**spoiler alert** "...Народ, повторяю, що хоче бути і остатись великим, не сміє орудувати самим лише плугом, але також і зброєю, і мусить мати традиці**spoiler alert** "...Народ, повторяю, що хоче бути і остатись великим, не сміє орудувати самим лише плугом, але також і зброєю, і мусить мати традиції серця героїчні"
Це лише кінець ширшої чудової цитати з повісті "За ситуаціями", яка не єдина входить в цю збірку, а разом із короткою новелою "Ідеї". Хоча ці твори не порівняти з більш відомим доробком Кобилянської ("Людина", "Valse melancolique", "Царівна", "Земля"), вони безперечно варті уваги, особливо у такому гарному виданні, яке також містить передмову, словник та примітки до історії створення і публікації творів, а також певних алюзій. Усе це робить читання більш зрозумілим і наповненим.
Як повернутися до своєї культури, своєї національної ідентичності, до того весь час перебуваючи в полі чужої? Чи має жінка право обирати у суспільстві, яке часто відмовляє їй навіть у праві на освіту? Що таке мистецтво? Що таке музика? Усі ці питання, багатьох з яких і досі звучать актуально, і ставляться на сторінках обох вміщених творів. Чи є там відповіді на них? Гадаю, це читачам потрібно дослідити самостійно.
Кожен із двох творів — майстерне поєднання феміністичного й національного у характерному для авторки стилі, який ви обов'язково впізнаєте, якщо читали "Меланхолійний вальс", враховуючи, що ці твори (особливо "За ситуаціями"), схожі на нього. Особливо вражає щемкість і влучність образів, метафор.
Що ж до сюжету, "За ситуаціями" пропонують дивитися на світ очима молодої дівчини Аглаї-Феліцітас, мрія якої — вивчитися у Відні на піаністку, однак вічний "триб за ситуаціями", тонке відчуття "штуки" (тобто мистецтва) ніколи не дають їй спокою, а надто коли вона припадає до душі двом братам. Її думки і доля сучасній читацькій аудиторії відгукнутися можуть також і шляхом від москвофільства і прийняття російської культури до сумнівів і перевідкриття рідної культури через пісню.
В "Ідеях" ви знайдете роздуми щодо того, яким має бути шлюб між чоловіком та жінкою і чи має він бути взагалі, і як творчі поривання впливають на такий зв'язок. І ще познайомитеся з героїнею, яка свідомо обирає свого чоловіка, не погоджуючись на хоч би й вигідний, але шлюб з нелюбом. "Звикати до когось, від кого душа болісно відвертається, — значить затуплювати свою душу на кошт...". Але моя однозначно улюблена цитата це все ж "Не все можна міняти свою індивідуальність за хліб, хоч би і в найбільших і найблагородніших замірах".
Однозначно рекомендую до читання усім, хто цікавиться творчістю Ольги Юліанівни, питаннями жіночого руху та віднайдення своєї національної ідентичності, та й взагалі українською культурою....more
Loading...
