Четверо студентиків (тут згадується дурнувата американська комедія) одного разу, начитавшись античної літератури, вирішують влаштувати вакханалію. З тЧетверо студентиків (тут згадується дурнувата американська комедія) одного разу, начитавшись античної літератури, вирішують влаштувати вакханалію. З того виходить врешті багато страшного. Але, як буває у Донни Тартт, воно страшне із натяком на красу. Власне і роман про героїв, які останню ставлять понад усім, і сильно збиваються із шляху.
Про багатих, розумних, shallow and pedantic, та про тих, які такими хочуть бути. Про нарковечірки та алкоголь, одну зимову ніч із діркою в стелі, мжичку та відчуття літа під час смерті.
Герої цікаві, але було відчуття, що можна і цікавіше. Попри те, Тартт малює неповторну атмосферу, яка так захоплює, що й не помічаєш тих 500 з гаком сторінок.
А ще у романі витримана ота таємничість із назви. Читаєш, і наче зрозуміло усе, але присутність таємниці нікуди не зникає, і це вабить.
За сюжетом Щиголь мені ближчий (все-таки мистецтво), але й від Історії отримала задоволення. ...more