BHLHE41
BHLHE41 (англ. Basic helix-loop-helix family member e41) – білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на короткому плечі 12-ї хромосоми.[3] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 482 амінокислот, а молекулярна маса — 50 498[4]. Важливим парологом цього гена є BHLHE40. Працює як корепресор RXR.
| 10 | 20 | 30 | 40 | 50 | ||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| MDEGIPHLQE | RQLLEHRDFI | GLDYSSLYMC | KPKRSMKRDD | TKDTYKLPHR | ||||
| LIEKKRRDRI | NECIAQLKDL | LPEHLKLTTL | GHLEKAVVLE | LTLKHLKALT | ||||
| ALTEQQHQKI | IALQNGERSL | KSPIQSDLDA | FHSGFQTCAK | EVLQYLSRFE | ||||
| SWTPREPRCV | QLINHLHAVA | TQFLPTPQLL | TQQVPLSKGT | GAPSAAGSAA | ||||
| APCLERAGQK | LEPLAYCVPV | IQRTQPSAEL | AAENDTDTDS | GYGGEAEARP | ||||
| DREKGKGAGA | SRVTIKQEPP | GEDSPAPKRM | KLDSRGGGSG | GGPGGGAAAA | ||||
| AAALLGPDPA | AAAALLRPDA | ALLSSLVAFG | GGGGAPFPQP | AAAAAPFCLP | ||||
| FCFLSPSAAA | AYVQPFLDKS | GLEKYLYPAA | AAAPFPLLYP | GIPAPAAAAA | ||||
| AAAAAAAAAA | AFPCLSSVLS | PPPEKAGAAA | ATLLPHEVAP | LGAPHPQHPH | ||||
| GRTHLPFAGP | REPGNPESSA | QEDPSQPGKE | AP |
Кодований геном білок за функцією належить до репресорів. Залучний у таких біологічних процесах, як транскрипція, негативна регуляція транскрипції, циркадних ритмів, нейрогенезу та диференціювання клітин. Білок має сайт для зв'язування з ДНК, специфічної для РНК-полімерази II.
Локалізований у ядрі. Високо виражений в скелетних м'язах і головному мозку, помірно виражений в підшлунковій залозі, серці, слабо виражений в плаценті, легких, печінці та нирках. Дефекти гену пов'язані з фенотипом короткого сну.
Циркадні ритми у ссавців регулюються водієм ритму, розташованим[5] в супрахіазматичному ядрі гіпоталамуса. DEC1 і DEC2 входять до сімейств генів, які беруть участь в петлі зворотного зв'язку[6] транскрипції-трансляції наряду з білками Clock і Bmal1, активуючих ген Per. Per у свою чергу разом з білком Cry інгібує транскрипцію Per, утворюючи авторегуляторну петлю. DEC1 і DEC2 разом пригнічують Clock/Bmal1-індуковану трансактивацію промотора Per1.
Вчені виявили, що люди з певними генними мутаціями в гені hDEC2 відчувають себе бадьорими після 4 годин сну. DEC2 є репресором транскрипції для експресії пептиду орексин. DEC2 пригнічує транскрипцію генів орексина[7] в іРНК, що призводить до зниження експресії або продукції орексина[8]. Це обумовлено так званою міссенс-мутацією, тобто точковою мутацією, в якій одна нуклеотидна заміна призводить до кодування іншої амінокислоти, різновин несинонімічної заміни[en]. Міссенс-мутація в DEC2 (заміна проліна в аргінін в 385 амінокислоті) асоційована з родинною хворобою нетривалого сну (англ. Familial Natural Short Sleepers[9]).
Члени родини, які мають цю мутацію, спали[10] в середньому 6,25 годин, що в середньому на 1-1,5 годин менше ніж у середньостатистичної людини. Аналог цього гену у мишей під назвою hDEC2, у яких є аргінінова заміна проводила в бадьорому стані на 8% довше, ніж миші з версією проліна. Препро-орексин, збільшується в моделі мишей, які експресують мутантний hDEC2, який є білком-попередником нейропептиду орексин А і В.
Нокдаун DEC2 призводить до зниження експресії [11]фактору росту ендотелія судин[en] на 26.7% в модельній лінії клітин, що імітують гіпоксичний стан.
Виявлено, що мікро-РНК miR-873[en], який, як виявлено бере участь у статевій диференціації мозку[12] недоекспресується [13] при раку стравоходу і може діяти як ген-супресор пухлини шляхом прямого впливу на DEC2.
Стан гіпоксії посилює експресію[14] мРНК DEC2 і DEC1 в хондрогенних клітинах лінії ATDC5, HEK293 і в популяції клітин HeLa.
- Garriga-Canut M., Roopra A., Buckley N.J. (2001). The basic helix-loop-helix protein, SHARP-1, represses transcription by a histone deacetylase-dependent and histone deacetylase-independent mechanism. J. Biol. Chem. 276: 14821—14828. PMID 11278948 DOI:10.1074/jbc.M011619200
- ↑ Human PubMed Reference:.
- ↑ Mouse PubMed Reference:.
- ↑ HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:16617 (англ.) . Архів оригіналу за 23 травня 2017. Процитовано 11 вересня 2017.
- ↑ UniProt, Q9C0J9 (англ.) . Архів оригіналу за 17 вересня 2017. Процитовано 11 вересня 2017.
- ↑ Moore, Robert Y.; Eichler, Victor B. (13 липня 1972). Loss of a circadian adrenal corticosterone rhythm following suprachiasmatic lesions in the rat. Brain Research (англ.). Т. 42, № 1. с. 201—206. doi:10.1016/0006-8993(72)90054-6. ISSN 0006-8993. Процитовано 21 січня 2021.
- ↑ Honma, Sato; Kawamoto, Takeshi; Takagi, Yumiko; Fujimoto, Katsumi; Sato, Fuyuki; Noshiro, Mitsuhide; Kato, Yukio; Honma, Ken-ichi (2002-10). Dec1 and Dec2 are regulators of the mammalian molecular clock. Nature (англ.). Т. 419, № 6909. с. 841—844. doi:10.1038/nature01123. ISSN 1476-4687. Архів оригіналу за 25 травня 2021. Процитовано 21 січня 2021.
- ↑ Hirano, Arisa; Hsu, Pei-Ken; Zhang, Luoying; Xing, Lijuan; McMahon, Thomas; Yamazaki, Maya; Ptáček, Louis J.; Fu, Ying-Hui (27 березня 2018). DEC2 modulates orexin expression and regulates sleep. Proceedings of the National Academy of Sciences (англ.). Т. 115, № 13. с. 3434—3439. doi:10.1073/pnas.1801693115. ISSN 0027-8424. PMC 5879715. PMID 29531056. Процитовано 20 січня 2021.
{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) - ↑ The DEC2 Gene and Sleep. News-Medical.net (англ.). 21 липня 2019. Архів оригіналу за 24 січня 2021. Процитовано 20 січня 2021.
- ↑ Human Sleep Behaviors (амер.). Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 20 січня 2021.
- ↑ Gene Regulates Sleep Length. National Institutes of Health (NIH) (англ.). 31 травня 2015. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 20 січня 2021.
- ↑ Kusunose, Naoki; Akamine, Takahiro; Kobayashi, Yoshiyuki; Yoshida, Shigeo; Kimoto, Kenichi; Yasukochi, Sai; Matsunaga, Naoya; Koyanagi, Satoru; Ohdo, Shigehiro (1 листопада 2018). Contribution of the clock gene DEC2 to VEGF mRNA upregulation by modulation of HIF1α protein levels in hypoxic MIO-M1 cells, a human cell line of retinal glial (Müller) cells. Japanese Journal of Ophthalmology (англ.). Т. 62, № 6. с. 677—685. doi:10.1007/s10384-018-0622-5. ISSN 1613-2246. Процитовано 21 січня 2021.
- ↑ Sharma, Salil; Eghbali, Mansoureh (2014). Influence of sex differences on microRNA gene regulation in disease. Biology of Sex Differences (англ.). Т. 5, № 1. с. 3. doi:10.1186/2042-6410-5-3. ISSN 2042-6410. PMC 3912347. PMID 24484532. Архів оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 21 січня 2021.
{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - ↑ Liang, Yuqiang; Zhang, Peirong; Li, Shaohong; Li, Heng; Song, Shaofang; Lu, Baolan (1 вересня 2018). MicroRNA-873 acts as a tumor suppressor in esophageal cancer by inhibiting differentiated embryonic chondrocyte expressed gene 2. Biomedicine & Pharmacotherapy (англ.). Т. 105. с. 582—589. doi:10.1016/j.biopha.2018.05.152. ISSN 0753-3322. Процитовано 21 січня 2021.
- ↑ Miyazaki, Kazuko; Kawamoto, Takeshi; Tanimoto, Keiji; Nishiyama, Masahiko; Honda, Hiroaki; Kato, Yukio (2002-12). Identification of Functional Hypoxia Response Elements in the Promoter Region of the DEC1 and DEC2 Genes. Journal of Biological Chemistry. Т. 277, № 49. с. 47014—47021. doi:10.1074/jbc.m204938200. ISSN 0021-9258. Процитовано 21 січня 2021.
{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
|
Це незавершена стаття про білки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |