Melody Maker

Melody Maker, спочатку спеціалізувався на джазі, з деяким запізненням прийняв рок-н-рол — таким чином, виявився в ар'єргарді NME, заснованого 1952 року. У листопаді 1958 року в тижневику з'явився хіт-парад альбомів Melody Maker LP Charts: це сталося через два роки після того, як з аналогічними списками дебютував Record Mirror^[3]. Поступово ММ ставав все більш прогресивним виданням. 6 березня 1965 року саме тут вперше з'явився заклик нагородити The Beatles за заслуги перед державою та короною: вже 12 червня того ж року всі четверо учасників гурту отримали Орден Британської імперії (MBE).

До кінця 1960-х років відбувся поділ «сфер впливу»: NME завоював репутацію в більшому ступені «молодіжного» журналу, MM звертався до більш дорослої, підготовленої аудиторії (через що отримав від суперників прізвисько 'Monotony Maker'). Набагато більш об'ємистий, ��іж суперник, він мав солідну секцію оголошень, завдяки якій сформувалися багато згодом відомі рок-гурти: Yes, Genesis, Deep Purple, The Stranglers, Suede та інші. Крім того, тут завжди докладно висвітлювалися фолк-та джаз-релізи, а також малася секція, присвячена музичним інструментам. 14 грудня 2000 року оголосив про своє закриття найстаріший і один з найшанованіших музичних журналів Британії - "Melody Maker". Спочатку це була газета. Колись Melody Maker" був найкомерційніше успішним виданням, що пише про музику - його разовий тираж у 70-х роках становив 250 тисяч екземплярів. Проте все змінюється. Згодом видання перестало окупатися і змушене було оголосити про злиття зі своїм більш успішним побратимом - не менш відомим New Musical Express, і 25 грудня 2000 року вийшов останній, прощальний номер видання.