Commons:Science Photo Competition 2022 in Ukraine/Advice

На цій сторінці зібрані поради для учасників та учасниць Конкурсу наукових зображень, які допоможуть підвищити шанс на високу оцінку вашого зображення у конкурсі.

Мета Конкурсу наукових зображень — зібрати фотографії та нефотографічні зображення, що документують світ науки: зображення, що показують об'єкти та ефекти досліджень, вчених під час роботи чи їхнє дослідницьке обладнання. Зображення, подані на конкурс, оцінюються експертним журі, куди входять науковці у різних галузях, і за результатами цього оцінювання визначаються переможці у кожній категорії.

Загальні критерії оцінювання

• науковість (тобто відповідність тематиці конкурсу, наукова цінність);
• якість підпису українською та англійською мовами;
• корисність зображення для Вікіпедії та Вікісховища;
• естетичність (технічна якість, чіткість, витримана композиція тощо).

За кожним критерієм зображення може отримати від 0 до 20 балів; відтак максимальна оцінка для індивідуального зображення — 80 балів. Переможці визначаються на засіданні журі, де враховуються бали зображень та загальна відповідність претендентів усім критеріям.

Усі подані зображення дефолтно мають відповідати загальним правилам Вікісховища, зокрема бути власною роботою завантажувача. За невідповідність базовим правилам подана робота дискваліфіковується.

Для порад наведені приклади зображень із конкурсів минулих років. Щоб детальніше вивчити цікавий вам приклад, натисніть на зображення і потім на кнопку «Докладніше» справа знизу, щоб перейти на сторінку зображення з описом та іншою інформацією

Науковість — це найголовніший критерій, який вирізняє конкурсні зображення. Тому зображення мусить зображати якийсь предмет/об’єкт, що має стосунок до наукового знання, або відображати якийсь науковий процес чи явище.

Приклади

Як варто робити	Як НЕ варто робити
Зображення має чітку наукову цінність	Вид рослини визначений правильно, але ознак власне рослини майже не видно

Додаткова порада

Не подавайте на конкурс десяток(-ки) фото, що зображають один і той же предмет/рослину/тварину/об’єкт тощо. Продумайте своє рішення — виберіть те фото, яке, на вашу думку, якнайкраще відповідатиме заявленій меті.

Фото має мати хороший підпис — як українською мовою, так і англійською мовою.

Приклад — як варто робити

Зображення	Підпис українською	Підпис англійською
	Імунофлуоресцентне зображення коронального зрiзу слухового стовбура мозку з потенціалзалежними калієвими каналами Kv3.1, виділеними зеленим кольором (анти-Kv3.1b + AlexaFluor 488, LED+Opal 520 фільтр), Kv3.3 помаранчевим кольором (анти-Kv3.3 + AlexaFluor 555, LED+Opal 570 фільтр) і ядрами синього кольору (барвник ДНК DAPI, LED+DAPI фільтр). Родина iонних каналiв Kv3 забезпечує короткі потенціали дії, повертаючи реполяризацію до стану спокою. Канали Kv3.1 і Kv3.3 можна знайти в багатьох областях слухового шляху, як ви можете бачити на цьому скані частини мозку, де слуховий стовбур мозку розташований під складками мозочка (насичено-помаранчевий рядок клітин — це нейрони Пуркіньє, що проходять між зернистим і молекулярним шаром складок мозочка). Мої дослідження зосережденi на вищому оливковому комплексі (Superior Olivary Complex, SOC) в слуховому стовбурі мозку. Тут SOC виглядає як дві дзеркальні «курячі ніжки» внизу зрізу. Нас особливо цікавлять головні нейрони медіального ядра трапецієвидного тіла або MNTB (є внутрішньою – найтоншою – частиною «курячої ніжки»). Ці клітини містять найбільші синапси, знайдені в мозку, звані чашечками Хелда, які часто використовують як модель для вивчення синаптичної передачі та пластичності. Ми використовуємо елементи цього шляху для вивчення розташування іонних каналiв в тілі клітини, аксоні та синаптичному терміналі. Препарат: заморожений зріз (12 мкм) мозку миші CBA WT (дикий тип), P20. Це зображення є одним оптичним розрізом, отриманим за допомогою слайд-сканера Akoya Vectra Polaris з об’єктивом 20x. Масштаб: 0,5 мм.	Immunofluorescent staining of the coronal section of the auditory brainstem with voltage-gated potassium channels Kv3.1 highlighted in green (anti-Kv3.1b + AlexaFluor 488, LED+Opal 520 filter), Kv3.3 in orange (anti-Kv3.3 + AlexaFluor 555, LED+Opal 570 filter) and nuclei in blue (DNA stain DAPI, LED+DAPI filter). Kv3s ensure short action potentials by driving repolarisation back to rest. Kv3.1 and Kv3.3 channels can be found in many areas of the auditory pathway, as you can see from this brainscan, where the auditory brainstem is located below the cerebellum folds (a red string of cells are Purkinje neurons running between the granular and molecular layers of a cerebellum fold). We are focused on the Superior Olivary Complex in the auditory brainstem. Here, it is visible as two mirrored "chicken legs" at the bottom of the slice. We are specifically interested in the principal neurons of the Medial Nucleus of the Trapezoid Body or MNTB (being the inner – thinnest - part of the "chicken leg"). These cells host the largest synapses found in the brain, called Calyces of Held, often used as a model to study synaptic transmission and plasticity. We can use the elements of this pathway to study the ion channel's location in the cell body, axon, and synaptic terminal. Prep: frozen 12 µm sections from CBA WT mouse, P20. This image is a single optical section obtained using an Akoya Vectra Polaris slide scanner with a 20x objective. Scale bar: 0.5 mm

Приклади — як НЕ варто робити

Зображення	Підпис українською	Підпис англійською	Пояснення
	Будівельні конструкції "литої" хати 19 сторіччя, Правобережна Україна, село Деріївка, при дорозі у сосновому лісі	Construction structures of a "cast" house of the 19th century, Pravoberezhna Ukraine, Deriivka village, by the road in a pine forest	Занадто короткий підпис, недостатньо детальний
	Шпаки багатьох видів населяють всю територію України, більшу частину Європи та західної Азії. Ці птахи є постійними мешканцями південної і західної Європи. Восени мешканці північно-східної Європи, як правило, перелітають на південний захід Європи та у південно-західну Азію. Цей шпак сфотографований біля річки Лопань в декількох кілометрах від центра Харкова. Біля цієї річки, між двома великими районами, у майже не забудованій місцевості, мешкають і багато інших тварин, яких не зустріти просто у місті. Однак, на жаль, з року в рік насадження вирубуються, а їхнім мешканцям доводиться змінювати місце проживання. Фото зроблено 16 квітня 2022 року.	Common starling (Sturnus vulgaris)	Хороший підпис українською, але майже відсутній англійською

Додаткові поради

• Якщо ви завантажуєте кілька фотографій, не пишіть один і той підпис для всієї групи. Постарайтеся виділити головне у кожному фото і опишіть його.
• Зверніть увагу, що в інтерфейсі Вікісховища окремо виділені caption (короткий підпис, що зображено на фото) і description (детальніший опис). Заповнити варто обидва поля, але детальний підпис фото згідно з вимогами конкурсу варто додавати до другого.

Назва файлу мусить бути чітко сформульована та відповідати сутності зображення. Вона має бути лаконічною, але чітко описувати зображення; бажано вказувати її англійською мовою.

Приклади — як варто і не варто робити

Зображення	Назва файлу	Пояснення
	«Peridium of myxomycete in polarized light»	Хороша назва: англійською мовою, достатньо лаконічна і чітка.
	«Мохові поля о. Галіндез, привязка коодинат до місця»	Задовільна н��зва, але краще було б сформулювати англійською і зробити її трохи лаконічнішою.
	«Pan 131139666»	Погана назва: не є інформативна, із неї неможливо зрозуміти, що зображено.

Додаткова порада

Якщо ви завантажили фото із невдалою назвою, це можна виправити — подайте запит на перейменування. На сторінці зображення у меню зверху поруч із кнопками «Редагувати» і «Переглянути історію» натисніть на кнопку «Більше» => «Перейменувати». Детальніше про перейменування файлів читайте на цій сторінці.

Не варто суттєво «прикрашати» світлини у Photoshop чи іншому графічному редакторі, за винятком моментів, коли ці зміни суттєво сприяють розумінню змісту, або якщо вони об'єктивно обумовлені (наприклад коли чорно-білі зображення, зроблені на скануючому електронному мікроскопі, штучно підфарбовують під природний колір об'єкта). Однак у цьому разі факт обробки у графічному редакторі повинен бути пояснений в описі.

Якщо надписи на зображеннях є необхідними, то їх варто робити англійською або українською мовою, і так, щоб їх було зручно читати незалежно від фону, та щоб вони не заважали бачити об’єкт фотографування.

Приклади — як варто і не варто робити

Зображення	Пояснення
	Хороший приклад: чорно-біле зображення спор, підфарбоване у графічному редакторі в природний колір спор лікогали (але пояснення щодо обраного кольору можна було б зробити більш докладним).
	На зображенні зайвим є підпис: авторські підписи або фірмові знаки загалом небажані у Вікісховищі і на конкурсі, а особливо на смисловій частині зображення, де вони можуть заважати бачити важливу ділянку зображення.

Рослини, тварини і інші організми на фотографіях мають бути правильно визначені. Якщо автор не впевнений у правильності визначення, або не є фахівцем у цьому питанні — варто скористатися допомогою фахівців (наприклад, групи у Фейсбуці: Гриби України, Рослинний світ України, Птахи України, Тварини України, UkrBIN: Національна мережа інформації з біорізноманіття; сайти: iNaturalist, UkrBIN).

Для фотографій рослин, тварин і інших біологічних об’єктів варто вказати латинську назву згідно правил систематики.

Приклади — як варто і не варто робити

• Хороший приклад: гриб ідентифіковано правильно
• Неправильна ідентифікація: на фото — листок пеларгонії (Pelargonium), а не гінкго (Ginkgo biloba)
• Неправильна ідентифікація: на фото — муха роду Саркофага (Sarcophaga), а не Вольфартова муха (Wohlfahrtia magnifica)

Потрібно правильно називати об’єкт. Якщо на світлині зображена лише окрема частина об’єкта, то так і треба писати, а не вказувати у назві та описі весь об’єкт.

Приклади — як НЕ варто робити

Зображення	Опис	Пояснення
	«Голуб сизий (Columba livia), сфотографований у саду Шевченка у Харкові»	Зображена лише голова голуба, а не голуб
	«Блекота чорна (Hyoscyamus niger) під час цвітіння у травні 2022, Вінницька область»	(Зображено лише зелені плоди блекоти чорної, а не блекота чорна

Цінність фотографій диких тварин і дикорослих рослин буде вищою, якщо надано географічні координати або іншим чином вказане місце, де було сфотографовано об’єкт. Певну цінність мають і координати культивованих організмів.

Приклади — як варто і не варто робити

• Хороший приклад: вказане місце зйомки
• Невдалий приклад: місце зйомки не вказане
• Невдалий приклад: географічні координати указані, але вони не коректні (точка посередині Перської затоки)

Додаткова порада

Для видів з Червоної книги України місце зйомки вказують більш широко (наприклад, «околиці села Рогань» або «заплава річки Уди поблизу міста Харків»), щоб не піддавати їх додатковим ризикам.

Головний об’єкт зображення має бути у фокусі. Основні проблеми з цим параметром виникають в світловій мікроскопії.

Приклад

Як варто робити	Як НЕ варто робити

Додаткові поради

Часто через ліміти самого мікроскопу не вдається оптимально підібрати правильну фокусну відстань і це суттєво знижує якість, відповідно, і фінальну оцінку. Також на чистих скельцях легше фокусуватися.

Важливим критерієм для переможного зображення є наявність шкали розміру.

В окремих випадках може зазначатися збільшення в підписі до рисунку, що не є наочним, але припустимим для визначення розмірів об’єкту.

Приклади — як варто і не варто робити

Зображення	Пояснення
	Хороший приклад: шкала розміру вказана знизу зліва (перейдіть на сторінку зображення, щоб побачити детальніше)
	Хороший приклад: шкала розміру вказана
	Невдалий приклад: шкала розміру не вказана

Для опису зображень мікроскопії варто вказувати тип мікроскопу, об’єктив, наявність імерсії — тобто ті параметри, які дозволять зрозуміти як формувалося зображення.

Приклади — як варто і не варто робити

• Хороший приклад
• Невдалий приклад