An Entity of Type: Thing, from Named Graph: http://dbpedia.org, within Data Space: dbpedia.org

Blood and Iron (German: Blut und Eisen) is the name given to a speech made by Otto von Bismarck given on 30 September 1862, at the time when he was Minister President of Prussia, about the unification of the German territories. It is also a transposed phrase that Bismarck uttered near the end of the speech that has become one of his most widely known quotations.

Property Value
dbo:abstract
  • الدم والحديد (بالألمانية: 'Blut und Eisen')‏ هو الاسم الذي أُطلق على خطاب ألقاه أوتو فون بسمارك في 30 سبتمبر 1862، في الوقت الذي كان فيه وزيرًا رئيسًا لبروسيا حول توحيد الأراضي الألمانية، وهي أيضًا عبارة منقولة نطق بها بسمارك قرب نهاية الخطاب والتي أصبحت واحدة من أكثر اقتباساته شهرة. في سبتمبر 1862، عندما رفض مجلس النواب البروسي الموافقة على زيادة الإنفاق العسكري التي يريدها الملك فيلهلم الأول، عين الملك بسمارك وزيرًا رئيسًا ووزيرًا للخارجية. بعد بضعة أيام، مثل بسمارك أمام لجنة الميزانية في مجلس النواب وشدد على الحاجة إلى الاستعداد العسكري لحل المسألة الألمانية، واختتم حديثه بالبيان التالي: «لن يتم تحديد مكانة بروسيا في ألمانيا من خلال الليبرالية بل من خلال قوتها [. . . ] يجب على بروسيا تركيز قوتها والاحتفاظ بها في الوقت المناسب، والتي جاء بالفعل وذهب عدة مرات. منذ معاهدات فيينا، تم تصميم حدودنا بشكل سيئ من أجل جهاز سياسي صحي. ليس من خلال الخطب وقرارات الأغلبية سيتم البت في الأسئلة الكبرى اليوم - كان ذلك الخطأ الكبير في عامي 1848 و1849 - ولكن بالحديد والدم (آيزن أوند بلوت).» هذه العبارة، التي تعتمد على قصيدة وطنية كتبها خلال الحروب النابليونية، انتشرت على أنها أكثر مبالغة Blut und Eisen («الدم والحديد»)، وأصبحت رمزية لسياسة القوة البسماركية. على الرغم من أن بسمارك كان دبلوماسيًا بارزًا، إلا أن عبارة «الدم والحديد» أصبحت وصفًا شائعًا لسياسته الخارجية جزئيًا لأنه لجأ في بعض الأحيان إلى الحرب لتعزيز توحيد ألمانيا وتوسيع قوتها القارية، لذلك أصبح يعرف باسم «المستشار الحديدي». (ar)
  • Blut und Eisen ist ein sprachliches Bild, dessen frühgeschichtlicher Ursprung auf Kriegswaffen aus Eisen zurückgeht. Im deutschen Raum wurde der Begriff vor allem seit den napoleonischen Kriegen verwendet. Mit „Blut und Eisen“ verband sich im 19. und frühen 20. Jahrhundert die Vorstellung entweder einer durch kriegerische Mittel herbeigeführten deutschen Nationalstaatsgründung oder einer machtstaatlich-militärischen Vorgehensweise. An Bekanntheit gewann das Schlagwort „Blut und Eisen“ durch eine Rede, die der preußische Ministerpräsident Otto von Bismarck während des preußischen Verfassungskonfliktes am 30. September 1862 vor der Budgetkommission des preußischen Abgeordnetenhauses hielt. In der Folge sahen sowohl Gegner als auch Anhänger des Ministerpräsidenten das Wortpaar als eine Strategie der bismarckschen Politik an: Ziel von „Blut und Eisen“ sei es, mittels außenpolitischer Erfolge von innenpolitischen Spannungen abzulenken. Unter dem Eindruck der sogenannten deutschen Einigungskriege von 1864, 1866 und 1870/1871 entwickelte sich der Begriff dann zu einem Gründungsmythos des Deutschen Kaiserreiches. Bismarck habe demnach mit „Blut und Eisen“ gewaltsam den jahrhundertelangen Widerstand anderer europäischer Mächte gegen einen deutschen Einheitsstaat gebrochen und die deutschen Länder durch den gemeinsamen Waffengang zusammengeschweißt. Auf diesem Narrativ beruhte wesentlich auch die Dominanz von Militär und Obrigkeitsstaat in der Gesellschaft des Deutschen Kaiserreiches. Nach dem Ersten Weltkrieg bildete „Blut und Eisen“ für rechtsextreme Kräfte einen historischen Gegensatz zu der als machtstaatlich schwach empfundenen Regierung der Weimarer Republik. Die Nationalsozialisten versuchten, sich in die außenpolitische Tradition von Bismarcks „Blut-und-Eisen“-Politik zu stellen. (de)
  • Blood and Iron (German: Blut und Eisen) is the name given to a speech made by Otto von Bismarck given on 30 September 1862, at the time when he was Minister President of Prussia, about the unification of the German territories. It is also a transposed phrase that Bismarck uttered near the end of the speech that has become one of his most widely known quotations. In September 1862, when the Prussian House of Representatives were refusing to approve an increase in military spending desired by King Wilhelm I, the monarch appointed Bismarck Minister President and Foreign Minister. A few days later, Bismarck appeared before the House's Budget Committee and stressed the need for military preparedness to solve the German Question. He concluded his speech with the following statement: “The position of Prussia in Germany will not be determined by its liberalism but by its power [...] Prussia must concentrate its strength and hold it for the favourable moment, which has already come and gone several times. Since the treaties of Vienna, our frontiers have been ill-designed for a healthy body politic. Not through speeches and majority decisions will the great questions of the day be decided—that was the great mistake of 1848 and 1849—but by iron and blood (Eisen und Blut).” This phrase, relying on a patriotic poem written by Max von Schenkendorf during the Napoleonic Wars, was popularized as the more euphonious Blut und Eisen ("Blood and Iron"), and became symbolic of Bismarckian Machtpolitik ("Power politics"). Although Bismarck was an outstanding diplomat, the phrase "blood and iron" has become a popular description of his foreign policy partly because he did on occasion resort to war to further the unification of Germany and the expansion of its continental power. Therefore, he became known as "the iron chancellor." (en)
  • Du Fer et du Sang (en allemand : Blut und Eisen) est le nom donné à un discours qui a été prononcé par le chancelier prussien Otto von Bismarck le 30 septembre 1862 devant la commission du budget de la chambre des représentants de Prusse. (fr)
  • 鉄血演説(てっけつえんぜつ、独: Blut und Eisen)とは、1862年に当時のプロイセン首相オットー・フォン・ビスマルクがドイツ統一について論じた演説の通称。 小国が分立していた当時のドイツを統一することを目指し、軍備拡張を強行したビスマルクの当時の思想を如実に表したもので、彼の「鉄血宰相」というあだ名の由来にもなった。 (ja)
  • ( 피와 철은 여기로 연결됩니다. 다른 뜻에 대해서는 문서를 참고하십시오.) 철과 피(독일어: Eisen und Blut 아이젠 운트 블루트[*])는 1862년 프로이센 왕국 총리대신 오토 폰 비스마르크가 한 연설 제목이다. 1862년 프로이센 주의회가 빌헬름 1세의 군비확장 법안 승인을 거부하자 왕은 과격파 비스마르크를 총리대신 겸 외무대신으로 임명하였다. 며칠 뒤, 비스마르크는 의회 예산위원회에 나타나 군비 확장의 필요성을 이 "철과 피" 연설로 웅변했다. 비스마르크의 연설은 다음과 같은 말로 결론지어지는데, 이 때 사용된 "철과 피"라는 구절이 유명해져 그대로 연설 제목이자 비스마르크의 별명이 되었다. 비스마르크는 사실 군국주의자라기보다 현실주의자이며 탁월한 외교관이었지만 이 "철과 피" 연설이 너무 유명해져서 전쟁을 통해 독일의 통일을 이룬 그의 정책 자체를 일컫는 대명사처럼 되었다. 비스마르크 본인도 "철의 재상(the iron chancellor)"이라는 별명을 얻었다. (ko)
  • Sangue e ferro (in tedesco: Blut und Eisen) è il titolo di un discorso del Primo ministro di Prussia Otto von Bismarck il 30 settembre 1862 sull'unificazione dei territori tedeschi. La frase, pronunciata verso la fine del discorso, è diventata una delle più note citazioni del futuro Cancelliere del Reich ed è l'emblema stesso della realpolitik inaugurata col sistema bismarckiano. (it)
  • Krwią i żelazem (niem. Blut und Eisen) – passus pochodzący z przemówienia Otto von Bismarcka (ówczesnego premiera Prus) wygłoszonego w trakcie konfliktu konstytucyjnego 30 września 1862 roku przed komisją budżetową pruskiej Izby Reprezentantów. (pl)
  • Järn och blod (tyska: Eisen und Blut), ett ofta citerat politiskt ordstäv ur Otto von Bismarcks anförande i preussiska lantdagens representanthus budgetutskott den 30 september 1862, då han bland annat yttrade: Översättning: "Tidens stora frågor avgörs inte genom tal och majoritetsbeslut – det var misstaget 1848 och 1849 – utan genom järn och blod." (sv)
  • Sangue e Ferro (em alemão: Blut und Eisen) é o título do discurso de 1862 sobre a unificação dos territórios alemães, a qual foi articulada pelo político prussiano Otto von Bismarck, conhecido como "chanceler de ferro" e primeiro-ministro da Prússia. Ao longo da história, a frase se tornou uma das citações mais conhecidas. Em setembro de 1862, quando a assembleia prussiana Landtag se recusava a aprovar um aumento nos gastos militares desejado pelo Kaiser Guilherme I, o rei nomeou Bismarck como Primeiro-ministro e Ministro do Exterior. Poucos dias depois, Bismarck compareceu perante a Comissão de Orçamento do Landtag e salientou a necessidade de preparação militar. Ele concluiu seu discurso com a seguinte declaração: Apesar de Bismarck ser um diplomata excepcional, a frase "sangue e ferro" tornou-se a descrição popular de sua política externa, em parte, pois ele não achava que guerras eram eficazes para auxiliar na Unificação Alemã e na sua expansão como potência continental. (pt)
  • 「鐵血」(德語:Blut und Eisen)是普魯士首相奧托·馮·俾斯麥在1862年9月發表關於德意志統一的演說。俾斯麥因此演說而有「鐵血宰相」的稱號。 (zh)
  • «Железом и кровью» (нем. Blut und Eisen — букв. «кровь и железо») — крылатое выражение, получившее известность из речи министра-президента Пруссии Отто фон Бисмарка 30 сентября 1862 года в бюджетной комиссии палаты депутатов во время конституционного конфликта. Выражение означает активный и решительный подход к политике с применением насилия и войн. Отто фон Бисмарк в этой речи пытался преодолеть наметившиеся разногласия между палатой депутатов и правительством. Нижняя палата прусского парламента отказалась утвердить финансирование запланированной военной реформы, при этом либеральное большинство никоим образом не противилось реорганизации и укреплению вооружённых сил и выдвигало условием для проведения реформы сохранение двухгодичного срока военной службы и ландвера в составе регулярной армии. Бисмарк стремился добиться понимания между законодательным и исполнительным органами и наладить их взаимодействие и в частности сказал: «Германия возлагает надежды не на либерализм Пруссии, а на её могущество … Великие вопросы эпохи решаются не речами и не постановлениями большинства — это была величайшая ошибка 1848—1849 годов, - а железом и кровью». Бисмарк ссылался при этом на стихотворение «Железный крест» участника Освободительной войны Максимилиана фон Шенкендорфа, в котором говорилось: «Ведь только железо может нас спасти, И избавить может только кровь От греха тяжёлых цепей, От высокомерия зла». Сам образ «железо и кровь» был известен ещё с Античности и встречается, например, в «Декламациях» Квинтилиана. Бисмарк таким образом призвал к активной внешней политике. Несмотря на то, что либеральное меньшинство палаты депутатов соглашалось с тем, что «германский вопрос» не решить без применения силы, в либеральной прессе выражение «железом и кровью» было воспринято как переход к произволу, основывающемуся на внешнеполитической активности. Бисмарк с самого начала опровергал такую интерпретацию своих слов и предостерегал от использования международных конфликтов для преодоления внутренних проблем. Отто фон Бисмарк прибегал к полюбившемуся выражению и позднее. (ru)
  • Словосполучення залізом та кров'ю (нім. Blut und Eisen) було вжито прем'єр-міністром Пруссії Отто фон Бісмарком 30 вересня 1862 року в промові перед бюджетним комітетом парламенту. (uk)
dbo:thumbnail
dbo:wikiPageID
  • 17892925 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength
  • 3091 (xsd:nonNegativeInteger)
dbo:wikiPageRevisionID
  • 1116937061 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink
dbp:wikiPageUsesTemplate
dcterms:subject
gold:hypernym
rdfs:comment
  • Du Fer et du Sang (en allemand : Blut und Eisen) est le nom donné à un discours qui a été prononcé par le chancelier prussien Otto von Bismarck le 30 septembre 1862 devant la commission du budget de la chambre des représentants de Prusse. (fr)
  • 鉄血演説(てっけつえんぜつ、独: Blut und Eisen)とは、1862年に当時のプロイセン首相オットー・フォン・ビスマルクがドイツ統一について論じた演説の通称。 小国が分立していた当時のドイツを統一することを目指し、軍備拡張を強行したビスマルクの当時の思想を如実に表したもので、彼の「鉄血宰相」というあだ名の由来にもなった。 (ja)
  • ( 피와 철은 여기로 연결됩니다. 다른 뜻에 대해서는 문서를 참고하십시오.) 철과 피(독일어: Eisen und Blut 아이젠 운트 블루트[*])는 1862년 프로이센 왕국 총리대신 오토 폰 비스마르크가 한 연설 제목이다. 1862년 프로이센 주의회가 빌헬름 1세의 군비확장 법안 승인을 거부하자 왕은 과격파 비스마르크를 총리대신 겸 외무대신으로 임명하였다. 며칠 뒤, 비스마르크는 의회 예산위원회에 나타나 군비 확장의 필요성을 이 "철과 피" 연설로 웅변했다. 비스마르크의 연설은 다음과 같은 말로 결론지어지는데, 이 때 사용된 "철과 피"라는 구절이 유명해져 그대로 연설 제목이자 비스마르크의 별명이 되었다. 비스마르크는 사실 군국주의자라기보다 현실주의자이며 탁월한 외교관이었지만 이 "철과 피" 연설이 너무 유명해져서 전쟁을 통해 독일의 통일을 이룬 그의 정책 자체를 일컫는 대명사처럼 되었다. 비스마르크 본인도 "철의 재상(the iron chancellor)"이라는 별명을 얻었다. (ko)
  • Sangue e ferro (in tedesco: Blut und Eisen) è il titolo di un discorso del Primo ministro di Prussia Otto von Bismarck il 30 settembre 1862 sull'unificazione dei territori tedeschi. La frase, pronunciata verso la fine del discorso, è diventata una delle più note citazioni del futuro Cancelliere del Reich ed è l'emblema stesso della realpolitik inaugurata col sistema bismarckiano. (it)
  • Krwią i żelazem (niem. Blut und Eisen) – passus pochodzący z przemówienia Otto von Bismarcka (ówczesnego premiera Prus) wygłoszonego w trakcie konfliktu konstytucyjnego 30 września 1862 roku przed komisją budżetową pruskiej Izby Reprezentantów. (pl)
  • Järn och blod (tyska: Eisen und Blut), ett ofta citerat politiskt ordstäv ur Otto von Bismarcks anförande i preussiska lantdagens representanthus budgetutskott den 30 september 1862, då han bland annat yttrade: Översättning: "Tidens stora frågor avgörs inte genom tal och majoritetsbeslut – det var misstaget 1848 och 1849 – utan genom järn och blod." (sv)
  • 「鐵血」(德語:Blut und Eisen)是普魯士首相奧托·馮·俾斯麥在1862年9月發表關於德意志統一的演說。俾斯麥因此演說而有「鐵血宰相」的稱號。 (zh)
  • Словосполучення залізом та кров'ю (нім. Blut und Eisen) було вжито прем'єр-міністром Пруссії Отто фон Бісмарком 30 вересня 1862 року в промові перед бюджетним комітетом парламенту. (uk)
  • الدم والحديد (بالألمانية: 'Blut und Eisen')‏ هو الاسم الذي أُطلق على خطاب ألقاه أوتو فون بسمارك في 30 سبتمبر 1862، في الوقت الذي كان فيه وزيرًا رئيسًا لبروسيا حول توحيد الأراضي الألمانية، وهي أيضًا عبارة منقولة نطق بها بسمارك قرب نهاية الخطاب والتي أصبحت واحدة من أكثر اقتباساته شهرة. في سبتمبر 1862، عندما رفض مجلس النواب البروسي الموافقة على زيادة الإنفاق العسكري التي يريدها الملك فيلهلم الأول، عين الملك بسمارك وزيرًا رئيسًا ووزيرًا للخارجية. بعد بضعة أيام، مثل بسمارك أمام لجنة الميزانية في مجلس النواب وشدد على الحاجة إلى الاستعداد العسكري لحل المسألة الألمانية، واختتم حديثه بالبيان التالي: (ar)
  • Blut und Eisen ist ein sprachliches Bild, dessen frühgeschichtlicher Ursprung auf Kriegswaffen aus Eisen zurückgeht. Im deutschen Raum wurde der Begriff vor allem seit den napoleonischen Kriegen verwendet. Mit „Blut und Eisen“ verband sich im 19. und frühen 20. Jahrhundert die Vorstellung entweder einer durch kriegerische Mittel herbeigeführten deutschen Nationalstaatsgründung oder einer machtstaatlich-militärischen Vorgehensweise. An Bekanntheit gewann das Schlagwort „Blut und Eisen“ durch eine Rede, die der preußische Ministerpräsident Otto von Bismarck während des preußischen Verfassungskonfliktes am 30. September 1862 vor der Budgetkommission des preußischen Abgeordnetenhauses hielt. In der Folge sahen sowohl Gegner als auch Anhänger des Ministerpräsidenten das Wortpaar als eine Strate (de)
  • Blood and Iron (German: Blut und Eisen) is the name given to a speech made by Otto von Bismarck given on 30 September 1862, at the time when he was Minister President of Prussia, about the unification of the German territories. It is also a transposed phrase that Bismarck uttered near the end of the speech that has become one of his most widely known quotations. (en)
  • Sangue e Ferro (em alemão: Blut und Eisen) é o título do discurso de 1862 sobre a unificação dos territórios alemães, a qual foi articulada pelo político prussiano Otto von Bismarck, conhecido como "chanceler de ferro" e primeiro-ministro da Prússia. Ao longo da história, a frase se tornou uma das citações mais conhecidas. Apesar de Bismarck ser um diplomata excepcional, a frase "sangue e ferro" tornou-se a descrição popular de sua política externa, em parte, pois ele não achava que guerras eram eficazes para auxiliar na Unificação Alemã e na sua expansão como potência continental. (pt)
  • «Железом и кровью» (нем. Blut und Eisen — букв. «кровь и железо») — крылатое выражение, получившее известность из речи министра-президента Пруссии Отто фон Бисмарка 30 сентября 1862 года в бюджетной комиссии палаты депутатов во время конституционного конфликта. Выражение означает активный и решительный подход к политике с применением насилия и войн. (ru)
rdfs:label
  • خطبة الدم والحديد (ar)
  • Blut und Eisen (de)
  • Blood and Iron (speech) (en)
  • Du Fer et du Sang (fr)
  • Sangue e ferro (it)
  • 철혈 연설 (ko)
  • 鉄血演説 (ja)
  • Krwią i żelazem (pl)
  • Sangue e Ferro (discurso) (pt)
  • Железом и кровью (ru)
  • Järn och blod (sv)
  • Залізом та кров'ю (uk)
  • 鐵血演說 (zh)
owl:sameAs
prov:wasDerivedFrom
foaf:depiction
foaf:isPrimaryTopicOf
is dbo:wikiPageDisambiguates of
is dbo:wikiPageWikiLink of
is foaf:primaryTopic of
Powered by OpenLink Virtuoso    This material is Open Knowledge     W3C Semantic Web Technology     This material is Open Knowledge    Valid XHTML + RDFa
This content was extracted from Wikipedia and is licensed under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 Unported License