349 без двигуна, який при спуску на швидкості 200 км/год показав задовільні аеродинамічні якості. До 27 січня 1945 завершили випробовування різних частин літального засобу, а з 18 грудня 1944 розпочали пробні непілотовані запуски Bachem Ba 349. 14 лютого 1945 провели успішні випробування Ba 349 з двигуном, якого Heinkel He 111 підняв до 5000 м. Тест пілот Людвіг Гоффманн^[de] отримав серйозну травму на тренуваннях з парашутних стибків і його замінив Лотар Зібер^[3]. Старт відбувся 1 березня 1945. Стрімко стартувавши догори, Bachem Ba 349 розвернувся до землі і вибухнув при ударі о землю. Припускали, що при старті відокремилась передня частина і пілот знепритомнів від удару головою об корпус. Пізніше припускали, що прискорювачі через вібрацію чи погане регулювання могли відхилити на декілька градусів курс польоту. Ще одна пізніша версія полягала в тому, що після запуску ракетного двигуна пілот дезорієнтувався у хмарах, увійшов у піке, а вистрибнути з парашутом йому заборонили по радіо із землі.

Цей старт Bachem Ba 349 також вважають першим у світі стартом пілотованої ракети.

• Horst Lommel: Der erste bemannte Raketenstart der Welt — Geheimaktion Natter. 2. Auflage. Motorbuch-Verlag, Stuttgart 1998, ISBN 3-613-01862-4 (нім.)
• Horst Lommel: Das bemannte Geschoss BA 349 «Natter». VDM, Zweibrücken 2000, ISBN 3-925480-39-0 (нім.)
• Roger Ford: Die deutschen Geheimwaffen des Zweiten Weltkriegs. Nebel-Verlag, Eggolsheim 2003, ISBN 3-89555-087-6 (нім.)
• Horst Lommel: Geheimprojekte der DFS. 1. Auflage. Motorbuch-Verlag, Stuttgart 2000, ISBN 3-613-02072-6 (нім.)
• Brett Gooden: Projekt Natter: Last of the Wonder Weapons (englisch). Classic Publications, Burgess Hill 2006, ISBN 1-903223-62-8 (нім.)
• Botho Stüwe: Peenemünde-West — Die Erprobungsstelle der Luftwaffe für geheime Fernlenkwaffen und deren Entwicklungsgeschichte. Weltbild, Augsburg, 1998, ISBN 3-8289-0294-4 (нім.)
• Martin Ludwig Hofmann: Ludwig Hofmann. Das Leben eines deutschen Luftfahrtpioniers. Sutton-Verlag, Erfurt 2007, ISBN 978-3-86680-236-0 (нім.)
• Wolfgang W.E. Samuel: Watson's Whizzers. Operation Lusty and the Race for Nazi Aviation Technology. Schiffer Military History, Atglen 2010, ISBN 978-0-7643-3517-4 (нім.)

• Rekonstruktion der Bachem Ba 349 Natter [Архівовано 16 грудня 2014 у Wayback Machine.] (нім.)
• Geheimprojekt Bachem «Natter» [Архівовано 3 вересня 2016 у Wayback Machine.] (нім.)
• Bachem Ba 349 Natter, Raketenabfangjäger in einer Minute auf 11.000 m [Архівовано 4 травня 2013 у Wayback Machine.] (нім.)