ЦСКА (Софія)

ЦСКА

Повна назва	ПФК ЦСКА - София ЕАД
Прізвисько	Армейците (армійці), Червените (червоні)
Засновано	5 травня 1948
Населений пункт	Софія, Болгарія
Стадіон	Болгарска армія
Вміщує	22 995 (18 495 сидінь)
Президент	Гриша Ганчев
Головний тренер	Христо Янев
Ліга	ФГ «А»
2023/24	3-е
Домашня Виїзна

ЦСКА (болг. ПФК ЦСКА - София ЕАД) — болгарський футбольний клуб з міста Софія.

Історія софійських армійців почалася за 25 років до дати офіційного заснування клубу. У жовтні 1923 року футбольні клуби «Атлетик» Софія (заснований у 1910 році під назвою «Клуб Футбол») і «Слава» Софія (заснований у 1916 році) були об'єднані в один клуб – «Атлетик Слава 1923», що скорочено звучало як АС-23. Команда перебувало під егідою Міністерства оборони, яке не лише виділяло кошти на існування команди, але і екіпірувало її.

У 1931 році АС-23 виграв два турніри – Чемпіонат Болгарії і Кубок Царя. Наступного разу національний кубок підкорився команді тільки через 10 років – у 1941 році.

Відразу після приходу до влади в Болгарії комуністів, декілька футбольних клубів - «Шипка», АС-23, а також об'єднана команда з двох клубів «Шипка-Побєда» і «Спартак» (колишній «Цар Борис III», об'єдналися в новий єдиний клуб – «Чавдар» Софія. Угода була підписана 9 листопада 1944 року в Софії.

У 1948 році клуб продовжив нескінченні злиття — тепер «Чавдар» об'єднався з ФК «Септемврі» і став називатися «Септемврі при ЦДВ». Документ про створення клубу був підписаний 5 травня і багатьма вважається датою заснування софійського ЦСКА. Перша офіційна гра нового клубу відбулася 19 травня 1948 року. Суперником стала «Славія» Софія, а сама гра закінчилася внічию – 1:1. Перший серйозний успіх прийшов до клубу у тому ж 1948 році — в фіналі чемпіонаті в двоматчевому протистоянні був переможений давній суперник «Левскі» (1:2 і 3:1).

У 1950 році назву клубу було знову змінено на «Народні війська» (болг. Народна войска), оскільки змінилася назва самого Міністерства оборони. В наступні два роки клуб ставав чемпіоном і називався вже ЦДНВ (Центральний дім народного війська). Чергове перейменування чекало у 1953 році. Новою назвою клубу стала «Команда Софійського гарнізону» (болг. Отбор на Софийския гарнизон). В ті роки клуб незмінно був базовим для національної команди Болгарії. Найкращі роки клубу припали на період з 1954 по 1962 роки. Під новою назвою ЦДНА (Центральний дім народної армії) завоював 9 чемпіонських титулів підряд, що дотепер залишається рекордом Болгарії. У 1962 році ЦДНА об'єднався з «Червеним знаменом» і клуб отримав нову назву – ЦСКА «Червено знаме». Контроль над клубом перейшов у руки Міністерства народної оборони.

Для клубу настали складні часи — спочатку третє місце. А далі — найгірший результат за всю історію клубу – 11 місце в сезоні 1963/64. Команда продовжила серію невдач і лише у 1966 році клуб під своєю новою назвою добився успіху. В сезоні 1966/67 ЦСКА дійшов до півфіналу Кубка європейських чемпіонів, де після двох матчів з міланським «Інтером» (обидва – 1:1) був призначений додатковий матч, який ЦСКА програв – 1:0. Наступні два сезони знову були несприятливими для армійців – вони закінчили сезон на п'ятому і другому місцях.

У 1969 році ЦСКА знову зайнявся об'єднаннями з іншими клубами – знову ФК «Септемврі» ввійшов у структуру армійців і конгломерат отримав назву ЦСКА «Септемврийско знаме». І відразу ж до клубу прийшов успіх – перемога в чемпіонаті, а нове придбання Петар Жевков став найкращим бомбардиром чемпіонату і був нагороджений «Золотим бутсом».

З 1971 по 1973 роки ЦСКА завоював три чемпіонських титули. За наступні чотири сезони ЦСКА здобув 2 чемпіонати і в Кубку європейських чемпіонів переміг багаторазового чемпіона Голландії амстердамський «Аякс» 2:1. В чвертьфіналі армійці поступилися у першій зустрічі «Баварії» 1:4, а у матчі-відповіді виграли 2:1 і вибули з боротьби.

Сезон 1980/81 став одним із найзнаменніших в історії софійського ЦСКА. Перемога в чемпіонаті, 2 перемоги над володарем Кубка європейських чемпіонів «Ноттінгем Форест» з Англії (обидва рази з рахунком 1:0). Зупинити команду з Болгарії зміг лише майбутній володар найпрестижнішого на той момент єврокубка – «Ліверпуль». В наступному сезоні ЦСКА дійшов до півфіналу, де знову зустрівся з «Баварією». На шляху до півфіналу були переможені іспанський «Реал Сосьєдад» і англійський «Ліверпуль». Перший матч проходив в Болгарії і вже до 18 хвилини господарі вели в рахунку 3:0! 70 тисяч глядачів вже бачили свою команду в фіналі Ліги, однак «Баварія» зуміла відквитати 3 м'ячі і зустріч закінчилася з рахунком 4:3. У матчі-відповіді «Баварія» розгромила ЦСКА – 4:0. На внутрішній арені армійці поступилися чемпіонським титулом конкурентам. В наступному сезоні ЦСКА знову не вдалося повернути титул.

18 червня 1985 року на центральному стадіоні країни «Васил Левскі» проходив фінал Кубка Болгарії, в якому зустрічалися ЦСКА та «Левскі-Спартак». Після численних помилок судді один з гравців «Левскі-Спартак» накинувся з кулаками на суддю зустрічі. Та зустріч завершилася перемогою ЦСКА 2:1. Незабаром за рішенням ЦК Комуністичної партії Болгарії обидві команди були дискваліфіковані і розформовані. ЦСКА «Септемврийско знаме» було перейменовано в «Средец», а «Левскі-Спартак» – в «Вітошу». Більшість гравців були відсторонені від футболу на різні періоди часу, в тому числі найвідоміші і найпопулярніші болгарські футболісти Христо Стоїчков і Костадин Янчев – вихованці клубу ЦСКА. Через рік всіх учасників того матчу амністували.

Як «Средец» клуб закінчив сезон на 4 місці в чемпіонаті. У 1987 році знову змінилася назва клубу – до неї додано абревіатуру ЦФКА (Центральний футбольний клуб армії). 3 рази поспіль клуб вигравав чемпіонат, а також один раз дійшов до півфіналу Кубка володарів кубків, де суперником ЦФКА стала грізна «Барселона». Обидва матчі було програно – 1:2 і 2:4. Саме після цього матчу Кройф запросив у «Барсу» півзахисника ЦФКА Христо Стоїчкова. Назва ЦСКА повернулася в сезоні 1989/90, коли було завойовано черговий титул.

За свою історію ЦСКА завоював 31 чемпіонський титул Болгарії, 11 Кубків Болгарії, 13 разів виграв Кубок Радянської армії і 3 рази — Суперкубок Болгарії. ЦСКА — найуспішніший футбольний клуб країни.

• АС-23 (1923 до 1944)
• Чавдар (1944 до 1948)
• ЦДВ (1948)
• Септември при ЦДВ (1947-48 і сезон 1948-49)
• Народна войска (1950)
• Ц. Д. Н. В. (1951—1952)
• Команда Софійського гарнізону (1953)
• ЦДНА (з 1954 до сезону 1961-62)
• ЦСКА «Червено знаме» (з сезону 1962-63 до сезону 1967-68)
• ЦСКА «Септемврийско знаме» (1968-69 — 1984-85)
• ЦФКА «Средец» (1985-86 — 1988-89)
• ЦСКА з 1989-90

Станом на 10 вересня 2021

№ Поз. Нац. Гравець 1 ВР Густаво Бузатто 2 ЗХ Юрген Маттей (капітан) 3 З�� Жеферсон 4 ЗХ Християн Петров 5 ПЗ Федеріко Варела 6 ПЗ Жуніор Нзіла (в оренді з «К'яссо») 7 ПЗ Йоан Баї 8 ПЗ Станіслав Шопов 9 НП Хорді Кайседо 10 НП Георгій Йомов 11 НП Гамза Чатакович 12 ВР Алекс Божев 14 НП Калоян Крастев

№ Поз. Нац. Гравець 15 ЗХ Тібо Вьйон 16 ЗХ Асен Дончев 17 НП Бісмарк Чарлз 18 ЗХ Бредлі Мазіку 19 ЗХ Іван Турицов 21 ПЗ Амос Юга 24 ПЗ Карло Мухар (в оренді з «Леха» (Познань)) 25 ВР Димитар Евтимов 28 ЗХ Пламен Галабов 29 ЗХ Томас Лам 30 ПЗ Янік Вілдсхут ЗХ Кароль Метс

• Чемпіон Болгарії (31): 1948, 1951, 1952, 1954, 1955, 1956, 1957, 1958, 1959, 1960, 1961, 1962, 1966, 1969, 1971, 1972, 1973, 1975, 1976, 1980, 1981, 1982, 1983, 1987, 1989, 1990, 1992, 1997, 2003, 2005, 2008.
• Володар національного кубка (21): 1951, 1954, 1955, 1961, 1965, 1969, 1972, 1973, 1974^[1], 1983, 1985, 1987, 1988, 1989, 1993, 1997, 1999, 2006, 2011, 2016, 2021 (Кубок Болгарії - 13).
• Володар Кубка Радянської Армії (вже не вважався національним кубком): 1985, 1986, 1989 та 1990.
• Володар Суперкубка Болгарії (4): 1989, 2006, 2008, 2011.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: ЦСКА (Софія)

• Офіційний сайт [Архівовано 14 грудня 2007 у Wayback Machine.]
• CSKA SOFIA ULTIMATE INTERNET FAN CLUB [Архівовано 4 жовтня 2006 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про футбольний клуб. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.