AIDC F-CK-1

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
AIDC F-CK-1 «Цзін-Го»
F-CK-1A ROCAF на підході
Типбагатоцільовий винищувач[1]
РозробникAerospace Industrial Development Corporationd і General Dynamics
ВиробникAerospace Industrial Development Corporationd
Перший політ28 травня 1989
Початок експлуатації1992[2][3]
Основні експлуатантиТайвань Тайвань
Виготовлено130 літаків

CMNS: AIDC F-CK-1 у Вікісховищі
Вид спереду
П'ять F-CK-1 427-го крила припарковані на пероні авіабази Цзін Цюань Кан[en]

AIDC F-CK-1 «Цзін-Го» (кит.: 經國號戰機; піньїнь: Jīngguó Hào Zhànjī), широко відомий як Indigenous Defense Fighter (IDF) — тайванський легкий ударний багатоцільовий винищувач, названий на честь Цзян Цзін-го. Розроблений компанією Aerospace Industrial Development Corporation (AIDC). За своїми характеристиками є аналогом F-16 та F-18.

Історія

[ред. | ред. код]
Передсерійна модель F-CK-1A

Проектування літака розпочалось у 1985 році за технічного сприяння американських фірм «Дженерал Дайнемікс», «Гарретт», «Вестінгауз», «Бендікс/Кінг» і «Лір Астронікс» на фоні ембарго на експорт винищувачів F-20 та подібних літаків накладеним урядом США на Тайвань.

28 травня 1989 року розпочалися перші польоти дослідного зразка винищувача.

У 1992 році літак був прийнятий на озброєння військово-повітряними силами Тайваню[2]. Усі 130 серійних літаків були виготовлені до 1999[4].

Розробка

[ред. | ред. код]

Попередні пошуки заміни F-5 і F-104 ROCAF почалися з XF-6 проекту місцевого винищувача, пізніше перейменований Ying Yang, наприкінці 1970-х. Після того, як США встановили офіційні відносини з КНР і припинили Договір про взаємну оборону з Тайванем[en], Президент Цзян Цзін-го вирішив розширити місцеву оборонну промисловість і 28 серпня 1980 наказав AIDC[en] розробити місцевий перехоплювач. Спочатку ROCAF віддавав пріоритет XF-6 позаду XA-3 Lei Ming одномісного штурмовика, через ймовірні високі ризики проекту XF-6[5].

Технічні характеристики

[ред. | ред. код]
Вигляд кабіни в середині
Параметр
Характеристика
Силова установка
два двоконтурні турбореактивні двигуни ITEC («Garrett»/AIDC) TFE-1042-70 зі статичною тягою 4291 кг
Льотні характеристики
максимальна швидкість 1275 км/год на висоті 10 975 м;
практична стеля 16 760 м
Маса
нормальна злітна 9072 кг
Розміри
розмах крила — 9,00 м (включаючи ракети на закінцівках);
довжина — 14,48 м
Озброєння
одна 20-мм гармата шестиствольна «General Electric» M61A1 «Vulcan», на 6 зовнішніх точках підвіски може нести чотири УР класу «повітря—повітря» «Tien Chien 1» (ближнього радіуса дії), або 2 УР класу «повітря—повітря» «Tien Chien 2» (середнього радіуса дії), або чотири УР «Tien Chien 1» і дві «Tien Chien 2», або три ПКР «Hsiung Feng II» і дві «Tien Chien 1», чи ракети класу «повітря—земля», або різні комбінації ракет, або контейнери з авіагарматами
Двигун
два ТРДДФ ITEC/Ханіуел TFE-1042-70 (F-125) тягою по 2750 кгс і 4295 кгс у форсажному режимі

Модифікації

[ред. | ред. код]
  • F-CK-1A «Цзін-Го» — одномісний багатоцільовий винищувач;
  • F-CK-1B «Цзін-Го» — двомісний навчально-бойовий винищувач;
  • F-CK-1C «Сян Шен» — модернізований одномісний варіант винищувача;
  • F-CK-1D «Сян Шен» — модернізований двомісний варіант винищувача.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Cheng, Hsi-hua (2012). The Employment of Airpower in the Taiwan Strait (PDF). The Chinese Air Force: Evolving Concepts, Roles, and Capabilities. National Defense University Press. с. 327. ISBN 978-0-16-091386-0. Архів (PDF) оригіналу за 12 липня 2017.
  2. а б 漢翔航空工業股份有限公司 (18 жовтня 2018). 漢翔航空工業股份有限公司. Aidc.com.tw. Процитовано 23 березня 2022.
  3. 【武備巡禮】IDF經國號戰鬥機 國機國造捍衛領空. air.mnd.gov.tw.
  4. Ching-kuo (Hsiung Ying) Indigenous Defense Fighter. Global Security. 27 квітня 2005. Процитовано 14 травня 2006.
  5. Hua Hsi-Chun (1999). Fighter's Sky (кит.). Commonwealth publishing.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Майкл Шарп. Военные самолеты. — Харьков, Белгород : Клуб семейного досуга, 2012. — 160 с. — ISBN 978-966-14-2371-7. (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]