| dbo:abstract
|
- الجلد السحري أو جلد الحمار البري (بالفرنسية: La Peau de chagrin) هي رواية نشرت عام 1831م للروائي والمسرحي الفرنسي أونوريه دي بلزاك (1799-1850 م). وتدور أحداثها في باريس أوائل القرن التاسع عشر، وتحكي قصة شاب يجد قطعة سحرية من جلد خشن تلبي له كل رغباته. ولكن كل ما حقق له الجلد له رغبة، فإن الجلد يستهلك جزءا من طاقته الجسدية. تنتمي القصة إلى مجموعة الدراسات الفلسفية (بالفرنسية: Études philosophiques) من سلسلة الكوميديا الإنسانية. صنع بلزاك جوا من الإثارة حول الكتاب قبل إكماله، وذلك من خلال نشر سلسلة من المقالات وأجزاء من القصة في العديد من المجلات الباريسية. ورغم أنه تأخر عن تقديم المخطوط لخمسة أشهر بعد الموعد، فقد نجح في توليد ما يكفي من الاهتمام لبيع الرواية فور نشرها. وصدرت الطبعة الثانية بعد شهر واحد، والتي تضمنت سلسلة من اثني عشر «حكاية فلسفية» أخرى. على الرغم من أن الرواية تستخدم عناصر خيالية، فإنها تركز على تقديم صورة واقعية لإسراف المادية البرجوازية. يظهر اهتمام بلزاك الشهير بالتفاصيل بوصفه لدار القمار، ومتجر التحف، والمأدبة الملكية، وأماكن أخرى. كما أدخل أيضا تفاصيل من حياته وهو يكافح في عالم الأدب، حيث وضع الشخصية الرئيسية في منزل مماثل للذي سكنه في بداية حياته الأدبية. الموضوع الرئيسي للرواية هو الصراع بين الرغبة وطول العمر. وتمثل قوة حياة المالك التي تنضب عبر كل رغبة، وخصوصا عندما توجه من أجل السلطة. تجاهل بطل الرواية تحذير صاحب المتجر الذي يقدم له الجلد، حيث تحيط به الثروة ليجد نفسه بائسا وباليا في نهاية القصة. رسخت هذه الرواية مكانة بلزاك كأديب في فرنسا. واتسعت دائرته الاجتماعية بشكل كبير، وتلهف الناشرون لنشر مشاريعه المستقبلية. كان الكتاب بمثابة محفز لسلسلة من الرسائل التي تبادلها مع بارونة بولندية تدعى إيفيلينا هانسكا، والتي أصبحت زوجته فيما بعد. واستوحى منها المسرحي الألماني غيسلر كليبه أوبرا بعنوان الأماني المميتة (بالألمانية: Die tödlichen Wünsche) عام 1959. (ar)
- Το μυθιστόρημα Το δέρμα της λύπης (γαλλ. La Peau de chagrin) γράφτηκε το 1831 από τον Γάλλο Ονορέ ντε Μπαλζάκ (1799-1850). Η υπόθεση εκτυλίσσετα�� στο Παρίσι των αρχών του 19ου αι., όπου ένας νέος άνδρας βρίσκει ένα μαγικό ανάγλυφο δέρμα, που εκπληρώνει κάθε επιθυμία του. Όμως για κάθε ευχή που ικανοποιείται, το δέρμα μικραίνει και καταναλώνει ένα μέρος της φυσικής ενέργειας του νέου. Το δέρμα της λύπης ανήκει στην ομάδα των Φιλοσοφικών σπουδών της σειράς μυθιστορημάτων τού Μπαλζάκ Η ανθρώπινη κωμωδία. Πριν ολοκληρωθεί το έργο, ο Μπαλζάκ δημιούργησε ενθουσιασμό γι'αυτό, με την έκδοση μίας σειράς άρθρων και τμημάτων της υπόθεσης σε αρκετές Παριζιάνικες εφημερίδες. Αν και καθυστέρησε πέντε μήνες την παράδοση του χειρογράφου, επέτυχε να δημιουργήσει αρκετό ενδιαφέρον, ώστε το έργο να εξαντληθεί αμέσως μετά την έκδοσή του. Μία δεύτερη έκδοση, που περιελάμβανε μία σειρά από 12 άλλες φιλοσοφικές διηγήσεις, έγινε έναν μήνα μετά. Αν και το μυθιστόρημα χρησιμοποιεί φανταστικά στοιχεία, εστιάζεται κυρίως στο να περιγράψει ρεαλιστικά τις υπερβολές του αστικού υλισμού. Η διάσημη προσοχή του Μπαλζάκ στη λεπτομέρεια χρησιμοποιείται για να περιγράψει ένα σπίτι τζόγου, ένα παλαιοπωλείο, ένα βασιλικό συμπόσιο και άλλα μέρη. Επίσης περιλαμβάνει λεπτομέρειες της προσωπικής του ζωής, ως συγγραφέα που αγωνίζεται, βάζοντας τον πρωταγωνιστή σε ένα σπίτι όμοιο με αυτό που είχε ο Μπαλζάκ στην αρχή της συγγραφικής σταδιοδρομίας του. Το κύριο θέμα του δέρματος της λύπης είναι η σύγκρουση ανάμεσα στην επιθυμία και στη μακροζωία. Το μαγικό δέρμα αναπαριστά τη δύναμη του ιδιοκτήτη του για ζωή, που εξαντλείται με κάθε έκφραση της θέλησης, ειδικά όταν εφαρμόζεται για την απόκτηση δύναμης. Αγνοώντας την προειδοποίηση του καταστηματάρχη που προσέφερε το δέρμα, ο άπληστος πρωταγωνιστής περιβάλλεται από πλούτο, μόνο και μόνο για να βρει τον εαυτό του άθλιο και εξαντλημένο στο τέλος της ιστορίας. Ο Μπαλζάκ κάνει στο δέρμα λογοπαίγνιο με τις λέξεις sagreen (ανάγλυφο) και sagrin (της λύπης). Το δέρμα της λύπης καθιέρωσε τον Μπαλζάκ ως συγγραφέα αξιώσεων στη Γαλλία. Ο κοινωνικός του κύκλος διευρύνθηκε σημαντικά και τον αναζητούσαν οι εκδότες για μελλοντικά έργα. Το βιβλίο έγινε η αφορμή για μία σειρά από επιστολές, που αντάλλαξε με την Πολωνή βαρόνη , η οποία αργότερα έγινε σύζυγός του. Επίσης ενέπνευσε στον την όπερα Οι θανατηφόρες επιθυμίες. (el)
- Das Chagrinleder (frz. La peau de chagrin) ist ein Roman von Honoré de Balzac aus dem Jahr 1831. Er brachte dem Autor, neben dem kommerziellen Erfolg, erstmals auch Anerkennung als Künstler. Protagonist ist ein junger Mann, der, zum Selbstmord entschlossen, einen Teufelspakt eingeht – mit einem magischen Chagrinleder, das ihm die Erfüllung seiner Wünsche verspricht, dafür aber sein Leben verkürzt. Die Handlung vollzieht sich in der unmittelbar zurückliegenden Vergangenheit, fällt also in das Jahr, das auf die fehlgeschlagene Julirevolution folgte, und zeichnet das Porträt einer „Generation von jungen Menschen, die in einer von Geld beherrschten Gesellschaft politisch und metaphysisch entwurzelt sind“. Der Roman weist somit Merkmale fantastischer und realistischer Literatur auf. Sein Zwischenstatus zeigt sich auch in der Stellung innerhalb von Balzacs Menschlicher Komödie: formal den Études philosophiques (Philosophische Studien) zugeordnet, erkennt ihm das Vorwort eine Brückenfunktion zu den Études de mœurs (Sittenstudien) zu. (de)
- La piel de zapa (en el original en francés: La peau de chagrin) es una novela de 1831 del escritor y dramaturgo francés Honoré de Balzac (1799-1850). Ambientada en París a comienzos del siglo XIX, la obra cuenta la historia de un joven que recibe un pedazo de piel o cuero mágico que satisface cada uno de sus deseos. Sin embargo, por cada deseo concedido la piel se encoge y consume una porción de su energía vital. La piel de zapa pertenece al grupo de Études philosophiques de la serie de novelas de Balzac, La comedia humana. Antes de terminar el libro, Balzac publicó una serie de artículos y fragmentos de la obra en varios diarios de París, con el fin de crear expectativa y entusiasmo en los lectores. Su estrategia fue exitosa y, a pesar de que se atrasó cinco meses con la entrega del manuscrito, la novela se agotó rápidamente después de su publicación. Una segunda edición, que incluyó una serie de doce cuentos filosóficos, fue lanzada un mes más tarde. Aunque la novela utiliza elementos fantásticos, su enfoque principal es una representación realista de los excesos del materialismo burgués. Con su renombrada preocupación por los detalles, Balzac describió una casa de juego, una tienda de antigüedades, un banquete real, y otras escenas. También incluyó elementos autobiográficos, como las dificultades que experimentó durante sus inicios como escritor. El tema central del libro es el conflicto entre el deseo y la longevidad, entre elegir una vida intensa pero breve o una larga existencia contenida. La piel mágica representa la energía vital de su propietario, que se agota con cada deseo. La piel de zapa estableció firmemente a Balzac como un escritor de gran importancia en Francia y en el exterior. Su círculo social se ensanchó perceptiblemente, y fue solicitado ansiosamente por varios editores para futuros proyectos. El libro sirvió para iniciar el intercambio de una serie de cartas con una baronesa polaca llamada Ewelina Hańska, que más tarde se convertiría en su esposa. Inspiró la ópera de Giselher Klebe llamada Die tödlichen Wünsche, la gran ballet en ópera-entreacto («El hueso de zapa») de Yuri Khanon y pudo haber influenciado la novela El retrato de Dorian Gray de Oscar Wilde. (es)
- La Peau de chagrin (French pronunciation: [la po də ʃaɡʁɛ̃], The Skin of Shagreen), known in English as The Wild Ass's Skin is an 1831 novel by French novelist and playwright Honoré de Balzac (1799–1850). Set in early 19th-century Paris, it tells the story of a young man who finds a magic piece of shagreen (untanned skin from a wild ass) that fulfills his every desire. For each wish granted, however, the skin shrinks and consumes a portion of his physical energy. La Peau de chagrin belongs to the Études philosophiques group of Balzac's sequence of novels, La Comédie humaine. Before the book was completed, Balzac created excitement about it by publishing a series of articles and story fragments in several Parisian journals. Although he was five months late in delivering the manuscript, he succeeded in generating sufficient interest that the novel sold out instantly upon its publication. A second edition, which included a series of twelve other "philosophical tales", was released one month later. Although the novel uses fantastic elements, its main focus is a realistic portrayal of the excesses of bourgeois materialism. Balzac's renowned attention to detail is used to describe a gambling house, an antique shop, a royal banquet, and other locales. He also includes details from his own life as a struggling writer, placing the main character in a home similar to the one he occupied at the start of his literary career. The central theme of La Peau de chagrin is the conflict between desire and longevity. The magic skin represents the owner's life-force, which is depleted through every expression of will, especially when it is employed for the acquisition of power. Ignoring a caution from the shopkeeper who offers him the skin, the protagonist greedily surrounds himself with wealth, only to find himself miserable and decrepit at the story's end. La Peau de chagrin firmly established Balzac as a writer of significance in France. His social circle widened significantly, and he was sought eagerly by publishers for future projects. The book served as the catalyst for a series of letters he exchanged with a Polish baroness named Ewelina Hańska, who later became his wife. It also inspired Giselher Klebe's opera Die tödlichen Wünsche. (en)
- La Peau de chagrin est un roman d'Honoré de Balzac, faisant partie de La Comédie humaine, publié en 1831 par Gosselin et Canel dans les Romans et contes philanthropiques, puis en 1834 aux éditions Werdet dans les Études philosophiques. Une édition illustrée de 1837 chez Delloye et Lecou fait appel, avant Furne, à 124 artistes. L'édition Furne de 1845 place La Peau de chagrin en tête des Études philosophiques. Elle est dédiée à l'astronome Félix Savary. Le texte a connu diverses prépublications dans les journaux de l'époque, sous forme d'extraits dans la Revue des Deux Mondes en mai 1831, sous le titre Une débauche, publié un mois plus tard dans le Cabinet de lecture et Le Voleur. La Revue de Paris publie à son tour une version du texte sous le titre Le Suicide d'un poète. Ces prépublications provoquèrent un engouement tel que l'ouvrage fut rapidement épuisé peu après sa publication définitive. Cette œuvre peut être considérée comme le premier roman où Balzac montre sa vraie valeur. Le thème central en est le conflit entre désir et longévité. La peau de chagrin magique représente la force vitale de son propriétaire et se racornit à chaque satisfaction de son désir, d'autant plus s'il vise à l'accroissement de puissance. Faisant fi de la mise en garde de l'antiquaire qui lui offre cette peau, le héros s'entoure de richesses pour se retrouver misérable et décrépit à la fin du roman. L'expression « peau de chagrin » est entrée dans le langage commun pour désigner tout ce qui se réduit nécessairement à l'usage. (fr)
- 《나귀 가죽》(La Peau de chagrin)은 오노레 드 발자크의 소설로 《인간 희극》의 일부이며 1831년 고슬랭과 카넬이 《박애 소설과 이야기》의 일부로 출판하였으며, 1834년 베르데 출판사에서 《철학 연구》의 일부로 출간되었다. (ko)
- La pelle di zigrino (La peau de chagrin) è un romanzo dello scrittore francese Honoré de Balzac del 1831. (it)
- 『麤皮』あるいは『あら皮』（フランス語: La Peau de chagrin）は、フランスの作家オノレ・ド・バルザックが1831年に発表した長編小説。パリ科学アカデミー会員のフェリックス・サヴァリーへ捧げた序文、本編及びエピローグから成る。 (ja)
- La Peau de chagrin é um romance de 1831 escrito pelo autor francês Honoré de Balzac, incluída nos Études philosophiques ("Estudos filosóficos") de sua Comédie humaine. Este romance é sua obra mais importante entre aquelas do início da carreira, quando ainda escrevia sob a influência da literatura gótica. Num clima de pesadelo, esta narrativa simbólica é a história de Rafael de Valentin, que vem a possuir uma pele de onagro. Essa pele misteriosa, cuja origem pode ser oriental, permite a satisfação de todos os desejos, porém vai diminuindo de tamanho, enquanto também diminui o tempo de vida de seu possuidor.Há vários pontos de contacto entre Rafael e Balzac: ambos escreveram um tratado filosófico, o "Tratado da Vontade" (Balzac era adolescente), ambos moraram em sótãos enquanto passavam por privações e ambos tiveram de enfrentar credores. Obra de transição ou aprendizado, há nela dois elementos díspares: a tentativa realista, que ficou em segundo plano, de pintar o retrato fiel de uma mulher manipuladora e a presença do fantástico, representada pelo objecto mágico, que acaba por se impor. Grande sucesso de público à época da publicação, o livro não foi bem visto pela crítica. Contudo, sua importância cresceu com o passar do tempo e hoje, relevando-se alguns defeitos de construção, é visto como sua primeira obra-prima. (pt)
- La Peau de chagrin is een roman van Honoré de Balzac, in 1831 gepubliceerd door Gosselin en Canel in les Romans et contes philosophiques. In 1834 werd de roman ook gepubliceerd door de uitgeverij Werdet, in les Etudes philosophiques. Een uitgave uit 1837, die geïllustreerd werd bij Delloye en Lecou doet een beroep op 124 kunstenaars. De Furne-uitgave van 1845 zorgt ervoor dat La peau de chagrin op de eerste plaats komt in Les études philosophiques.Voor de definitieve uitgave, werd de tekst eerst meerdere malen gepubliceerd in verscheidene kranten van die tijd. In mei 1831, als fragment in . Een maand later in en onder de naam: Une débauche. Het tijdschrift publiceerde op zijn beurt een versie van de tekst onder de naam le Suicide d’un poète. Deze pre-publicaties kenden zo'n groot succes dat de definitieve uitgave heel snel uitverkocht was, ondanks het feit dat Balzac zijn werk met vijf maanden vertraging afleverde. Als we de Franse Balzac-kenners kunnen geloven, zou het tegenstrijdig zijn om dit werk louter en alleen als te bestempelen: « Het lijkt of Balzac in de levensloop van het personage Raphaël minder fantastisch wilde maken (zoals hij dat ook al gedeeltelijk had gedaan in La Peau de Chagrin) door hem eenvoudigweg te laten sterven aan tuberculose. (Er was ook al sprake van een longziekte bij de zoon van in .) Om Raphaël te kunnen laten terugkeren in la Comédie humaine, zou Balzac er waarschijnlijk niet in slagen om het personage wat realistischer te maken. Hij is hier nooit in geslaagd(…). Vanuit historisch perspectief zou het een ernstige vergissing zijn om Balzac slechts als realistisch auteur te beschouwen en om zich te ergeren aan de fantastische elementen in deze roman. Bovendien zou dit getuigen van een kortzichtige en positivistische visie (die gelukkig steeds minder aanhang kent) op het gehele werk van Balzac. » Dit werk kan beschouwd worden als de eerste echte roman van Balzac. Het centrale thema van deze roman is de strijd tussen verlangen en de levensduur. De magische huid stelt de levenskracht van zijn eigenaar voor, en wordt harder naarmate men streeft naar meer voldoening en kracht. Zonder aandacht te schenken aan de waarschuwing van de antiquair die hem deze huid schenkt, laat de held zich omringen door weelde en rijkdom. Op het einde van de roman echter eindigt hij als een zielig en afgeleefd persoon. De uitdrukking peau de chagrin werd aanvaard in het dagelijks taalgebruik om alles te benoemen wat in hoeveelheid afneemt bij elk gebruik ervan. (nl)
- Jaszczur (oryg. fr. La peau de chagrin) – powieść Honoriusza Balzaka wydana po raz pierwszy w sierpniu 1831. Napisana przed stworzeniem ogólnego planu cyklu Komedia ludzka, została następnie umieszczona w jej części zatytułowanej Studia filozoficzne. Akcja utworu rozgrywa się w czasach współczesnych autorowi, bezpośrednio po rewolucji lipcowej i wstąpieniu na tron Ludwika Filipa I. (pl)
- «Шагре́невая ко́жа» (фр. La Peau de Chagrin), 1830—1831) — роман Оноре де Бальзака.Посвящён проблеме столкновения неискушённого человека с кишащим пороками обществом. (ru)
- Chagrängskinnet (franska: La peau de chagrin) är en roman från 1831 av den franske författaren Honoré de Balzac. Den handlar om en fattig adelsman i Paris som hittar ett stycke chagrin som är förtrollat och uppfyller allt han önskar sig. För varje önskning blir dock skinnet mindre och mannens livstid kortare. Boken är skriven med humor och kritiserar stadslivets materialism. Den ingår i romansviten Den mänskliga komedin. Boken gavs ut på svenska 1899 som Amuletten, i översättning av Hedda Key-Rasmussen. En nyöversättning gavs ut 1929 med titeln Chagrängskinnet. Boken togs emot väl när den först gavs ut och sålde i stora upplagor. Den tyske författaren Johann Wolfgang von Goethe skrev att den visar "den franska nationens obotliga korruption"; huruvida detta var bra eller dålig kritik har omdebatterats. Romanen är förlaga till Giselher Klebes opera Die tödlichen Wünsche ("de dödliga önskningarna") från 1959. (sv)
- 《驢皮記》（La Peau de chagrin），法國作家巴爾扎克巨著《人間喜劇》系列作品，1831年發表，是“哲理研究”中最有世界影響的一篇，甫出版就引起了德國文豪歌德的強烈興趣，他說“生命裡有二種悲劇，一是得不到任何的悲劇；一是得到一切後的悲劇。”並斷言“這是一部新型的小說”。 小說敘述一名貴族出身的青年瓦朗坦破產後投身到社交場所，落得窮途未路，準備投水自殺時，一個古董商給了他一張印有天竺文字的驢皮，這張驢皮能為主人實現任何願望，但願望一經實現，驢皮會立刻縮小，自己的壽命也隨之縮短。瓦朗坦開始從擄獲金錢的快感，去填壑無盡的慾望，另一方面象徵他生命的驢皮也逐步的縮小，將他帶往死亡，瓦朗坦猛然驚覺，死神已臨近身旁，眼睜睜地看着自己的末日來臨。 (zh)
- «Шагренева шкіра» (фр. La Peau de Chagrin) — роман французького письменника Оноре де Бальзака, написаний у 1830—1831 роках. Став першим успішним твором Бальзака та приніс йому визнання; роману передували різножанрові спроби автора в літературі. Твір поєднує риси реалізму з фантастичними елементами. Молодий чоловік, розчарований пошуками достатку, отримує чарівну шагреневу (віслючу) шкіру. Вона здатна виконати будь-яке бажання, проте взамін скорочує термін життя. Погрузши в матеріальних надмірностях, герой роману опиняється перед лицем смерті. Французьке слово chagrin означає водночас вид віслюка й смуток. Тому назва двозначна, головний герой отримує чарівну шкіру віслюка і водночас «шкіру смутку». (uk)
|
| rdfs:comment
|
- 《나귀 가죽》(La Peau de chagrin)은 오노레 드 발자크의 소설로 《인간 희극》의 일부이며 1831년 고슬랭과 카넬이 《박애 소설과 이야기》의 일부로 출판하였으며, 1834년 베르데 출판사에서 《철학 연구》의 일부로 출간되었다. (ko)
- La pelle di zigrino (La peau de chagrin) è un romanzo dello scrittore francese Honoré de Balzac del 1831. (it)
- 『麤皮』あるいは『あら皮』（フランス語: La Peau de chagrin）は、フランスの作家オノレ・ド・バルザックが1831年に発表した長編小説。パリ科学アカデミー会員のフェリックス・サヴァリーへ捧げた序文、本編及びエピローグから成る。 (ja)
- Jaszczur (oryg. fr. La peau de chagrin) – powieść Honoriusza Balzaka wydana po raz pierwszy w sierpniu 1831. Napisana przed stworzeniem ogólnego planu cyklu Komedia ludzka, została następnie umieszczona w jej części zatytułowanej Studia filozoficzne. Akcja utworu rozgrywa się w czasach współczesnych autorowi, bezpośrednio po rewolucji lipcowej i wstąpieniu na tron Ludwika Filipa I. (pl)
- «Шагре́невая ко́жа» (фр. La Peau de Chagrin), 1830—1831) — роман Оноре де Бальзака.Посвящён проблеме столкновения неискушённого человека с кишащим пороками обществом. (ru)
- 《驢皮記》（La Peau de chagrin），法國作家巴爾扎克巨著《人間喜劇》系列作品，1831年發表，是“哲理研究”中最有世界影響的一篇，甫出版就引起了德國文豪歌德的強烈興趣，他說“生命裡有二種悲劇，一是得不到任何的悲劇；一是得到一切後的悲劇。”並斷言“這是一部新型的小說”。 小說敘述一名貴族出身的青年瓦朗坦破產後投身到社交場所，落得窮途未路，準備投水自殺時，一個古董商給了他一張印有天竺文字的驢皮，這張驢皮能為主人實現任何願望，但願望一經實現，驢皮會立刻縮小，自己的壽命也隨之縮短。瓦朗坦開始從擄獲金錢的快感，去填壑無盡的慾望，另一方面象徵他生命的驢皮也逐步的縮小，將他帶往死亡，瓦朗坦猛然驚覺，死神已臨近身旁，眼睜睜地看着自己的末日來臨。 (zh)
- الجلد السحري أو جلد الحمار البري (بالفرنسية: La Peau de chagrin) هي رواية نشرت عام 1831م للروائي والمسرحي الفرنسي أونوريه دي بلزاك (1799-1850 م). وتدور أحداثها في باريس أوائل القرن التاسع عشر، وتحكي قصة شاب يجد قطعة سحرية من جلد خشن تلبي له كل رغباته. ولكن كل ما حقق له الجلد له رغبة، فإن الجلد يستهلك جزءا من طاقته الجسدية. تنتمي القصة إلى مجموعة الدراسات الفلسفية (بالفرنسية: Études philosophiques) من سلسلة الكوميديا الإنسانية. (ar)
- Το μυθιστόρημα Το δέρμα της λύπης (γαλλ. La Peau de chagrin) γράφτηκε το 1831 από τον Γάλλο Ονορέ ντε Μπαλζάκ (1799-1850). Η υπόθεση εκτυλίσσεται στο Παρίσι των αρχών του 19ου αι., όπου ένας νέος άνδρας βρίσκει ένα μαγικό ανάγλυφο δέρμα, που εκπληρώνει κάθε επιθυμία του. Όμως για κάθε ευχή που ικανοποιείται, το δέρμα μικραίνει και καταναλώνει ένα μέρος της φυσικής ενέργειας του νέου. Το δέρμα της λύπης ανήκει στην ομάδα των Φιλοσοφικών σπουδών της σειράς μυθιστορημάτων τού Μπαλζάκ Η ανθρώπινη κωμωδία. (el)
- Das Chagrinleder (frz. La peau de chagrin) ist ein Roman von Honoré de Balzac aus dem Jahr 1831. Er brachte dem Autor, neben dem kommerziellen Erfolg, erstmals auch Anerkennung als Künstler. Protagonist ist ein junger Mann, der, zum Selbstmord entschlossen, einen Teufelspakt eingeht – mit einem magischen Chagrinleder, das ihm die Erfüllung seiner Wünsche verspricht, dafür aber sein Leben verkürzt. Die Handlung vollzieht sich in der unmittelbar zurückliegenden Vergangenheit, fällt also in das Jahr, das auf die fehlgeschlagene Julirevolution folgte, und zeichnet das Porträt einer „Generation von jungen Menschen, die in einer von Geld beherrschten Gesellschaft politisch und metaphysisch entwurzelt sind“. Der Roman weist somit Merkmale fantastischer und realistischer Literatur auf. Sein Zwisch (de)
- La piel de zapa (en el original en francés: La peau de chagrin) es una novela de 1831 del escritor y dramaturgo francés Honoré de Balzac (1799-1850). Ambientada en París a comienzos del siglo XIX, la obra cuenta la historia de un joven que recibe un pedazo de piel o cuero mágico que satisface cada uno de sus deseos. Sin embargo, por cada deseo concedido la piel se encoge y consume una porción de su energía vital. La piel de zapa pertenece al grupo de Études philosophiques de la serie de novelas de Balzac, La comedia humana. (es)
- La Peau de chagrin (French pronunciation: [la po də ʃaɡʁɛ̃], The Skin of Shagreen), known in English as The Wild Ass's Skin is an 1831 novel by French novelist and playwright Honoré de Balzac (1799–1850). Set in early 19th-century Paris, it tells the story of a young man who finds a magic piece of shagreen (untanned skin from a wild ass) that fulfills his every desire. For each wish granted, however, the skin shrinks and consumes a portion of his physical energy. La Peau de chagrin belongs to the Études philosophiques group of Balzac's sequence of novels, La Comédie humaine. (en)
- La Peau de chagrin est un roman d'Honoré de Balzac, faisant partie de La Comédie humaine, publié en 1831 par Gosselin et Canel dans les Romans et contes philanthropiques, puis en 1834 aux éditions Werdet dans les Études philosophiques. Une édition illustrée de 1837 chez Delloye et Lecou fait appel, avant Furne, à 124 artistes. L'édition Furne de 1845 place La Peau de chagrin en tête des Études philosophiques. Elle est dédiée à l'astronome Félix Savary. Cette œuvre peut être considérée comme le premier roman où Balzac montre sa vraie valeur. (fr)
- La Peau de chagrin é um romance de 1831 escrito pelo autor francês Honoré de Balzac, incluída nos Études philosophiques ("Estudos filosóficos") de sua Comédie humaine. Este romance é sua obra mais importante entre aquelas do início da carreira, quando ainda escrevia sob a influência da literatura gótica. Num clima de pesadelo, esta narrativa simbólica é a história de Rafael de Valentin, que vem a possuir uma pele de onagro. Essa pele misteriosa, cuja origem pode ser oriental, permite a satisfação de todos os desejos, porém vai diminuindo de tamanho, enquanto também diminui o tempo de vida de seu possuidor.Há vários pontos de contacto entre Rafael e Balzac: ambos escreveram um tratado filosófico, o "Tratado da Vontade" (Balzac era adolescente), ambos moraram em sótãos enquanto passavam por (pt)
- La Peau de chagrin is een roman van Honoré de Balzac, in 1831 gepubliceerd door Gosselin en Canel in les Romans et contes philosophiques. In 1834 werd de roman ook gepubliceerd door de uitgeverij Werdet, in les Etudes philosophiques. Deze pre-publicaties kenden zo'n groot succes dat de definitieve uitgave heel snel uitverkocht was, ondanks het feit dat Balzac zijn werk met vijf maanden vertraging afleverde. Als we de Franse Balzac-kenners kunnen geloven, zou het tegenstrijdig zijn om dit werk louter en alleen als te bestempelen: Dit werk kan beschouwd worden als de eerste echte roman van Balzac. (nl)
- Chagrängskinnet (franska: La peau de chagrin) är en roman från 1831 av den franske författaren Honoré de Balzac. Den handlar om en fattig adelsman i Paris som hittar ett stycke chagrin som är förtrollat och uppfyller allt han önskar sig. För varje önskning blir dock skinnet mindre och mannens livstid kortare. Boken är skriven med humor och kritiserar stadslivets materialism. Den ingår i romansviten Den mänskliga komedin. (sv)
- «Шагренева шкіра» (фр. La Peau de Chagrin) — роман французького письменника Оноре де Бальзака, написаний у 1830—1831 роках. Став першим успішним твором Бальзака та приніс йому визнання; роману передували різножанрові спроби автора в літературі. Твір поєднує риси реалізму з фантастичними елементами. Молодий чоловік, розчарований пошуками достатку, отримує чарівну шагреневу (віслючу) шкіру. Вона здатна виконати будь-яке бажання, проте взамін скорочує термін життя. Погрузши в матеріальних надмірностях, герой роману опиняється перед лицем смерті. (uk)
|
