Буян (острів)
Буя́н — казковий острів-град у російському фольклорі. Став відомим завдяки казці О. С. Пушкіна «Казка про царя Салтана» (створена в 1831 році, вперше видана в 1832 році).
Описується як таємничий острів в океані зі здатністю з'являтися і зникати. Три брати — Північний, Західний і Східний Вітри — жили там. Острів Буян наділений чудо-силою, на ньому зберігаються чарівні речі, які допомагають казковим героям боротися зі злом. На острові росте містичний дуб, у якому заховане яйце з голкою, в якій є смерть Кощія. Там же на острові є священний камінь алатир, що позначає центр світу. Хто зуміє знайти цей камінь — у того всі бажання збудуться.
Деякі вчені інтерпретують Буян як свого роду «слов'янський фольклор»[1].
В. Б. Вілінбахов зближав Буян з островом Руян, але етимологічно подібні переходи поки не доведені[2]. На думку В. Меркулова, назва Буян подібна з найменуванням німецького острова Рюген (по-іншому Руян), який перейшов у казку А. С. Пушкіна через усні видозміни[3].
У складі архіпелагу Північна Земля є реальний острів Буян, але він був відкритий і названий так значно пізніше, ніж з'явилися сказання про казковий острів (вже в XX столітті). Також острів Буян є в місті Гусь-Хрустальний. Він розташований на однойменному озері, що раніше було кар'єром цегельного заводу [4]
- ↑ О. Афанасьєв (Поэтические воззрения славян. Том 2. 1865 − 1869): народні замовляння, зберегли так багато найдавніших поетичних висловлювань, що знають міфічний бел-горюч алатир-камінь і ставлять його в тісному, нерозривному зв'язку з Буяном-островом
- ↑ Юдин А. В. Буян // Русская ономастика и ономастика России. Словарь / Под ред. О. Н. Трубачёва. — М.: Школа-Пресс, 1994. — С. 43.
- ↑ Меркулов В. Как попал остров Рюген в сказку Пушкина.
- ↑ Как на острове Буяне. Архів оригіналу за 11 січня 2015. Процитовано 1 січня 2015.
- (рос.) Александр Сергеевич Пушкин. Сказка о царе Салтане [Архівовано 21 квітня 2012 у Wayback Machine.] (тест)
- Базик Д. В. Буян // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Буян
