Координати: 48°11′12″ пн. ш. 37°23′11″ сх. д. / 48.18667° пн. ш. 37.38639° сх. д. / 48.18667; 37.38639 (Миколаївка)
Очікує на перевірку

Миколаївка (Новогродівська міська громада)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Миколаївка
Герб Миколаївки (Покровський район)
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район Покровський район
Тер. громада Новогродівська міська громада
Код КАТОТТГ UA14160170110064444
Облікова картка Миколаївка 
Основні дані
Засноване 1888
Населення 0
Поштовий індекс 85347
Телефонний код +380 623
Географічні дані
Географічні координати 48°11′12″ пн. ш. 37°23′11″ сх. д. / 48.18667° пн. ш. 37.38639° сх. д. / 48.18667; 37.38639 (Миколаївка)
Середня висота
над рівнем моря
216 м
Водойми р. Журавка
Відстань до
обласного центру
46,8 км
Відстань до
районного центру
25,8 км
Найближча залізнична станція зупинний пункт № 10
Місцева влада
Адреса ради 85347, Донецька обл., Покровський р-н, с. Миколаївка, вул. Центральна, 43
Сільський голова Іванченко Василь Павлович
Карта
Миколаївка. Карта розташування: Україна
Миколаївка
Миколаївка
Миколаївка. Карта розташування: Донецька область
Миколаївка
Миколаївка
Мапа
Мапа

CMNS: Миколаївка у Вікісховищі

Микола́ївка — село Новогродівської міської громади Покровського району Донецької області, Україна.

Загальні відомості

[ред. | ред. код]

Відстань до райцентру становить 22 км і проходить автошляхом E50. Землі села межують із територією селища Благодатне Покровський район Донецької області.

Село має 4 вулиці: Молодіжна, Центральна, Гагаріна, Радянська. На північній околиці села розташований залізничний зупинний пункт № 10.

Історія

[ред. | ред. код]

Село засноване 1888 р. під назвою Ебенталь менонітами з молочанських колоній. Землі 960 десятин. Село напівгосподарів (по 30 десятин землі на двір). Школа (1888), середня школа 1922, сільрада 1924.

16.08.2024 окуповане рф.

Населення

[ред. | ред. код]
Рік Кількість населення
1911 209
1919 285
1926 353/320 нем.

[1]

За даними перепису 2001 року населення села становило 805 осіб, із них 47,45 % зазначили рідною мову українську, 52,05 % — російську та 0,12 % — білоруську мову[2].

Щит двічі перетятий лазуровим, зеленим і чорним. У першій частині сходить золоте сонце без зображення обличчя, що випускає такі ж промені. У третій частині золоті літери «XIX». Поверх всього золотий паросток із нижніми золотим листям і верхнім зеленим.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Німці Росії [Архівовано 30 листопада 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  2. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 22 квітня 2017.

Посилання

[ред. | ред. код]