| dbo:abstract
|
- في الجغرافيا، الارتفاع (بالإنجليزية: Elevation) هو الموقع الجغرافي أعلى أو أسفل نقطة معينة، وهو أكثر مجسم أرضي استدلالي مستخدم. عادة ما يستخدم مستوى سطح البحر لقياس الارتفاع، فهو سطح التجاذبية (طالع: مرجع الإسناد الرأسي في المسند الجيوديسي). وفي حالات قليلة، يستخدم مركز الأرض للدلالة على الارتفاع. (ar)
- L'altura és la magnitud física que mesura la distància vertical d'un punt respecte a terra o de la part més alta a la més baixa. Quan es fa referència a la dimensió vertical d'un objecte, sol dir-se alçada (per a éssers vius) o alçària. P. ex.: Aquell xicot fa dos metres d'alçada. El gratacel més alt del món fa 828 m d'alçària. En canvi, per a referir-se a la distància vertical entre un punt i un altre de referència, es diu altura. P. ex.: L'avió volava a molta altura. En sentit figurat, es diu també altura. P. ex.: No va estar a l'altura de les circumstàncies. D'altra banda, altitud té un significat encara més concret; és l'altura respecte a una referència, normalment el nivell del mar. (ca)
- الارتفاع هو مقياس للمسافة الرأسية، لكن يمكن تعريفها بطريقتين تمثلان الاستخدام الشائع. فيمكن استخدام بكلمة «ارتفاع» للدلالة على «طول» شيء ما، أو على أي بُعد رأسي يوجد شيء ما. فمثلًا، «ارتفاع المبنى 50 مترًا» أو «ارتفاع الطائرة 10,000 م». (ar)
- Γενικά ύψος ονομάζεται η κατακόρυφη απόσταση από τη βάση μέχρι την κορυφή ενός αντικειμένου... Με τον ίδιο όρο χαρακτηρίζεται και η οποιαδήποτε έξαρση της ξηράς από την επιφάνεια της θάλασσας, ή και από την ίδια την επιφάνεια της ξηράς, σε αντιδιαστολή του βάθους, π.χ. ύψος του Πύργου του Άϊφελ.Στη Γεωμετρία, τόσο στα επίπεδα σχήματα όσο και στα στερεά ύψος ονομάζεται η απόσταση από τη γραμμή ή την έδρα (αντίστοιχα) που λαμβάνεται ως βάση μέχρι του σημείου που θεωρείται ως κορυφή του σχήματος ή του στερεού ή της γραμμής ή της έδρας που αποτελεί την αντιτακτή βάση του στερεού. Έτσι για παράδειγμα ύψος τριγώνου ονομάζεται η απόσταση από τη βάση μέχρι της έναντι αυτής κορυφής του και που φέρεται ως κάθετη στη βάση.
* Το ύψος είναι μία από τις τρεις διαστάσεις παντός υλικού σώματος και βρίσκεται είτε με απ΄ ευθείας μέτρηση, είτε εξ υπολογισμού βάσει γεωμετρικών ή τριγωνομετρικών ή άλλων μεθόδων κατ΄ αντικείμενο επιστημών. (el)
- Το υψόμετρο είναι η κάθετη απόσταση μεταξύ ενός αντικειμένου (της επιφάνειας που βρίσκεται αυτό) σε σχέση με ένα καθορισμένο επίπεδο αναφοράς. Συνήθως το υψόμετρο μετριέται ως η κάθετη απόσταση (υψομετρική διαφορά) ενός σημείου από το επίπεδο της θάλασσας (Μέση Στάθμη Θάλασσας), ενώ για πιο ακριβείς μετρήσεις χρησιμοποιείται το γεωειδές. Στις ΗΠΑ και το Ηνωμένο Βασίλειο, όπως επίσης και στην αεροναυτιλία, το υψόμετρο αποδίδεται αριθμητικά σε πόδια, ενώ σε όλες τις άλλες περιπτώσεις σε μέτρα. Επισημαίνεται ότι το υψόμετρο εκφράζει θέση - τόπο διαφοράς ύψους, κατά την έννοια της ανύψωσης, δεν είναι μέτρο και δεν θα πρέπει συνεπώς να συγχέεται με το γεωδαιτικό ύψος το οποίο αποτελεί απαραίτητο γεωγραφικό στοιχείο του «καθ΄ ύψους» προσδιορισμού κάθε γεωγραφικού τόπου (ξηράς), παράλληλα με τις γεωγραφικές συντεταγμένες αυτού. Όταν το υψόμετρο, ως υψομετρική διαφορά, αναφέρεται κάτω από το επίπεδο αναφοράς (ΜΣΘ), στον ηπειρωτικό γεωφλοιό τότε εκφράζεται με αρνητικό πρόσημο, αν αντίθετα αναφέρεται στον ωκεάνιο γεωφλοιό ονομάζεται βάθος. Για σημεία υπερκείμενα της επιφάνειας της Γης (π.χ. αεροπλάνα, πύραυλοι, διαστημόπλοια κ.λπ.), χρησιμοποιείται ο όρος ύψος ή γεωδυναμικό ύψος. Σημειώνεται ότι στην Ελλάδα από τα ελληνικά χωριά το μεγαλύτερο υψόμετρο κατέχει η Βίγλα Φλώρινας (1.550 μ.) και το χαμηλότερο το Νεοχώρι Μεσολογγίου (-10 μέτρα). Γενικώς, τα παράλια χωριά και οι λιμένιες πόλεις έχουν μέσο υψόμετρο 2 - 7 μ. (el)
- Höhe bezeichnet den Abstand eines Objektpunktes von einer Referenzlinie oder -fläche. Sie ist eine eindimensionale Größe und eine der drei Raumdimensionen, die in Längeneinheiten (meist in Meter) angegeben werden. Für alle physikalischen Objekte auf der Erde ist die Höhe der lotrechte Abstand von einer Referenzfläche, setzt also die natürliche (evtl. mathematisch definierte) Lotrichtung voraus. Das gilt im erweiterten Sinne für alle Körper in einem Schwerefeld, das ein Bezugssystem für Oben-Unten vorgibt. Bezüglich einer solchen Referenzfläche wie Geoid (mittlerer Meeresspiegel) oder Quasigeoid sind die Höhennetze der amtlichen Landesvermessungs-Systeme definiert. (de)
- Als Höhe wird in der Geodäsie der lotrechte Abstand eines bestimmten Punktes von einer Referenzfläche bezeichnet. Befindet sich dieser Punkt an der Erd- bzw. Geländeoberfläche, spricht man auch von der Geländehöhe oder der geographischen Höhe. Mit der Höhe als dritter Koordinate – neben der geographischen Breite und Länge bzw. dem Rechts- und Hochwert eines kartesischen Koordinatensystems – kann die Lage eines jeden Punktes an, über oder unter der Erdoberfläche eindeutig beschrieben werden. Als Höhenreferenzfläche im Sinne der höheren Geodäsie können verschiedene geometrische Figuren dienen, mit denen die Erdoberfläche modelliert werden kann. Beispiele sind das Geoid, ein Quasigeoid oder ein national gültiges, dem jeweiligen Land angepasstes Referenzellipsoid. Als Nullniveau einer solchen Bezugsfläche wurde meist jener mittlere Meeresspiegel festgelegt, der sich aus langjährigen Pegelmessungen einer geeigneten Küstenstation ergab. Je nach Land oder Anwendung werden unterschiedliche Höhendefinitionen und unterschiedliche Nullniveaus verwendet (siehe Höhe über dem Meeresspiegel). (de)
- Alto estas propreco de objekto, kio priskribas ties distancon de ia difinita baz-nivelo (nulo). Oni povas difini ekzemple meznombrajn marnivelojn (normalnulo) Alto estas unudimensia grando, kion oni priskribas per mezurunuoj de longo (metro). Oni uzas en la aertrafiko la unuojn futo. En la geodezio oni difinas alton ankaŭ fizike - kiel potencialon en tera gravita kampo. Ankaŭ kiel alto oni nomas grandecon de iu aĵo laŭ vertikala direkto, aŭ laŭ direkto, kiu estas perpendikulara al direktoj de ĝiaj longo kaj larĝo. Alto estas ankaŭ grando, kio esprimas diferencon inter punkto kaj meza nivelo. Sur Tero tiu nivelo estas ofte la marnivelo. La altecojn de la kulminoj permesas kalkuli diversaj rimedoj pere (geodezio, triangulado). La alto estas ankaŭ datumo ekstera utila por nombra kalkulo en diversaj fakoj : meteologio, fiziko, biologio. (eo)
- La elevación de una ubicación geográfica es la altura por encima o por debajo de un punto de referencia fijo, más comúnmente una referencia geoide, un modelo matemático del nivel del mar de la Tierra como una superficie equipotencial.El término elevación se usa principalmente cuando se hace referencia a puntos en la superficie de la Tierra, mientras que la altitud o la se usa para puntos sobre la superficie, como la de un avión en vuelo o la de una nave espacial en órbita, y la profundidad se utiliza para puntos debajo de la superficie. No debe confundirse la elevación con la distancia desde el centro de la Tierra. A causa de la protuberancia ecuatorial, las cumbres del Monte Everest y el Chimborazo tienen, respectivamente, la mayor elevación y la mayor distancia geocéntrica. (es)
- The elevation of a geographic location is its height above or below a fixed reference point, most commonly a reference geoid, a mathematical model of the Earth's sea level as an equipotential gravitational surface (see Geodetic datum § Vertical datum).The term elevation is mainly used when referring to points on the Earth's surface, while altitude or geopotential height is used for points above the surface, such as an aircraft in flight or a spacecraft in orbit, and depth is used for points below the surface. Elevation is not to be confused with the distance from the center of the Earth. Due to the equatorial bulge, the summits of Mount Everest and Chimborazo have, respectively, the largest elevation and the largest geocentric distance. (en)
- Tinggi adalah pengukuran secara vertikal dari sebuah objek. Jika pengukuran tidak dilakukan secara vertikal, pengukuran tersebut disebut diistilahkan dengan "panjang" (atau lebar). Tinggi, seperti halnya panjang dan lebar, diukur dengan satuan panjang. Dalam penerbangan, tinggi adalah jarak dari suatu titik di atas permukaan Bumi, dibandingkan dengan ketinggian yang merupakan jarak dari atas permukaan laut. (in)
- 標高（ひょうこう、Elevation）は、最も一般的にはジオイドから鉛直方向に測った高さをいう。等電位の重力の面として地球の海面からの基準を数学モデル（ 測地系§垂直基準参照）で表す地理学的位置の固定基準点。標高という用語は、主に地球の表面上の高さ地点を指すときに使用され、平均海水面を0メートルとしていることから海抜高度とも呼ばれるが、地理ポテンシャルとしての高さは、飛行中の航空機や軌道上の宇宙船など表面上のポイントにも使用され、深さなど表面下のポイントにも使用する。 したがって標高は、地球の中心からの距離ではないので、注意が必要。ただし、赤道の膨らみにより、エベレスト山とチンボラソ山頂はそれぞれ最大標高と最大の地心距離を持っていることが知られる。 日本において地図上に等高線で表される高さを表記した数字は東京湾平均海面がジオイドに一致すると仮定して、東京湾平均海面からの高さを表記してそれを標高としている。この標高には固有の名称がなく、「東京湾平均海面からの高さ」と表現しているが、基準となっている東京湾平均海面をT.P.（ティービー）と称する。 標高がジオイドからの高さであるのに対し、楕円体高は準拠楕円体面から方向に測った高さである。また、準拠楕円体面からジオイドまでの高さをジオイド高という。ジオイド面上の垂直線（これは重力の方面）と格円体面上の法線は方向が一致しない。鉛直線と法線のなす角（すなわち両者のずれ）を鉛直線偏差という。一般に鉛直線偏差は微少であるので、高さと楕円体高、ジオイド高の関係は近似できる。 (ja)
- 高さ（たかさ）とは、垂直方向の長さのことである。重力が働く環境下では、重力方向の長さを指す。また、空間的な物理量としての高さ以外に、温度・比率・頻度・価格なども「高さ」で表現するのが一般的である。 高さが大きいことを高い、高さが小さいことを低いと言う。 (ja)
- 표고(標高, Elevation)는 지리적 위치의 고정된 기준점 위 또는 아래 높이이며, 일반적으로 등전위 중력 표면으로서의 지구 해수면의 수학적 모델인 기준 지오이드이다. 표고라는 용어는 주로 지구 표면의 지점을 언급할 때 사용되는 반면 고도나 는 비행 중인 항공기나 궤도에 있는 우주선처럼 지표보다 더 위의 지점에 쓰인다. 표고는 지구의 중심으로부터의 거리와 혼동해서는 안 된다. 표고가 가장 높은 산은 에베레스트산이지만 지구 중심거리가 가장 높은 산은 적도 돌출부 때문에 침보라소산 정상이다. (ko)
- 높이는 수직 거리의 측정 기준이며, 중력이 있는 환경에서는 중력 방향의 길이를 가리킨다. 높이는 일반적으로 두 가지 뜻을 지닌다. 이를테면, 물체가 얼마나 높은지, 아니면 얼마나 높이 떠 있는지를 말한다. 물체의 높이가 50m라고 할 수 있고, 비행기의 높이가 10,000m라고 할 수도 있다. 다만 바다 위에서의 비행기, 산 정상과 같은 물체의 높이를 말할 때에는 "고도"라는 말을 사용한다. 특히, 바다 위에서부터의 지점을 이야기할 경우 해발 고도, 해발 높이라고 한다. 높이는 지정된 점에서 다른 점까지의 수직 (y) 축으로 측정한다. (ko)
- A altura, como medida, é a dimensão de um corpo considerado verticalmente. É semelhante à altitude, exceto no referencial. Enquanto a altitude usa como referencial o nível médio do mar, a altura vai desde a base de um corpo até a extremidade, mas é variável, embora normalmente o sujeito esteja sobre o solo. (pt)
- Elevação é a distância vertical de uma localização geográfica até um nível de referência fixo (denominado datum): geralmente um geoide ou outro modelo matemático terrestre, o nível médio do mar (MSL) ou uma superfície equipotencial gravitacional. A elevação ou altura geométrica é adotada principalmente quando se refere à distância vertical do datum a um ponto na superfície terrestre, ao passo que a altura ou geopotencial é utilizada quando a superfície terrestre é esse datum e o ponto encontra-se situado acima dessa superfície-datum. É o que pode ocorrer com uma aeronave em voo ou com uma nave espacial em órbita. A palavra profundidade é utilizada para referir-se à distância vertical entre um datum e um ponto abaixo desse datum. Elevação não deve ser confundida com a distância a partir do centro da Terra; devido a , o cume do Monte Everest e Chimborazo têm, respectivamente, a maior elevação e a maior distância geocêntrica. (pt)
- Высота какой-либо географической точки — её расстояние по отвесной линии от уровня отсчёта. Значение высоты точки называется её отметкой. Различают абсолютные и относительные высоты:
* абсолютная высота (высота над уровнем моря) отсчитывается от среднего уровня моря или океана (в частности, в СССР — от уровня Балтийского моря);
* относительная высота (превышение) отсчитывается от какого-либо условного уровня, принятого в данном случае за нулевой. Определение разницы высот называется нивелированием. Для объектов в воздухе иногда используют высоту (отсчитываемую от уровня моря, но немного отличающуюся от абсолютной); см. также высота полёта. Высоту в обычном понимании (в отличие от геопотенциальной, угловой и др.) называют геометрической. Реже высоту измеряют относительно центра Земли. Интересно, что из-за полярного сжатия Земли идентификация самой высокой горы планеты становится неоднозначной. Самая высокая точка Земли над уровнем моря — это вершина Эвереста, а самая удалённая точка от центра Земли — вершина вулкана Чимборасо. (ru)
- Высота́ — измерение объекта или его местоположения, отмеряемое в вертикальном направлении. В толковом словаре Ушакова определена как «протяжение снизу вверх, вышина». (ru)
- Висота — відстань від основи предмета до найвіддаленішої його точки вгорі по вертикальній лінії. Протяжність знизу вгору, вишина. Віддаль від земної поверхні по вертикалі вгору. В науці висоту позначають латинською літерою h (від англ. height; їй відповідає координата z тривимірної декартової системи координат). (uk)
- 相对高度（英語：elevation），是地理坐标系的垂直坐标，一个地理位置的高度是在一个固定参考点之上或之下的高度，最常参考的是大地水准面，它是地球的海平面的数学模型，是一个等位重力平面。术语“相对高度”主要用于指称在地球表面上的点，而术语海拔（英語：altitude）或位势高度用于在地面之上的点，比如飞行中的航空器或在轨道上的航天器，对地面之下的点使用深度。 相对高度不可以混淆于到地球中心的距离。由于赤道隆起，珠穆朗玛峰和钦博拉索山的顶点，分别是最大相对高度和最大的地心距离。 有辞书定义相对高度为两个任意地点的垂直距离，与海拔的区别在于海拔使用的是某一地点与海平面间的垂直距离。 (zh)
- [[File:Satellite image of Cape peninsula.jpg|thumb|right|300px|Зображення супутника Landsat поверх мапи висот SRTM створене NASA. [1] [Архівовано 16 травня 2021 у Wayback Machine.] ]] Висота географічної місцевості, це її висота відносно деякої фіксованої точки відліку, що може бути вище або нижче неї, зазвичай відлік обирають відносно геоїду - математичної моделі Землі на рівні моря як гравітаційної поверхні (див Геодезична система, вертикальний датум).Під висотою, або геометричною висотою, зазвичай мають на увазі точки на поверхні Землі, в той час як існує , що відноситься до точок над поверхнею, таких як літак в польоті або космічний корабель на орбіті, і глибина, що відноситься до точок під поверхнею. (uk)
- 高度是垂直距離的度量，可以是垂直範圍（某物或某人有多“高”）或垂直位置（一個點有多“高”）。例如，“該建築物的高度為50米”或“飛行中飛機的高度約為10,000米”。例如，“基斯杜化·哥倫布的垂直高度為 5 英尺 2 英寸”。 當該術語用於描述垂直位置（例如飛機的）距離海平面的高度時，高度通常稱為海拔。此外，如果該點與地球相連（例如山峰），那麼海拔（距離海平面的高度）稱為相對高度。 在笛卡兒座標系中，高度是沿垂直軸（y）在特定點和另一個不具有相同y值的點之間測量的。如果兩個點恰好具有相同的y值，則它們的相對高度為零。在三維空間的情況下，高度是沿垂直z軸測量的，描述了與x-y平面（或上方）的距離。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- في الجغرافيا، الارتفاع (بالإنجليزية: Elevation) هو الموقع الجغرافي أعلى أو أسفل نقطة معينة، وهو أكثر مجسم أرضي استدلالي مستخدم. عادة ما يستخدم مستوى سطح البحر لقياس الارتفاع، فهو سطح التجاذبية (طالع: مرجع الإسناد الرأسي في المسند الجيوديسي). وفي حالات قليلة، يستخدم مركز الأرض للدلالة على الارتفاع. (ar)
- L'altura és la magnitud física que mesura la distància vertical d'un punt respecte a terra o de la part més alta a la més baixa. Quan es fa referència a la dimensió vertical d'un objecte, sol dir-se alçada (per a éssers vius) o alçària. P. ex.: Aquell xicot fa dos metres d'alçada. El gratacel més alt del món fa 828 m d'alçària. En canvi, per a referir-se a la distància vertical entre un punt i un altre de referència, es diu altura. P. ex.: L'avió volava a molta altura. En sentit figurat, es diu també altura. P. ex.: No va estar a l'altura de les circumstàncies. D'altra banda, altitud té un significat encara més concret; és l'altura respecte a una referència, normalment el nivell del mar. (ca)
- الارتفاع هو مقياس للمسافة الرأسية، لكن يمكن تعريفها بطريقتين تمثلان الاستخدام الشائع. فيمكن استخدام بكلمة «ارتفاع» للدلالة على «طول» شيء ما، أو على أي بُعد رأسي يوجد شيء ما. فمثلًا، «ارتفاع المبنى 50 مترًا» أو «ارتفاع الطائرة 10,000 م». (ar)
- Tinggi adalah pengukuran secara vertikal dari sebuah objek. Jika pengukuran tidak dilakukan secara vertikal, pengukuran tersebut disebut diistilahkan dengan "panjang" (atau lebar). Tinggi, seperti halnya panjang dan lebar, diukur dengan satuan panjang. Dalam penerbangan, tinggi adalah jarak dari suatu titik di atas permukaan Bumi, dibandingkan dengan ketinggian yang merupakan jarak dari atas permukaan laut. (in)
- 高さ（たかさ）とは、垂直方向の長さのことである。重力が働く環境下では、重力方向の長さを指す。また、空間的な物理量としての高さ以外に、温度・比率・頻度・価格なども「高さ」で表現するのが一般的である。 高さが大きいことを高い、高さが小さいことを低いと言う。 (ja)
- 표고(標高, Elevation)는 지리적 위치의 고정된 기준점 위 또는 아래 높이이며, 일반적으로 등전위 중력 표면으로서의 지구 해수면의 수학적 모델인 기준 지오이드이다. 표고라는 용어는 주로 지구 표면의 지점을 언급할 때 사용되는 반면 고도나 는 비행 중인 항공기나 궤도에 있는 우주선처럼 지표보다 더 위의 지점에 쓰인다. 표고는 지구의 중심으로부터의 거리와 혼동해서는 안 된다. 표고가 가장 높은 산은 에베레스트산이지만 지구 중심거리가 가장 높은 산은 적도 돌출부 때문에 침보라소산 정상이다. (ko)
- 높이는 수직 거리의 측정 기준이며, 중력이 있는 환경에서는 중력 방향의 길이를 가리킨다. 높이는 일반적으로 두 가지 뜻을 지닌다. 이를테면, 물체가 얼마나 높은지, 아니면 얼마나 높이 떠 있는지를 말한다. 물체의 높이가 50m라고 할 수 있고, 비행기의 높이가 10,000m라고 할 수도 있다. 다만 바다 위에서의 비행기, 산 정상과 같은 물체의 높이를 말할 때에는 "고도"라는 말을 사용한다. 특히, 바다 위에서부터의 지점을 이야기할 경우 해발 고도, 해발 높이라고 한다. 높이는 지정된 점에서 다른 점까지의 수직 (y) 축으로 측정한다. (ko)
- A altura, como medida, é a dimensão de um corpo considerado verticalmente. É semelhante à altitude, exceto no referencial. Enquanto a altitude usa como referencial o nível médio do mar, a altura vai desde a base de um corpo até a extremidade, mas é variável, embora normalmente o sujeito esteja sobre o solo. (pt)
- Высота́ — измерение объекта или его местоположения, отмеряемое в вертикальном направлении. В толковом словаре Ушакова определена как «протяжение снизу вверх, вышина». (ru)
- Висота — відстань від основи предмета до найвіддаленішої й��го точки вгорі по вертикальній лінії. Протяжність знизу вгору, вишина. Віддаль від земної поверхні по вертикалі вгору. В науці висоту позначають латинською літерою h (від англ. height; їй відповідає координата z тривимірної декартової системи координат). (uk)
- 相对高度（英語：elevation），是地理坐标系的垂直坐标，一个地理位置的高度是在一个固定参考点之上或之下的高度，最常参考的是大地水准面，它是地球的海平面的数学模型，是一个等位重力平面。术语“相对高度”主要用于指称在地球表面上的点，而术语海拔（英語：altitude）或位势高度用于在地面之上的点，比如飞行中的航空器或在轨道上的航天器，对地面之下的点使用深度。 相对高度不可以混淆于到地球中心的距离。由于赤道隆起，珠穆朗玛峰和钦博拉索山的顶点，分别是最大相对高度和最大的地心距离。 有辞书定义相对高度为两个任意地点的垂直距离，与海拔的区别在于海拔使用的是某一地点与海平面间的垂直距离。 (zh)
- [[File:Satellite image of Cape peninsula.jpg|thumb|right|300px|Зображення супутника Landsat поверх мапи висот SRTM створене NASA. [1] [Архівовано 16 травня 2021 у Wayback Machine.] ]] Висота географічної місцевості, це її висота відносно деякої фіксованої точки відліку, що може бути вище або нижче неї, зазвичай відлік обирають відносно геоїду - математичної моделі Землі на рівні моря як гравітаційної поверхні (див Геодезична система, вертикальний датум).Під висотою, або геометричною висотою, зазвичай мають на увазі точки на поверхні Землі, в той час як існує , що відноситься до точок над поверхнею, таких як літак в польоті або космічний корабель на орбіті, і глибина, що відноситься до точок під поверхнею. (uk)
- 高度是垂直距離的度量，可以是垂直範圍（某物或某人有多“高”）或垂直位置（一個點有多“高”）。例如，“該建築物的高度為50米”或“飛行中飛機的高度約為10,000米”。例如，“基斯杜化·哥倫布的垂直高度為 5 英尺 2 英寸”。 當該術語用於描述垂直位置（例如飛機的）距離海平面的高度時，高度通常稱為海拔。此外，如果該點與地球相連（例如山峰），那麼海拔（距離海平面的高度）稱為相對高度。 在笛卡兒座標系中，高度是沿垂直軸（y）在特定點和另一個不具有相同y值的點之間測量的。如果兩個點恰好具有相同的y值，則它們的相對高度為零。在三維空間的情況下，高度是沿垂直z軸測量的，描述了與x-y平面（或上方）的距離。 (zh)
- Το υψόμετρο είναι η κάθετη απόσταση μεταξύ ενός αντικειμένου (της επιφάνειας που βρίσκεται αυτό) σε σχέση με ένα καθορισμένο επίπεδο αναφοράς. Συνήθως το υψόμετρο μετριέται ως η κάθετη απόσταση (υψομετρική διαφορά) ενός σημείου από το επίπεδο της θάλασσας (Μέση Στάθμη Θάλασσας), ενώ για πιο ακριβείς μετρήσεις χρησιμοποιείται το γεωειδές. Στις ΗΠΑ και το Ηνωμένο Βασίλειο, όπως επίσης και στην αεροναυτιλία, το υψόμετρο αποδίδεται αριθμητικά σε πόδια, ενώ σε όλες τις άλλες περιπτώσεις σε μέτρα. (el)
- Γενικά ύψος ονομάζεται η κατακόρυφη απόσταση από τη βάση μέχρι την κορυφή ενός αντικειμένου... Με τον ίδιο όρο χαρακτηρίζεται και η οποιαδήποτε έξαρση της ξηράς από την επιφάνεια της θάλασσας, ή και από την ίδια την επιφάνεια της ξηράς, σε αντιδιαστολή του βάθους, π.χ. ύψος του Πύργου του Άϊφελ.Στη Γεωμετρία, τόσο στα επίπεδα σχήματα όσο και στα στερεά ύψος ονομάζεται η απόσταση από τη γραμμή ή την έδρα (αντίστοιχα) που λαμβάνεται ως βάση μέχρι του σημείου που θεωρείται ως κορυφή του σχήματος ή του στερεού ή της γραμμής ή της έδρας που αποτελεί την αντιτακτή βάση του στερεού. Έτσι για παράδειγμα ύψος τριγώνου ονομάζεται η απόσταση από τη βάση μέχρι της έναντι αυτής κορυφής του και που φέρεται ως κάθετη στη βάση. (el)
- Alto estas propreco de objekto, kio priskribas ties distancon de ia difinita baz-nivelo (nulo). Oni povas difini ekzemple meznombrajn marnivelojn (normalnulo) Alto estas unudimensia grando, kion oni priskribas per mezurunuoj de longo (metro). Oni uzas en la aertrafiko la unuojn futo. En la geodezio oni difinas alton ankaŭ fizike - kiel potencialon en tera gravita kampo. Ankaŭ kiel alto oni nomas grandecon de iu aĵo laŭ vertikala direkto, aŭ laŭ direkto, kiu estas perpendikulara al direktoj de ĝiaj longo kaj larĝo. (eo)
- Als Höhe wird in der Geodäsie der lotrechte Abstand eines bestimmten Punktes von einer Referenzfläche bezeichnet. Befindet sich dieser Punkt an der Erd- bzw. Geländeoberfläche, spricht man auch von der Geländehöhe oder der geographischen Höhe. Mit der Höhe als dritter Koordinate – neben der geographischen Breite und Länge bzw. dem Rechts- und Hochwert eines kartesischen Koordinatensystems – kann die Lage eines jeden Punktes an, über oder unter der Erdoberfläche eindeutig beschrieben werden. (de)
- The elevation of a geographic location is its height above or below a fixed reference point, most commonly a reference geoid, a mathematical model of the Earth's sea level as an equipotential gravitational surface (see Geodetic datum § Vertical datum).The term elevation is mainly used when referring to points on the Earth's surface, while altitude or geopotential height is used for points above the surface, such as an aircraft in flight or a spacecraft in orbit, and depth is used for points below the surface. (en)
- La elevación de una ubicación geográfica es la altura por encima o por debajo de un punto de referencia fijo, más comúnmente una referencia geoide, un modelo matemático del nivel del mar de la Tierra como una superficie equipotencial.El término elevación se usa principalmente cuando se hace referencia a puntos en la superficie de la Tierra, mientras que la altitud o la se usa para puntos sobre la superficie, como la de un avión en vuelo o la de una nave espacial en órbita, y la profundidad se utiliza para puntos debajo de la superficie. (es)
- Höhe bezeichnet den Abstand eines Objektpunktes von einer Referenzlinie oder -fläche. Sie ist eine eindimensionale Größe und eine der drei Raumdimensionen, die in Längeneinheiten (meist in Meter) angegeben werden. (de)
- 標高（ひょうこう、Elevation）は、最も一般的にはジオイドから鉛直方向に測った高さをいう。等電位の重力の面として地球の海面からの基準を数学モデル（ 測地系§垂直基準参照）で表す地理学的位置の固定基準点。標高という用語は、主に地球の表面上の高さ地点を指すときに使用され、平均海水面を0メートルとしていることから海抜高度とも呼ばれるが、地理ポテンシャルとしての高さは、飛行中の航空機や軌道上の宇宙船など表面上のポイントにも使用され、深さなど表面下のポイントにも使用する。 したがって標高は、地球の中心からの距離ではないので、注意が必要。ただし、赤道の膨らみにより、エベレスト山とチンボラソ山頂はそれぞれ最大標高と最大の地心距離を持っていることが知られる。 日本において地図上に等高線で表される高さを表記した数字は東京湾平均海面がジオイドに一致すると仮定して、東京湾平均海面からの高さを表記してそれを標高としている。この標高には固有の名称がなく、「東京湾平均海面からの高さ」と表現しているが、基準となっている東京湾平均海面をT.P.（ティービー）と称する。 (ja)
- Elevação é a distância vertical de uma localização geográfica até um nível de referência fixo (denominado datum): geralmente um geoide ou outro modelo matemático terrestre, o nível médio do mar (MSL) ou uma superfície equipotencial gravitacional. A palavra profundidade é utilizada para referir-se à distância vertical entre um datum e um ponto abaixo desse datum. Elevação não deve ser confundida com a distância a partir do centro da Terra; devido a , o cume do Monte Everest e Chimborazo têm, respectivamente, a maior elevação e a maior distância geocêntrica. (pt)
- Высота какой-либо географической точки — её расстояние по отвесной линии от уровня отсчёта. Значение высоты точки называется её отметкой. Различают абсолютные и относительные высоты:
* абсолютная высота (высота над уровнем моря) отсчитывается от среднего уровня моря или океана (в частности, в СССР — от уровня Балтийского моря);
* относительная высота (превышение) отсчитывается от какого-либо условного уровня, принятого в данном случае за нулевой. Определение разницы высот называется нивелированием. (ru)
|
