Вардан I (цар Парфії)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 03:16, 3 червня 2022, створена InternetArchiveBot (обговорення | внесок) (Виправлено джерел: 5; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.8)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 3 червня 2022, заснована на цій версії.
Вардан (I)
парф. Vardān
грец. ΒΑΣΙΛΕΩΣ ΒΑΣΙΛΕΩΝ ΑΡΣΑΚΟΥ ΕΥΕΡΓΕΤΟΥ ΔΙΚΑΙΟΥ ΕΠΙΦΑΝΟΥΣ ΦΙΛΕΛΛΗΝΟΣ
ДинастіяАршакіди
ДержаваПарфянське царство
ТитулЦар Царів Аршак
Форма владиавтократія спадкова
Попередник Готарз (II)
Наступник Готарз (II)
Роки правління39 р. — 43 р.
Біографічні дані
Рік народженняневідомо
БатькоАртабан (II)
Матиневідомо
Брати, сестриАршак, Ород, Готарз , Артабан, Дарій.
дружинаневідомо
Дітиневідомо
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Вардан I (парф. Vardān) (39 р. — 43 р.) — цар Парфії з династії Аршакідів.

Вардан прийшов до влади близько 39 р., коли проти його брата, Готарза, повстала шляхта. Формальним приводом для повстання стало вбивство Готарзом брата Артабана з родиною, що власне у царському домі Аршакідів було справою тривіальною. Але, як би не було, за Тацитом, Вардан протягом двох діб пройшов до столиці стрімким маршем близько 550 км,[1] що на ті часи було подією, щонайменше, екстраординарною.[2] Стрімкі та рішучі дії Вардана примусили Готарза втекти до пн.-східних кордонів царства, де він, зібравши військо з дагів та гіркан виступив проти брата,[1] який в цей час вже почав облогу бунтівної Селевкії.[2]

Вардан вирушив проти Готарза «на поля Бактрії», та близько кінця 39 р. між братами було укладено угоду, за якою царство залишилося за Варданом.[3]

Облога Селевкії тривала до червня 42 р., і, в решті решт, місто, після семирічної незалежності, визнало владу Вардана.[2] В тому ж 354 році Ери Селевкідів, а за сучасним календарем у лютому 43 р., в Селевкії було викарбувано монети Вардана з легендою грец. ΒΑΣΙΛΕΩΣ ΒΑΣΙΛΕΩΝ ΑΡΣΑΚΟΥ ΕΥΕΡΓΕΤΟΥ ΔΙΚΑΙΟΥ ΕΠΙΦΑΝΟΥΣ ΦΙΛΕΛΛΗΝΟΣ.[4]

Близько весни-літа 43 р., підначений шляхтою, Готарз знов підняв заколот. Блискавична та переможна кампанія Вардана закінчилася того ж року не тільки перемогою над Готарзом біля р. Ерінд, але й підкоренням Бактрії та інших територій до р. Сінд (сучасний Інд). «Спорудивши монументи з написами, що жоден Аршакід до нього не обкладав ці племена даниною, він незабаром повернувся, овіяний славою…»[5] На підтвердження цих слів Тацита свідчать і наразі відомі монети з легендами на кхароштхі: «maharajasa rajarajarasa mahatasa Arṣakasa tratarasa jayatasa»[6] та «maharajasa rajarajasa mahatasa Arṣakasa tratarasa»[7] — «великий цар, цар царів Великий Аршак, захисник, переможець».

В тому ж 355 р Ери Селевкідів, Вардана було підступно вбито підчас полювання.[2] Владу було повернуто Готарзу, про що свідчать монети, биті в Селевкії і датовані саме цим роком.[8]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б (лат.) Tac. Ann. 11.8 [Архівовано 3 травня 2021 у Wayback Machine.]
  2. ↑ а б в г (англ.) Neilson C. Debevoise. A Political History of Parthia. Chicago. University of Chicago Press, 1938.
  3. ↑ (лат.) Tac. Ann. 11.9 [Архівовано 4 лютого 2021 у Wayback Machine.]
  4. ↑ (англ.) Parthia com. Vardanes I [Архівовано 25 лютого 2021 у Wayback Machine.]
  5. ↑ (лат.) Tac. Ann. 11.10 [Архівовано 9 травня 2021 у Wayback Machine.]
  6. ↑ (англ.) Gandhary.org CKC233
  7. ↑ (англ.) Gandhary.org CKC232
  8. ↑ (англ.) Parthia.com. Gotarzes II [Архівовано 26 січня 2021 у Wayback Machine.]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вардан_I_(цар_Парфії)&oldid=36023797