Автомагістраль М4 (Велика Британія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Автомагістраль М4
Загаль��і дані
Країна Велика Британія
Мережасхема нумерації доріг Великої Британії
НомерM4
Довжина305,0 кілометр
OpenStreetMapr13007988  ·R
Мапа
CMNS: Автомагістраль М4 у Вікісховищі

Автомагістраль M4, спочатку Автомагістраль Лондон-Південний Уельс, — автомагістраль у Сполученому Королівстві, що проходить із західного Лондона до південно-західного Уельсу. Англійська ділянка до Северного мосту була побудована між 1961 і 1971 роками; валлійський елемент був в основному завершений до 1980 року, хоча неавтомагістральна ділянка навколо мосту Briton Ferry залишалася до 1993 року. Під час відкриття другого переходу Северн у 1996 році, M4 було змінено через нього.

Лінія автомагістралі від Лондона до Брістоля проходить впритул до A4. Після перетину річки Северн, безкоштовна з 17 грудня 2018 року, автомагістраль слідує за A48 і закінчується біля мосту Абрахам у Кармартенширі.

M4 — єдина автомагістраль в Уельсі, крім двох її відгалуджень: A48(M) і M48. Основні міста вздовж маршруту — відстань приблизно 304 км., — включають Слау, Редінг, Свіндон, Брістоль, Ньюпорт, Кардіфф, Брідженд, Порт-Толбот і Свонсі.

Історія

[ред. | ред. код]

Нова дорога з Лондона до Південного Уельсу була вперше запропонована в 1930-х роках. У 1956 році Міністерство транспорту оголосило про плани перших великих післявоєнних проектів покращення доріг.

Естакада Чізвік, коротка ділянка високої дороги з двома проїжджими частинами, яка спочатку не класифікувалася як автострада, відкрита в 1959 році, щоб зменшити вплив транспорту, що рухається між центром Лондона та заходом[1][2].

Міст M4 через річку Ніт (зліва)
Оригінальний міст A48(M) (справа)

Об’їзна дорога Мейденхеда (J7-J9) була відкрита в 1961 році, ділянка від Слау до Мейденгеда (J5-J7) відкрита в 1963 році, а J1-J5 відкрита 24 березня 1965 року, включаючи естакаду Чізвік[3]. Відрізок від J18 на захід від Ньюпорта був відкритий у 1966 році, включаючи Северн-Брідж. Об’їзна дорога Порт-Толбот, також побудована в 1960-х роках і тепер є частиною M4, спочатку була автомагістраллю A48(M), номер, який тепер присвоєно короткій ділянці автостради поблизу Кардіффа. Спочатку Міністерство транспорту планувало, щоб M4 закінчувалася в Тредегар-парку на захід від Ньюпорта, а після створення Уельського офісу уряд узяв на себе зобов’язання щодо високоякісної двопроїзної дороги до Кармартенширу[4].

Особливості

[ред. | ред. код]

Розумна автострада

[ред. | ред. код]
Будівництво електронних покажчиків для схеми змінного обмеження швидкості на перехресті 27 та нової бетонної броні (2010 р.)

На M4 є одна ділянка розумної автомагістралі, між розв’язками 19 (M32) і 20 (M5) на північ від Брістоля, де є змінні обмеження швидкості та частково жорстке узбіччя. Завершення відбулося влітку 2014 року. Інша ділянка між перехрестями 24 і 29 у Ньюпорті мала змінні обмеження швидкості до 2021 року, коли їх змінили на постійні 50 обмеження миль/год із камерами середньої швидкості[5].

Брінгласові тунелі

[ред. | ред. код]
Тунелі Брінглас – західні портали

Тунелі Брінгласа ведуть магістраль М4 під Брінглас Хілл у Ньюпорті. 360-метрові тунелі — це перші та єдині двопрохідні тунелі в мережі автомагістралей Великої Британії (Дартфордський тунель не класифікується як частина автомагістралі M25). У липні 2011 року пожежа вантажівки в одному з тунелів перекрила автомагістраль. Незважаючи на те, що постраждалих і загиблих не було, тунель залишався закритим, а в решті тунелю близько місяця працювала система протипотоку, що спричинило значні затримки в дорозі[6][7][8].

Список літератури

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Curtis, Nick (1 жовтня 2009). The 'sweet little Chiswick Flyover' hits 50. This Is London. Архів оригіналу за 21 березня 2011. Процитовано 3 березня 2012. The showbiz opening on 30 September 1959 was therefore a shrewd publicity stunt by Alderton's managing director, J E Dayton. It worked.
  2. ↑ THE OLDEST MOTORWAY. The Motorway Archive Trust. Архів оригіналу за 22 січня 2010. Процитовано 3 березня 2012.
  3. ↑ Vandals' Damage To Motorway Cost Thousands Of Pounds. The Times. № 56277. 23 березня 1965. с. 16. Процитовано 1 березня 2020.
  4. ↑ The M4 in Wales. The Motorway Archive Trust. Архів оригіналу за 22 січня 2011. Процитовано 1 жовтня 2010.
  5. ↑ M4 J19-20 and M5 J15-17 Managed Motorways. Highways Agency. Архів оригіналу за 9 лютого 2012. Процитовано 18 лютого 2012.
  6. ↑ Traffic chaos after M4 Brynglas tunnel lorry blaze. BBC News. 26 липня 2011. Процитовано 9 квітня 2013.
  7. ↑ M4 tunnel fire: Brynglas tunnel reopens. BBC News. 29 липня 2011. Процитовано 9 квітня 2013.
  8. ↑ M4 tunnel fire sparks relief road debate. BBC News. 27 липня 2011. Процитовано 9 квітня 2013.

Посилання

[ред. | ред. код]
Показати координати на: OpenStreetMap · Google Maps
Отримати координати як: KML · GPX

 

Автомобільний міст Це незавершена стаття про автомобільні дороги.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Автомагістраль_М4_(Велика_Британія)