About: Tuplet

An Entity of Type: Thing, from Named Graph: http://dbpedia.org, within Data Space: dbpedia.org

In music, a tuplet (also irrational rhythm or groupings, artificial division or groupings, abnormal divisions, irregular rhythm, gruppetto, extra-metric groupings, or, rarely, contrametric rhythm) is "any rhythm that involves dividing the beat into a different number of equal subdivisions from that usually permitted by the time-signature (e.g., triplets, duplets, etc.)" This is indicated by a number, or sometimes two indicating the fraction involved. The notes involved are also often grouped with a bracket or (in older notation) a slur. The most common type of tuplet is the triplet.

Property Value
dbo:abstract
  • Els grups artificials són una divisió natural i artificial de les figures. Musicalment, qualsevol divisió de les unitats és possible. Unes divisions són naturals i deriven de les diferents figures que existeixen (rodones, blanques, negres, etc.). Les altres són artificials i s'obtenen per mitjà d'agrupacions de les quals denominarem agrupacions o grups artificials.Els grups artificials s'escriuen amb una lligadura amb un número al centre. Aquesta xifra, és l'equivalent a les figures que constitueixen el grup, i dona nom al mateix i determina la divisió artificial. (ca)
  • Los grupos de valoración especial, grupos artificiales, valores irregulares, o simplemente grupillos, en música son grupos de figuras que toma una duración diferente (mayor o menor) de la que representan como grupo natural. En principio es posible cualquier tipo de división de la unidad rítmica, siempre y cuando derive en figuras ya existentes. Esto se llama división natural. Por el contrario, cuando la división se obtiene por medio de figuras no derivadas de las figuras habituales - sino por grupos artificiales - se llama división artificial. Los grupos artificiales son: * Dosillo * Tresillo * Cuatrillo * Cinquillo * Seisillo * Septillo * Octillo * * Datos: Q2092296 * Multimedia: Tuplet / Q2092296 (es)
  • In music, a tuplet (also irrational rhythm or groupings, artificial division or groupings, abnormal divisions, irregular rhythm, gruppetto, extra-metric groupings, or, rarely, contrametric rhythm) is "any rhythm that involves dividing the beat into a different number of equal subdivisions from that usually permitted by the time-signature (e.g., triplets, duplets, etc.)" This is indicated by a number, or sometimes two indicating the fraction involved. The notes involved are also often grouped with a bracket or (in older notation) a slur. The most common type of tuplet is the triplet. (en)
  • In de muziektheorie is een antimetrische figuur een notengroep die afwijkt van de natuurlijke of gangbare onderverdeling van een bepaalde maat of notenwaarde. De meest gebruikte antimetrische figuur is de triool, de verdeling van een tweedelige notenwaarde in drie delen. Antimetrische figuren worden aangeduid door middel van een getal boven de notengroep, die aangeeft in hoeveel de maat of notenwaarde is verdeeld. De notenwaarden van de antimetrische figuren kunnen op hun beurt nog verder worden onderverdeeld of worden samengetrokken. Ook rusttekens kunnen voorkomen en er kunnen nieuwe antimetrische verdelingen plaatsvinden. Hieronder staan een aantal mogelijke variaties van een triool: (nl)
  • Em música, quiáltera ou sesquiáltera é a subdivisão de uma nota em mais ou menos partes do que normalmente. Para algumas sudivisões as quiálteras possuem nomes específicos, como tresquiáltera e tercina (grupo de três notas) ou sextina (grupo de seis notas). Por exemplo, quando em uma semínima, em vez de duas colcheias, se colocam três, todas com a mesma duração, temos uma tercina. Nela, cada colcheia equivale a um terço de tempo, a tercina é representada por um '3', situado em cima das notas. Se as notas de uma quiáltera estão ligadas, a marcação de colchete pode ser omitida e o número é escrito acima da marca de união, como mostrado na ilustração. Ocasionalmente, o colchete é omitido se as notas estão unidas por ligadura. Para outras quiálteras além da tercina, o número indica a razão em relação à próxima potência de dois inferior. Assim, uma quiáltera indicada com o numeral 5 significa que cinco das notas do valor indicado totalizam a duração normalmente ocupada por quatro. Alguns números são usados de forma inconsistente: por exemplo, o numeral 7 às vezes é usado para indicar 7 notas na duração de 4, mas outras vezes para indicar 7 notas na duração de 8. Para evitar ambigüidade, compositores às vezes escrevem a razão explicitamente ao invés de um único número, como mostrado no terceiro exemplo da ilustração. Quiálteras são bastante usadas na notação de polirritmos. (pt)
  • Особые виды ритмического деления (англ. tuplets) в музыке — метрически обособленные группы длительностей, в сумме составляющих, как правило, одну долю такта. В классико-романтической музыке XVIII—XIX веков наиболее распространённый вид такого деления — триоль. В многоголосной музыке особые виды ритмического деления используются для достижения эффекта полиритмии. (ru)
  • Особливі види ритмічного поділу — види ритмічного поділу, при яких поділ ритмічних тривалостей не збігається з основним їх поділом. (Англійський термін tuplet не має точного відповідника в українській мові). До таких видів поділу належать: * — поділ на 2 замість 3 * Тріоль — поділ на 3 замість 2 * — поділ на 4 замість 3 * — поділ на 5 замість 4 або (рідше) замість 3 * — поділ на 6 замість 4 * — поділ на 7 замість 4 або (рідше) замість 6 * — поділ на 8 замість 9 * — поділ на 9 замість 8 * — поділ на 10 замість 8 або (рідко) 9 Вживаються також і поділи з більшою розмірністю, які не мають спеціальної назви. При позначенні особливого виду ритмічного поділу над вказують цифру, що позначає на яку кількість поділена тривалість (прикл.2 — тріольні вісімки). Якщо поділ стосується нот, що не можуть бути записані під ребром (наприклад четвертні тріолі, приклад 1) використовують дужку (англ. bracket). В складних випадках поділ може записуватися як відношення (англ. ratio) застосованого поділу тривалості до звичайного (прикл.3 — 5 нот замість 4). Широкого використання особливі види ритмічного поділу отримали в творчості композиторів романтичної епохи (особливо — Ф.Шопена). В сучасній музиці з ускладненням музичної мови в творчості окремих композиторів зустрічаються доволі складні ритмічні конструкції. Найскладніші ритмічні фігури, що використовують особливі види ритмічного поділу характерні творчості Брайана Фернехоу та інших композиторів англійського руху «нова складність». Слід зазначити, однак, що надмірне ускладнення ритмічного малюнку практично унеможливлює його точне виконання. (uk)
  • 連音（英語：tuplet），為在指定的節拍中加以分拆或結合而成的音符組合，包括三連音和二連音。標記方法為加上數字或比例，以指出對固有節拍的改變，有時亦會用向下的中括號或連結線標出連音的範圍。 (zh)
dbo:wikiPageExternalLink
dbo:wikiPageID
  • 561662 (xsd:integer)
dbo:wikiPageInterLanguageLink
dbo:wikiPageLength
  • 22466 (xsd:nonNegativeInteger)
dbo:wikiPageRevisionID
  • 1094186991 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink
dbp:caption
  • Rhythm with tuplets: a triplet on the second beat and a quintuplet on the fourth (en)
dbp:content
  • \new RhythmicStaff { \clef percussion \time 4/4 \set Score.tempoHideNote = ##t \tempo 4 = 80 c4 \tuplet 3/2 { c8 c c } c4 \tuplet 5/4 { c16 c c c c } c4 } (en)
dbp:reference
  • Cooper, Paul. 1973. Perspectives in Music Theory: An Historical-Analytical Approach. New York: Dodd, Mead. . (en)
  • Marx, Adolf Bernhard. 1853. Universal School of Music, translated from the fifth edition of the original German by August Heinrich Wehrhan. London. (en)
  • Gehrkens, Karl W. 1921. Music Notation and Terminology. New York and Chicago: A. S. Barnes. (en)
  • Kennedy, Michael. 1994. "Irregular Rhythmic Groupings. ". Oxford Dictionary of Music, second edition, associate editor, Joyce Bourne. Oxford and New York: Oxford University Press. . (en)
  • Köhler, Louis. 1858. Systematische Lehrmethode für Clavierspiel und Musik: Theoretisch und praktisch, 2 vols. Leipzig: Breitkopf und Härtel. (en)
  • Jones, George Thaddeus. 1974. Music Theory: The Fundamental Concepts of Tonal Music Including Notation, Terminology, and Harmony. New York, Hagerstown, San Francisco, London: Barnes & Noble Books. . (en)
  • Taylor, Franklin. 1879–1889. "Sextolet". A Dictionary of Music and Musicians by Eminent Writers, English and Foreign, 4 vols, edited by Sir George Grove, 3:478. London: Macmillan and Co. (en)
  • Riemann, Hugo. 1884. Musikalische Dynamik und Agogik: Lehrbuch der musikalischen Phrasirung auf Grund einer Revision der Lehre von der musikalischen Metrik und Rhythmik. Hamburg: D. Rahter; Saint Petersburg: A. Büttner; Leipzig: Fr. Kistnet. (en)
  • Stainer, John, and William Alexander Barrett. 1876. A Dictionary of Musical Terms. London: Novello, Ewer and Co. (en)
  • Donato, Anthony. 1963. Preparing Music Manuscript. Englewood Cliffs, New Jersey: Prentice-Hall. Unaltered reprint, Westport, Connecticut: Greenwood Press, 1977 . (en)
  • Hubbard, William Lines. 1924. Musical Dictionary, revised and enlarged edition. Toledo: Squire Cooley. Reprinted as The American History and Encyclopedia of Music. Whitefish, Montana: Kessinger Publishing, 2005. . (en)
  • Sembos, Evangelos C. 2006. Principles of Music Theory: A Practical Guide, second edition. Morrisville, North Carolina: Lulu Press. . (en)
  • Cunningham, Michael G. 2007. Technique for Composers. Bloomington, Indiana: AuthorHouse. . (en)
  • Dunstan, Ralph. 1925. A Cyclopædic Dictionary of Music. 4th ed. London: J. Curwen & Sons, 1925. Reprint. New York: DaCapo Press, 1973. (en)
  • Peckman, Jon. 2007. Picture Yourself Drumming: Step-by-Step Instruction for Drum Kit Setup, Reading Music, Learning from the Pros, and More. Boston, Massachusetts: Thomson Course Technology. . (en)
  • Read, Gardner. 1964. Music Notation: A Manual of Modern Practice. Boston: Alleyn and Bacon. Second edition, Boston: Alleyn and Bacon, 1969., reprinted as A Crescendo Book, New York: Taplinger, 1979. , . (en)
  • Kastner, Jean-Georges. 1838. Tableaux analytiques et résumé général des principes élémentaires de musique. Paris. (en)
  • Damour, Antoine, Aimable Burnett, and Élie Elwart. 1838. Études élémentaires de la musique: depuis ses premières notions jusqu'à celles de la composition: divisées en trois parties: Connaissances préliminaires. Méthode de chant. Méthode d’harmonie. Paris: Bureau des Études élémentaires de la musique. (en)
  • Shedlock, Emma L. 1876. A Trip to Music-Land: An Allegorical and Pictorial Exposition of the Elements of Music. London, Glasgow, and Edinburgh: Blackie & Son. (en)
  • Taylor, Franklin. 2001. "Sextolet, Sextuplet." The New Grove Dictionary of Music and Musicians, second edition, edited by Stanley Sadie and John Tyrrell. London: Macmillan. (en)
  • Baker, Theodore . 1895. A Dictionary of Musical Terms. New York: G. Schirmer. (en)
  • Humphries, Carl. 2002. The Piano Handbook. San Francisco: Backbeat Books; London: Hi Marketing. . (en)
  • Lobe, Johann Christian. 1881. Catechism of Music, new and improved edition, edited and revised from the 20th German edition by John Henry Cornell, translated by Fanny Raymond Ritter. New York: G. Schirmer. (en)
  • Anon. 1997–2000. "Music Notation Questions Answered". Graphire Corporation, Graphire.com . (en)
  • Latham, Alison . 2002. "Sextuplet [sextolet]". The Oxford Companion to Music. Oxford and New York: Oxford University Press. . (en)
  • Schonbrun, Marc. 2007. The Everything Music Theory Book: A Complete Guide to Taking Your Understanding of Music to the Next Level. The Everything Series. Avon, Massachusetts: Adams Media. . (en)
dbp:width
  • 300 (xsd:integer)
dbp:wikiPageUsesTemplate
dct:subject
rdfs:comment
  • Els grups artificials són una divisió natural i artificial de les figures. Musicalment, qualsevol divisió de les unitats és possible. Unes divisions són naturals i deriven de les diferents figures que existeixen (rodones, blanques, negres, etc.). Les altres són artificials i s'obtenen per mitjà d'agrupacions de les quals denominarem agrupacions o grups artificials.Els grups artificials s'escriuen amb una lligadura amb un número al centre. Aquesta xifra, és l'equivalent a les figures que constitueixen el grup, i dona nom al mateix i determina la divisió artificial. (ca)
  • In music, a tuplet (also irrational rhythm or groupings, artificial division or groupings, abnormal divisions, irregular rhythm, gruppetto, extra-metric groupings, or, rarely, contrametric rhythm) is "any rhythm that involves dividing the beat into a different number of equal subdivisions from that usually permitted by the time-signature (e.g., triplets, duplets, etc.)" This is indicated by a number, or sometimes two indicating the fraction involved. The notes involved are also often grouped with a bracket or (in older notation) a slur. The most common type of tuplet is the triplet. (en)
  • Особые виды ритмического деления (англ. tuplets) в музыке — метрически обособленные группы длительностей, в сумме составляющих, как правило, одну долю такта. В классико-романтической музыке XVIII—XIX веков наиболее распространённый вид такого деления — триоль. В многоголосной музыке особые виды ритмического деления используются для достижения эффекта полиритмии. (ru)
  • 連音（英語：tuplet），為在指定的節拍中加以分拆或結合而成的音符組合，包括三連音和二連音。標記方法為加上數字或比例，以指出對固有節拍的改變，有時亦會用向下的中括號或連結線標出連音的範圍。 (zh)
  • Los grupos de valoración especial, grupos artificiales, valores irregulares, o simplemente grupillos, en música son grupos de figuras que toma una duración diferente (mayor o menor) de la que representan como grupo natural. En principio es posible cualquier tipo de división de la unidad rítmica, siempre y cuando derive en figuras ya existentes. Esto se llama división natural. Por el contrario, cuando la división se obtiene por medio de figuras no derivadas de las figuras habituales - sino por grupos artificiales - se llama división artificial. Los grupos artificiales son: (es)
  • In de muziektheorie is een antimetrische figuur een notengroep die afwijkt van de natuurlijke of gangbare onderverdeling van een bepaalde maat of notenwaarde. De meest gebruikte antimetrische figuur is de triool, de verdeling van een tweedelige notenwaarde in drie delen. Antimetrische figuren worden aangeduid door middel van een getal boven de notengroep, die aangeeft in hoeveel de maat of notenwaarde is verdeeld. (nl)
  • Em música, quiáltera ou sesquiáltera é a subdivisão de uma nota em mais ou menos partes do que normalmente. Para algumas sudivisões as quiálteras possuem nomes específicos, como tresquiáltera e tercina (grupo de três notas) ou sextina (grupo de seis notas). Por exemplo, quando em uma semínima, em vez de duas colcheias, se colocam três, todas com a mesma duração, temos uma tercina. Nela, cada colcheia equivale a um terço de tempo, a tercina é representada por um '3', situado em cima das notas. Quiálteras são bastante usadas na notação de polirritmos. (pt)
  • Особливі види ритмічного поділу — види ритмічного поділу, при яких поділ ритмічних тривалостей не збігається з основним їх поділом. (Англійський термін tuplet не має точного відповідника в українській мові). До таких видів поділу належать: * — поділ на 2 замість 3 * Тріоль — поділ на 3 замість 2 * — поділ на 4 замість 3 * — поділ на 5 замість 4 або (рідше) замість 3 * — поділ на 6 замість 4 * — поділ на 7 замість 4 або (рідше) замість 6 * — поділ на 8 замість 9 * — поділ на 9 замість 8 * — поділ на 10 замість 8 або (рідко) 9 (uk)
rdfs:label
  • Grups artificials (ca)
  • Grupos de valoración especial (es)
  • Gruppo irregolare (it)
  • Antimetrische figuur (nl)
  • Quiáltera (pt)
  • Особые виды ритмического деления (ru)
  • Tuplet (en)
  • Особливі види ритмічного поділу (uk)
  • 連音 (節奏) (zh)
owl:sameAs
prov:wasDerivedFrom
foaf:isPrimaryTopicOf
is dbo:wikiPageRedirects of
is dbo:wikiPageWikiLink of
is rdfs:seeAlso of
is foaf:primaryTopic of
Powered by OpenLink Virtuoso    This material is Open Knowledge     W3C Semantic Web Technology     This material is Open Knowledge    Valid XHTML + RDFa
This content was extracted from Wikipedia and is licensed under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 Unported License