Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Нуер — мова, що належить до ніло-сахарської макросімʼї, кір-аббайської сімʼї. Поширена в Південному Судані (штати Джонглей, Ель-Вахда (Юніті), Верхній Ніл) та Ефіопії (регіон Гамбела). В Південному Судані та Ефіопії вивчається в початкових школах[1].
Латинська абетка для мови нуер була затверджена на мовній конференції в селищі Реджаф (зараз — Південний Судан) у квітні 1928 року. Рішенням Реджафської конференції для передачі звука [ə] було надано перевагу букві ö перед буквою ə, звука [h] — надано перевагу букві ɣ перед буквою q, звука [ŋ] — надано перевагу букві ŋ перед буквою ng[3]. Абетка мала такий вигляд[4][3].
A a |
E e |
I i |
O o |
U u |
Ɛ ɛ |
Ɔ ɔ |
Ö ö |
B b
|
/a/ |
/e/ |
/i/ |
/o/ |
/u/ |
/ɛ/ |
/ɔ/ |
/ə/ |
/b/
|
D d |
G g |
K k |
L l |
M m |
N n |
P p |
R r |
T t
|
/d/ |
/g/ |
/k/ |
/l/ |
/m/ |
/n/ |
/p/ |
/r/ |
/t/
|
W w |
Y y |
C c |
J j |
Dh dh |
Th th |
Nh nh |
Ny ny |
Ŋ ŋ |
Ɣ ɣ
|
/w/ |
/j/ |
/c/ |
/ɟ/ |
/d̪/ |
/t̪/ |
/n̪/ |
/ɲ/ |
/ŋ/ |
/h/
|
|
- Довгі голосні звуки позначалися подвоєнням букв для голосних.
У 1944 році у місті Малакаль (зараз — Південний Судан) відбулася ще одна мовна конференція. На ній було ухвалено виключити букву ö з алфавіту, і замінити її на oo; також було введено букву ä. Автором цих змін був римо-католицький священик-місіонер Реверенд Краззолара (Reverend Crazzolara). Але незважаючи на рішення конференції, буква ö вживається й досі[5].
Сучасна версія абетки нуер відрізняється від попередньої докладною передачею всіх голосних звуків[6].
A a |
A̱ a̱ |
Ä ä |
B b |
C c |
D d |
Dh dh |
E e |
E̱ e̱ |
Ë ë
|
/a/ |
/a̤/ |
|
/b/ |
/c/ |
/d/ |
/d̪/ |
/e/ |
/e̤/ |
|
Ɛ ɛ |
Ɛ̱ ɛ̱ |
Ɛ̈ ɛ̈ |
Ɛ̱̈ ɛ̱̈ |
G g |
Ɣ ɣ |
I i |
I̱ i̱ |
J j |
K k |
L l
|
/ɛ/ |
/ɛ̤/ |
|
|
/g/ |
/h/ |
/i/ |
/i̤/ |
/ɟ/ |
/k/ |
/l/
|
M m |
N n |
Nh nh |
Ny ny |
Ŋ ŋ |
O o |
O̱ o̱ |
Ö ö
|
/m/ |
/n/ |
/n̪/ |
/ɲ/ |
/ŋ/ |
/o/ |
/o̤/ |
|
Ɔ ɔ |
Ɔ̱ ɔ̱ |
P p |
R r |
T t |
Th th |
U u |
W w |
Y y
|
/ɔ/ |
/ɔ̤/ |
/p/ |
/r/ |
/t/ |
/t̪/ |
/ṳ/ |
/w/ |
/j/
|
|
- Букви ä, ë, ɛ̈, ɛ̱̈, ö передають ненаголошені голосні звуки[7].
- Довгі голосні звуки позначаються подвоєнням букв для голосних: aa, a̱a̱, ää, ee, e̱e̱, ëë, ɛɛ, ɛ̱ɛ̱, ɛ̈ɛ̈, ɛ̱̈ɛ̱̈, ii, i̱i̱, oo, o̱o̱, öö, ɔɔ, ɔ̱ɔ̱, uu.
- Дифтонги передаються написанням двох (або трьох — коли у складі дифтонга є довгий голосний) букв для голосних: iɛ, iɛɛ, i̱ɛ, iɛ̱, i̱e, i̱ɛɛ, i̱ee, uɔ, uɔɔ, uɔ̱, uɔ̱ɔ̱, ɔa, ɔaa, ɔ̱a̱, ɔ̱a̱a̱.
- Тони на письмі не позначаються (нуер — мова тональна)[5].