verbava's Reviews > Modernism: A Very Short Introduction

приступаючи до цього тексту, я чомусь була певна, що принцип дуже коротких вступів – це хто-що-де-коли-як. чи принаймні нормальними словами пояснити, що ж це за штука така, про яку ти пишеш дуже короткий вступ. бо інакше в усьому задумі є небагато сенсу.
батлер робить щось дивне. по-перше, обходиться не те що без визначень – без виразної хронології. так, знаю, хронологія модернізму – справа непроста, але ж ти пишеш вступ до теми. по-друге, він, дуже сміливо для автора короткого вступу, припускає, що читачі й так знають про основні ідеї епохи: наприклад, тричі покликається на концепцію часу в бергсона, але жодного разу її не проговорює. по-третє, це той тип книжки, де примітки би дуже знадобилися, як і список літератури, але зась. прикінцеві примітки є, проте їх мало, близько одної на півтори сторінки, і вони подані не числовими чи іншими позначками, а у прив'язці до слова (причому на самій сторінці слово, до якого є примітка, ніяк не виділене). виглядає це приблизно як 26 - 'another' - текст примітки. список літератури теж удівітєлєн: до кожного розділу батлер вибирає якісь окремі пункти, які його самого цікавлять, і щодо цих пунктів покликається на одну-дві книжки, типу а про "герніку" пікасо можете більше почитати отут. тобто в такому вигляді список літератури був би цілковито непотрібний, якби існували нормальні посилання.
нарешті, оце мене добило: Breton admitted that surrealism didn’t really catch on in England because it was already available in Swift Walpole, Ann Radcliffe, Monk Lewis, Edward Lear, and Lewis Carroll. стоп, шо? ви пропили редактора?
радує тільки те, що це, вочевидь, баги радше автора, ніж серії (хіба крім пропитого редактора), бо зараз я читаю ще "дадаїзм і сюрреалізм" і там якраз дуже круто все.