Очікує на перевірку

Зелена миля (фільм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Зелена миля (роман).
Зелена миля
The Green Mile
ЖанрДрама
Трилер
Містика
РежисерФренк Дарабонт
ПродюсерФренк Дарабонт
СценаристФренк Дарабонт
Стівен Кінг (роман)
На основіЗелена миля
У головних
ролях		Том Генкс[1][2][…], Девід Морс[4][5][…], Бонні Гант[4][5][…], Майкл Кларк Дункан[1][2][…], Джеймс Кромвелл[4][6][7], Майкл Джетер[4][6][7], Дуґ Гатчісонd[4][6][7], Сем Роквелл[4][6][7], Ґрем Ґрін[d][4][6][7], Джеффрі ДеМанн[8][4][…], Патрісія Кларксон[4][6][7], Гаррі Дін Стентон[6][7], Ґері Сініз[9][6][7], Баррі Пеппер[4][6][7], Scotty Leavenworthd[6], Даббс Ґрірd[6][7], Eve Brentd[6][7], Вільям Седлер[6][7], Брент Бріскоd[7], Bill McKinneyd[7] і Paula Malcomsond[7]
ОператорДевід Таттерсалл
КомпозиторТомас Ньюман
МонтажРічард Френсіс-Брюс
ХудожникТеренс Марш
Вільям Крус
Керін Вагнер
КінокомпаніяWarner Bros.
Castle Rock Entertainment
Darkwoods Productions
Дистриб'юторWarner Bros.
Тривалість188 хв.
Моваанглійська
КраїнаСША США
Рік1999
Дата виходу10 грудня 1999
Кошторис60,000,000 $
Касові збори286,801,388 $
IMDbID 0120689
РейтингMPAA: «R»
warnerbros.com/green-mile
CMNS: Зелена миля у Вікісховищі
Q: Зелена миля у Вікіцитатах

«Зелена миля» (англ. The Green Mile) — містична американська драма 1999 року за однойменним романом Стівена Кінга. 4 номінації на «Оскар», 3 премії «Сатурн», ще 10 нагород і 23 номінації. Режисер — Френк Дарабонт. Станом на 1 березня 2024 року фільм займав 27-му позицію у списку 250 найкращих фільмів за версією IMDb.[10]

Сюжет

[ред. | ред. код]

Історія у фільмі викладається як спогад літнього чоловіка, мешканця будинку для літніх людей Пола Еджкомба (Том Генкс), якому вже виповнилося 108 років. Він розповідає своїй подрузі Елейн Коннеллі (Єва Брент), як працював охоронцем у в'язниці.

У 1935 році Пол працює наглядачем у найбільш похмурому відділенні федеральної в'язниці «Холодна гора» (штат Луїзіана) — блок «Е», де утримуються ув'язнені, які очікують страти на електричному стільці. Підлога в блоці, якою засуджені вирушають в останню путь, зеленого кольору, звідси й назва — «Зелена миля» або просто «Миля».

Одного разу у в'язницю потрапляє величезний афроамериканець Джон Коффі (Майкл Кларк Дункан), засуджений до смерті за зґвалтування і вбивство двох дівчаток.

Незабаром після нього в тюрму потрапляє Білл Вортон на прізвисько «Дикий Білл», якого заарештували за грабіж і вбивство трьох осіб, серед яких була вагітна жінка. Під час перевезення Білл прикидається «овочем», що притуплює пильність співробітників в'язниці. Це мало не закінчилося трагічно: Білл ледь не задушив ланцюгом охоронця. Далі Білл Вортон ще не раз демонструє свій шалений характер.

Тим часом Джон Коффі показує свої надприродні здібності, з допомогою яких він виліковує Еджкомба від інфекції сечового міхура. Потім Джон повертає до життя розчавлене мишеня, а згодом зцілює дружину начальника в'язниці від неоперабельної пухлини мозку, після чого Еджкомб починає сумніватися у винуватості Коффі.

У блоці «Е» з недавнього часу працює Персі Ветмор — боягузливий, підлий і жорстокий чоловік. Він знущається з ув'язнених і мріє не просто взяти участь у страті, але й керувати нею. Ветмор впевнений у своїй вседозволеності та безкарності, оскільки є племінником дружини губернатора штату Луїзіана.

Від витівок Персі втомилася вся команда блоку «Е», тож Пол пропонує Персі угоду: Персі один раз керує стратою, а потім звільняється з в'язниці. Той погоджується. Незадовго перед стратою Білл лякає Персі. Делакруа сміється над Персі і той хоче помститися. Під час страти Персі допускає зумисну помилку, не намочивши водою губку і тим самим прирікаючи Едуарда Делакруа на жахливу смерть (той фактично згорів живцем, а не помер від розряду електрики). Крім того, Персі перед стратою повідомив засудженому погані новини про його мишеня, не давши Делакруа померти спокійно.

Через кілька днів, отримавши від Коффі надприродний імпульс, Персі втрачає глузд, вихоплює револьвер, всаджує шість куль у «Дикого Білла» та вирушає до психлікарні. Тим часом Еджкомб дізнається про невинність Коффі (як виявилося, дівчаток вбив Білл Вортон), але Коффі просить Еджкомба не перешкоджати страті, бо дуже втомився від жахів навколишнього життя.

Невдовзі після страти Коффі вся команда блоку «Е» звільняється та переводиться у в'язниці для неповнолітніх, щоб не страчувати злочинців, а запобігати їх появі.

У фіналі фільму ми знову бачимо будинок для літніх людей, де головний герой розповідає, що Джон Коффі подарував йому прокляття — довге життя. У невеликому сараї неподалік від будинку для літніх людей живе донині вже неабияк постаріле мишеня страченого Делакруа — містер Джинґлз, якому головний герой носить їжу. Йому виповнилося вже 66 років. Пол показує містера Джинґлза своїй приятельці Елейн Коннеллі[11].

Остання фраза, яку Пол вимовляє в фільмі:

Ми всі помремо. Без винятку. Але — Господи! — іноді Зелена миля здається такою довгою...[12]
Оригінальний текст (англ.)
We each owe a death, there are no exceptions, but sometimes, oh God, the Green Mile is so long...

У ролях

[ред. | ред. код]

Художні особливості

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Відмінності від книги

[ред. | ред. код]
  • У книзі детальніше описано передісторію і наступні події, а саме за що були засуджені до смертної кари інші ув'язнені блоку смертників і як склалося подальше життя наглядачів.
  • Відсутні сюжетні лінії з працівником будинку для літніх людей, Бредом Доуленом (дуже схожим за характером на Персі Ветмора) і з ув'язненим на прізвисько Президент.
  • Також у фільмі відсутні історії смерті дружини Пола і появи Джона; оскільки прибрали лінію Бреда Доулена; було виключено і смерть Містера Джинґлза.
  • У книзі дія відбувається в 1932 році, а не у 1935 році.
  • У фільмі Джон Коффі як останнє бажання просить Пола показати йому кінофільм. В книзі цього немає.
  • У фільмі Джон Коффі «показує» Полу (за допомогою телепатії), хто насправді вбив дівчаток, а в книзі Пол самостійно веде розслідування.
  • У фільмі відсутня історія чорношкірої ув'язненої, яка вбила свого чоловіка, але була помилувана[14].

Цікаві факти

[ред. | ред. код]
  • Ініціали Джона Коффі (J. C.), як писав сам Кінг, відповідають ініціалам Ісуса Христа (англ. Jesus Christ).
  • Стівен Кінг до самого кінця написання книги не міг визначитися, як закінчиться історія для Джона Коффі — чи залишиться він жити.
  • У фільмі знялись відразу 30 мишей, які грають Містера Джинґлза. Всі миші були названі на честь акторів і членів знімальної групи.
  • Насправді в штаті Луїзіана електричний стілець став способом страти лише в 1941 році. 1935 року, що значиться часом дії фільму, засуджених злочинців страчували шляхом повішення.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б http://www.the-numbers.com/movie/Green-Mile-The
  2. ↑ а б http://www.metacritic.com/movie/the-green-mile
  3. ↑ http://www.filmaffinity.com/es/film463120.html
  4. ↑ а б в г д е ж и к л м http://www.ofdb.de/film/1005,The-Green-Mile
  5. ↑ а б http://www.allocine.fr/film/fichefilm_gen_cfilm=22779.html
  6. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т http://www.imdb.com/title/tt0120689/fullcredits
  7. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с ČSFD — 2001.
  8. ↑ https://www.siamzone.com/movie/m/739
  9. ↑ http://stopklatka.pl/film/zielona-mila
  10. ↑ Top 250 as rated by IMDb Users. Архів оригіналу за 12 листопада 2019. Процитовано 21 липня 2019.
  11. ↑ Сюжет фільму Зелена миля[недоступне посилання з липня 2019]
  12. ↑ Цитата відповідно до перекладу «Так Треба Продакшн» на замовлення ICTV
  13. ↑ Зелена миля [Архівовано 6 квітня 2015 у Wayback Machine.] на сайті Вокруг.TV
  14. ↑ Відмінності від книги[недоступне посилання з липня 2019]

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Зелена миля


Фільми Це незавершена стаття про американський фільм.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Зелена_миля_(фільм)&oldid=42072568